Заводський районний суд м. Запоріжжя
69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3342/25
Провадження №: 3/332/1826/25
17 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП Українипро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
- за ч.1 ст.130 КУпАП, -
В провадження Заводського районного суду м. Запоріжжя 01.07.2025 надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу від 18.06.2025 серії ЕПР № 365598, 18.06.2025 о 13 год. 45 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису Бк 471425. Від керування ТЗ відсторонений шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Чим порушив п.2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських засобів.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Свої інтереси доручив представляти адвокату Жижі А.О. та адвокату Юрасову А.В., яким була надана можливість ознайомитись з матеріалами справи відповідно до поданих заяв.
26.09.2025 через систему «Електронний суд» адвокатом Юрасовим А.В. до суду було надано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення яке обґрунтовано наступним.
Так адвокат зазначає, що водій ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому адміністративному правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає та як на доказ відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення посилається на відеофіксацію обставин події з нагрудної бодікамери поліцейського Бк 471425, що додана до протоколу, де протягом всього часу відеозапису у ОСОБА_1 не проявляються зазначені в протоколі ознаки наркотичного сп'яніння, а навпаки, поведінка ОСОБА_1 під час складання відносно нього протоколу свідчила про відсутність у нього будь-яких ознак сп'яніння. Також адвокат звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і в день складання протоколу повертався на службу до в/ч після лікування в госпіталі, має офіційні медичні діагнози, про які він повідомив поліцейському. Копії медичних довідок, якими підтверджуються ці діагнози адвокат також надав до суду. Враховуючі наведені обставини, адвокат вважає, що вимога поліцейського про проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння без фактичного встановлення ознак такого сп'яніння або взагалі за їх відсутності є необґрунтованою та безпідставною, не може породжувати у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, а відмова від огляду за таких обставин не може породжувати для водія негативних юридичних наслідків.
Крім того, адвокат зазначає, що в порушення ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводився не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини.
Дослідивши письмові докази, клопотання адвоката та ознайомившись з відеозаписом обставин події з бодікамер працівників поліції, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, серед іншого, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів , зміцнення законності.
У відповідності зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, а так само якщо особа відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою часиною складу зазначеного правопорушення.
Суддя зазначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається на підставі протоколу про адміністративне правопорушення і лише в межах визначеного у ньому обсягу (обвинувачення) - встановлених і зазначених у протоколі обставин та кваліфікації дій особи. Суддя зауважує, що не має права самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, суддя звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Як вбачається із протоколу від 18.06.2025 серії ЕПР № 365598, 18.06.2025 о 13 год. 45 хв. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 1, водій ОСОБА_1 керував ТЗ з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису Бк 471425 (а.с.4).
Відповідно до довідки згідно бази даних інформаційний портал Національної поліції України, ОСОБА_1 повторності за ст. 130 КУпАП не має, посвідчення водія НОМЕР_2 від 13.01.2023 (а.с. 7).
Працівниками поліції ОСОБА_1 18.06.2025 о 13 год 50 хв було виписано відповідне направлення до «Обласного клінічного закладу психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, від якого ОСОБА_1 відмовився (а.с. 6).
Суддею також досліджений відеозапис обставин події з бодікамери поліцейського Бк 471425 на 21хв. 45 сек. - 22хв. 50 сек. якого поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, в тому числі пропонує викликати екіпаж поліції для доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу та попереджає ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження медичного огляду відносно нього буде складений протокол за ст. 130 КУпАП. При цьому на зазначеному фрагменті відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 на вказану пропозицію поліцейського відповів категоричною відмовою.
Отже, на переконання судді, ОСОБА_1 у разі згоди на проходження медичного огляду на стан сп'яніння мав об'єктивну можливість спростувати підозри поліцейського щодо наявності у нього стану наркотичного сп'яніння, які були зазначені поліцейським у протоколі від 18.06.2025 серії ЕПР № 365598. Проте ОСОБА_1 такою можливістю не скористався без поважних на це причин.
Таким чином суддя критично ставиться до доводів адвоката щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння на момент складання протоколу від 18.06.2025 серії ЕПР № 365598, так як вказані доводи не підтверджується належними доказами, якими б у даному випадку могли бути результати відповідного медичного огляду ОСОБА_1 на стан наявності чи відсутності у нього наркотичного сп'яніння.
Також суддя критично ставиться до доводів адвоката про те, що в порушення ст. 266-1 КУпАП, огляд військовослужбовця Збройних Сил України ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводився не посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини.
Так діюче законодавство не передбачає можливість передачі справ про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, суб'єктами яких є особи, які хоч і мають статус військовослужбовця, проте не є у розумінні ст. 15 КУпАП водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби.
З урахуванням наведеного суддя вважає доведеним належними та допустимими доказами факт відмови водія ОСОБА_1 на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння на на момент його зупинення працівниками поліції 18.06.2025.
У рішенні ЄСПЛ N 980-360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21.01.1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи.
Однак, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення сторони захисту в запереченнях на протокол є такими, що не спростовують вину ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, в ході розгляду справи судом не виявлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 401, 130, 279, 280 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA558999980313060106000008479, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄРДПОУ отримувача: 37941997, отримувач: ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/21081100), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
Суддя В.Д. Сапунцов