06.11.2025
Справа № 331/4832/19
Провадження № 1-кс/331/1745/2025
06 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі у режимі відеоконференцзв'язку скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 11.09.2025 року про закриття кримінального провадження, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на постанову дізнавача ВП №2 ЗРУП ОСОБА_5 від 07.05.2019 року про закриття кримінального провадження №42019080000000058.
Просить суд, скасувати постанову дізнавача ВП №2 ЗРУП ОСОБА_5 від 11.09.2025 року про закриття кримінального провадження № 42019080000000058 від 07.05.2019 року.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначив, що всупереч вимогам кримінально процесуального законодавства дізнавач ОСОБА_6 жодним чином не надала правової оцінки зібраним доказам, які викривають свідка ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, в той же час дізнавач ОСОБА_6 надала правову оцінку діям потерпілого ОСОБА_3 в рамках іншого кримінального провадження або під час виконання ним своїх повноважень директора департаменту ЖКГ ЗМР.
Дізнавач ОСОБА_6 не надала правової оцінки здобутим слідством доказам, свідченням осіб, покази яких заслуговують на довіру, зібраним слідством належних допустимих та неспростовних доказів, а саме розпорядженням Запорізького міського голови ОСОБА_8 №81-р та 107-р "Про контроль за рухом грошових коштів", показам свідків, документам, які підтверджують притягнення до кримінальної відповідальності невинуватої особи.
Як слід з завідомо неправдивих свідчень ОСОБА_7 , саме ОСОБА_9 була розроблена та втілена "схема погодження платежів, внаслідок чого він на свій розсуд викреслював ті чи інші платежі" та його було притягнуто до кримінальної відповідальності, заарештовано, нанесено суттєву моральну та матеріальну шкоду.
Дізнавач ОСОБА_6 , виправдовуючі діі ОСОБА_7 , зазначає, що під час проведення допитів ОСОБА_7 та одночасних допитів потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , останній послався на те, що він не пам'ятає події 2018 року та які саме давав покази, тобто дізнавач вважає, що такі свідчення можуть виправдовувати особу, яка вчинила злочин.
Такі твердження, як дізнавача так і ОСОБА_7 спростовуються наявними протоколами допитів ОСОБА_7 , наданими ним у 2018 році під час досудового розслідування кримінального провадження №12014080020001068, які були покладені в основу повідомлення про підозру ОСОБА_10 , унаслідок чого невинувату особу було притягнуто до кримінальної відповідальності - даним фактам дізнавач ОСОБА_6 не надала правової оцінки.
Також, дізнавачем ОСОБА_11 не надано правової оцінки, що згідно показань мера міста Запоріжжя ОСОБА_8 та інших осіб, покази яких заслуговують на довіру, саме ОСОБА_12 розробляв проекти розпоряджень Запорізької міської ради №81-р та №107-р "Про контроль за рухом грошових коштів" і його твердження, що йому відомо від третіх осіб про одноособовий контроль ОСОБА_3 руху грошових коштів, є відвертою неправдою та намагання ввести в оману органи досудового слідства.
Дізнавач ОСОБА_6 дійшла висновку, що неодноразово до ЗМР надходили скарги від директорів комунальних підприємств міста Запоріжжя на дії директора департамент ЖКГ ОСОБА_3 , але дізнавач ОСОБА_6 не зазначила, що директора КП м.Запоріжжя неодноразово викривалися у розкраданні міського бюджету та обігових коштів підприємств, внаслідок чого було зареєстровано біля десяти кримінальних проваджень та заощаджено декілька десятків мільйонів гривень бюджетних коштів, про що дізнавачу достеменно відомо.
Також дізнавач ОСОБА_6 послалася на акт службового розслідування стосовно діяльності директора департаменту ЖКГ ЗМР ОСОБА_3 , але не зазначила, що внаслідок розслідування, викладена директорами КП інформація у своїх скаргах не підтвердилася, жодних дій по притягненню до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 , мером міста Запоріжжя не застосовувалося.
Дізнавач ОСОБА_6 , надаючи оцінку діям ОСОБА_3 наголошує, що відповідно до свідчень ОСОБА_7 та інших свідків, саме ОСОБА_13 змушував укладати договори з постачальникам , але дізнавач не зазначила, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12014080020001068 встановлено, що жодних договорів, на які посилалися директора КП та ОСОБА_12 не було укладено, жодних збитків не завдано, про що достеменно відомо дізнавачу ОСОБА_5 і яка не надала оцінку завідомо неправдивим свідченням ОСОБА_14 .
Дізнавач ОСОБА_6 , намагаючись приховати вчинене ОСОБА_15 кримінальне правопорушення, проводить досудове розслідування, намагаючись встановити факти протиправної діяльності директора департаменту ЖКГ ЗМР ОСОБА_3 і зазначає, що вивченням матеріалів кримінального провадження №12014080020001068 встановлено, що підозра ґрунтувалася на матеріалах проведення тимчасових доступів, документів Запорізької міської ради, довідок та листів від державних установ, а також на допитах свідків, серед яких ОСОБА_7 не вказано, але дізнавач не зазначила у складеній постанові, що жодних документів ЗМР, довідок, листів тощо, які б підтверджували протиправні дії директора департаменту ЖКГ ЗМР слідством не здобуто, про що достеменно відомо дізнавачу ОСОБА_16 , тобто дізнавач надає оцінку не існуючим фактам та документам, вносить в постанову завідомо неправдиву інформацію.
В той же час слідством здобуті докази, що директор департаменту ЖКГ ЗМР діяв на підставі розпоряджень Запорізького міського голови №81-р та 107-р, в рамках своїх повноважень, у спосіб, передбачений діючим законодавством України, а підозра була складена і ґрунтувалася виключно на показах свідків, одним з яких був ОСОБА_17 .
Незважаючи на те, що слідством було здобуто докази надання ОСОБА_15 завідомо неправдивих свідчень, який готував розпорядження міського голови "Про контроль за рухом грошових коштів", був обізнаний з ними, але маючі на меті ввести в оману органи досудового розслідування, надав завідомо недостовірні свідчення, що ОСОБА_13 розробив схему погодження платежів і що йому це відомо від третіх осіб, дізнавач ОСОБА_6 не надала правової оцінки цим доказам.
Дізнавач ОСОБА_6 не надала правової оцінки свідченням, які заслуговуюють на довіру: ОСОБА_8 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , внаслідок чого грубо порушено вимоги ч.2 ст.9 КПК України та ставить під сумнів об'єктивність і неупередженість дізнавача ОСОБА_5 , яка намагається надати правову оцінку діям ОСОБА_3 в іншому кримінальному провадженні та не виконуючі безпосередньо свої обов'язки під час проведення досудового розслідування кримінального провадження № 42019080000000058, відмовляється або не надає оцінку зібраним доказам, які викривають особу у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.384 КК України.
Дізнавач ОСОБА_6 не надала оцінку зібраним доказам вчиненого кримінального правопорушення ОСОБА_15 , а намагається надати оцінку діям потерпілого. Дізнавачем не забезпечено повного, об'єктивного та неупередженого розслідування справи, постанова про закриття кримінального провадження є прийнятою у супереч діючого кримінально-процесуального законодавства без виконання всі слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, проведення яких необхідне та можливе.
Отже постанова дізнавача ОСОБА_5 по кримінальному провадженню №42019080000000058 від 07.05.2019 року винесена без всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, без додержання вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні у режимі відеоконференції ОСОБА_13 підтримав скаргу.
Дізнавач СД ВП №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 проти задоволення скарги заперечувала та просила в задоволенні скарги відмовити.
Заслухавши доводи заявника, пояснення дізнавача, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №42019080000000058, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні підрозділу дізнання відділу поліції №2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження 42019080000000058 від 07.05.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України. Процесуальне керівництво в ньому здійснюється Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя.
11.09.2025 року дізнавачем ВП №2 ЗРУП ОСОБА_11 винесена постанова про закриття кримінального провадження № 42019080000000058.
Постанова дізнавача вмотивована наступним:
«В ході досудового розслідування по кримінальному провадженню з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення було проведено комплекс слідчих і розшукових дій. Зокрема, допитано в якості потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що слідчим управлінням прокуратури потерпілого ОСОБА_3 , який пояснив, що слідчим управлінням прокуратури Запорізької області проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 120140080020001068 від 29.03.2014 за фактом розкрадання грошових коштів МКП «Основаніє» посадовими особами цього підприємства. Під час допиту в рамках цього кримінального провадження було допитано як свідка ОСОБА_21 . Його було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, за дачу завідомо неправдивих показань. Незважаючи на це, на думку потерпілого, ОСОБА_21 діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_22 , з метою приховування посадових злочинів останнього, надав неправдиві свідчення, в яких зазначив, що після призначення на посаду директора Департаменту ОСОБА_3 було введено новий порядок оплати за договорами купівлі-продажу і згідно з нововведеннями ОСОБА_3 погоджувалися реєстри оплат, на підставі яких здійснювалося переведення коштів у якості оплати товарів, робіт, послуг тощо. При цьому, при погодженні реєстрів ОСОБА_3 на власний розсуд викреслювались певні оплати, які необхідно провести, без пояснень причин цього, або навпаки до реєстру могли включатися оплати також на його розсуд.
Як пояснив ОСОБА_3 , показання ОСОБА_21 спростовуються показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та метою введення ОСОБА_21 в оману органів досудового розслідування було те, що в результаті господарської діяльності МКП «Основаніє», відповідальність за яке покладалась на його директора ОСОБА_22 та заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади, були завдані збитки МКП «Основаніє» на суму понад 15 млн. грн. Заступник міського голови ОСОБА_21 відповідно до своїх посадових обов'язків зобов'язаний був контролювати діяльність комунальних підприємств міста Запоріжжя та, будучи обізнаним про дію розпоряджень Запорізького міського голови № 81р від 24.02.2014, №107 від 07.03.2014 щодо погодження реєстрів платежів, приховав від слідства зазначені розпорядження.
Відповідно до пояснення ОСОБА_21 , 18.09.2018 його було допитано в якості свідка у приміщенні прокуратури Запорізької області за адресою м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17 у рамках кримінального провадження № 12014080020001068 від 25.03.2014, під час якого він повідомив, що у період з липня 2012 по грудень 2015 року він обіймав посаду першого заступника Запорізького міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. У вказаний період посаду Запорізького міського голови обіймав ОСОБА_23 . У кінці 2013 - на початку 2014 року на посаду директора Департаменту житлово- комунального господарства Запорізької міської ради був призначений ОСОБА_3 , з яким він познайомився на одній з оперативних нарад у Запорізького міського голови. Приблизно з початку 2014 року з боку керівників комунальних підприємств міста до Запорізької міської ради стали надходити скарги на дії ОСОБА_3 , які були адресовані у тому числі йому особисто. Наскільки він пам'ятає, скарги були щодо фінансово-господарської діяльності ОСОБА_3 та діяльності підприємств МКП «Основаніє», КП «Водоканал» та інших, зокрема щодо призначення на керівні та інші посади у комунальних підприємствах «його» представників, примушування до укладення господарських угод із конкретними, вказаними ОСОБА_3 , підприємствами. Наскільки було відомо ОСОБА_21 , до МКП «Основаніє» були введені так звані представники ОСОБА_3 заступники директора ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
Також згідно з поясненнями ОСОБА_21 , з вищевказаних скарг йому стало відомо, що після призначення ОСОБА_3 на посаду директора департаменту ним було введено новий порядок оплати комунальних підприємств за надані послуги, придбані товари тощо. Згідно нововведень ОСОБА_3 , після складення комунальними підприємствами міста реєстру оплат, усі реєстри направлялись до Департаменту на погодження. Виключно ОСОБА_3 погоджувались реєстри оплат, на підставі яких здійснювалось переведення коштів у якості оплати товарів, робіт, послуг тощо. При цьому, при погодженні реєстрів ОСОБА_3 на власний розсуд викреслювались певні оплати, які необхідно провести, без пояснень причин цьому, або навпаки до реєстру могли включатись оплати також на його розсуд. Сам з цих підстав до ОСОБА_21 , як до першого заступника міського голови, неодноразово надходили скарги, у тому числі і в письмовому вигляді, від керівників комунальних підприємств міста.
Крім того, як стало відомо ОСОБА_21 , зі слів колишнього директора МКП «Основаніє» ОСОБА_22 , аналогічні дії ОСОБА_3 (непогодження платежів) призвели до накопичення боргу перед ТОВ «МКЛ» за надані послуги, які тривалий час не оплачувалися. У зв'язку з тим, що на дії ОСОБА_3 постійно надходили скарги, за розпорядженням Запорізького міського голови було створено комісію, яку він очолив та до складу якої увійшли заступники міського голови, депутати та інші особи. За результатами роботи комісії було складено акт службового розслідування відповідно ОСОБА_3 , у якому зафіксовані викладені керівниками комунальних підприємств факти неправомірних дій ОСОБА_3 . Який результат, він не пам'ятає. З посади першого заступника Запорізького міського голови ОСОБА_21 звільнився у грудні 2015 року. На той час ОСОБА_3 продовжував очолювати Департамент ЖКГ Запорізької міської ради. Також ОСОБА_21 пояснив, що вже точно не пам'ятає, які були його показання, надані в рамках допиту як свідка у кримінальному провадженні № 12014080020001068.
З метою з'ясування розбіжностей, які були наявні в показаннях ОСОБА_3 і ОСОБА_21 , дізнавачем також проведено одночасний допит вказаних осіб, під час якого ОСОБА_21 зазначив, що вже не пам'ятає покази, які він надавав у 2018 році. На запитання дізнавача, чим підтверджується той факт, що тоді в ході допиту у 2018 році ОСОБА_21 повідомив про введення ОСОБА_3 нового порядку оплати комунальних підприємств за надані платежі, він відповів, що вже не пам'ятає події 2014 року і повідомити з цього приводу нічого не може. На запитання ОСОБА_3 , чи знайомий він з розпорядженнями 81 р, 107р, 148р, ОСОБА_21 відповів, що не пам'ятає подій, які відбувались у той день та рік. На запитання, на чому саме були засновані показання свідка ОСОБА_21 відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014080020001068 та чи були вони надані під тиском, ОСОБА_21 відповів, що у зв'язку з тим, що пройшло багато часу від події, він не пам'ятає всіх деталей та розмов. На запитання ОСОБА_3 хто здійснював тиск на ОСОБА_21 , коли був суд з ТОВ «МКС» та КП «Основаніє» і коли ОСОБА_21 сказав, що якщо КП «Основаніє» виграє суд у ТОВ «МКС», то його порвуть, ОСОБА_21 відповів, що не пам'ятає такої розмови, такої ситуації, тиск на нього ніхто не здійснював.
Також на виконання постанови про проведення процесуальних дій на іншій території допитано в якості свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_25 , які повідомили, що при розслідування кримінального провадження № 12014080020001068 ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , будучи обізнаними, що ОСОБА_3 не розробляв схем погодження платежів, а діяв на підставі розпоряджень міського голови № 81 р від 24.02.2014 та 107р від 17.03.2014, якими впроваджено контроль за рухом коштів на комунальних підприємствах, не відповідав за фінансово-економічну діяльність МКП «Основаніє», оскільки ніколи не працював на комунальних підприємствах Запоріжжя, а МКП «Основаніє» є самостійною юридичною особою, за господарську діяльність якої несе персональну відповідальність директор, ОСОБА_22 підпорядковувався міському голові та першому заступнику ОСОБА_21 , тому вони дали завідомо неправдиві показання з метою перекладення відповідальності на іншу особу. ОСОБА_21 згідно з розподілом обов'язків відповідав за діяльність підприємств ЖКГ м. Запоріжжя, його неодноразово інформували про існуючі схеми на МКП «Основаніє» та він відкрито підтримував існування і дію економічно збиткових і недоцільних договорів. Більш того, зі слів директора МКП «Основаніє» ОСОБА_22 , саме ОСОБА_21 здійснював на нього тиск з метою існування вищеназваних схем та вимагав програти суд ТОВ «МКС», мотивуючи тим, що якщо «Основаніє» виграє суд у ТОВ «МКС», то його порвуть. Під чиїм впливом знаходився ОСОБА_21 , їм невідомо.
Допитана як свідок ОСОБА_24 повідомила, що з серпня 2012 року працює на посаді головного бухгалтера МКП «Основаніє». Ій відомо, що перебуває провадження щодо відносин між МКП «Основаніє» та ТОВ «МКС». Про те, що минулий директор МКП «Основаніє» ОСОБА_3 не розробляв схем погодження платежів, а діяв на підставі розпоряджень міського голови ОСОБА_23 № 81р від 24.02.2014, 107р від 17.03.2018 щодо погодження платежів комунальними підприємствами, їй не відомо. Щоденні реєстри оплат після перевірки наявності коштів на рахунках підприємства надавались заступником директора з фінансових питань до липня 2014 року, директор міг у разі непогодження змінити їх в частині видалення або додання певних оплат.
Допитана як свідок заступник начальника юридичного відділу МКП «Основаніє» ОСОБА_29 пояснила, що на вказаній посаді працювала з 2013 року по жовтень 2014 року. За результати та наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства відповідає безпосередньо керівник, тобто ОСОБА_22 . Чи надавав ОСОБА_3 вказівку директору МКП «Основаніє» ОСОБА_22 вилучити з реєстрів оплат МКП «Основаніє» відомості щодо необхідності оплати заборгованості за послуги, надані ТОВ «МКС» та про заборону здійснювати будь-які оплати вказаному підприємству, їй не відомо, але вважає, що таку вказівку ОСОБА_3 надати не міг.
У ході досудового розслідування направлено запит до Запорізької міської ради з метою отримання копій розпоряджень № 81р від 24.02.2014, 107р від 17.03.2014, № 148 р від 07.04.2014, а також службових документів, пов'язаних з їх винесенням; копій внутрішніх щоденних реєстрів платежів комунальних підприємств міста Запоріжжя за період з 24.02.2014; копії наявних звернень від представників комунальних підприємств м. Запоріжжя за період 2014-2015 років на дії ОСОБА_3 , в тому числі щодо порядку оплати за надані послуги; копії акту службового розслідування від 29.05.2014, складеного за результатами перевірки скарг на дії ОСОБА_3 ; копії факсограм, які в період з лютого по травень 2014 року за підписом ОСОБА_3 направлялись керівникам комунальних підприємств, в тому числі директору МКП «Основаніє» ОСОБА_22 тощо.
Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови №81р від 24.02.2014 «Про контроль за рухом коштів» затверджено склад робочої комісії з контролю за рухом грошових коштів комунальних підприємств у банківських установах міста та щоденному погодженню реєстру платежів зазначених підприємств, зобов'язано керівників комунальних підприємств міста щоденно надавати до комісії копію довідки про рух грошових коштів в банківських установах міста та реєстр платежів на поточний день для погодження робочою комісією. До складу робочої групи включені ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 .
Згідно з розпорядженням Запорізького міського голови №107р від 17.03.2014 «Про контроль за рухом грошових коштів» затверджено склад робочої комісії з контролю за рухом грошових коштів комунальних підприємств у банківських установах міста та зобов'язано керівників комунальних підприємств міста надавати до комісії довідку про надходження грошових коштів в банківських установах міста та реєстр платежів на поточний день для погодження робочою комісією. До складу робочої групи включені ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_3 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 . Визнано таким, що втратило чинність, розпорядження міського голови №81р від 24.02.2014.
Отримати документи, на підставі яких були прийняті вищевказані розпорядження, та інше запитуване листування за 2014-2015 роки не виявилось за можливе, оскільки за інформацією Запорізької міської ради вказане листування знищено за закінченням строку зберігання документів.
Також до матеріалів кримінального провадження долучено Акт службового розслідування стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, від 25.05.2014 р., проведеного комісією у складі ОСОБА_21 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_30 , ОСОБА_37 , ОСОБА_31 , ОСОБА_38 . Згідно із вказаним актом, під час службового розслідування комісії надано пояснення від КП «Водоканал», КП «ЕЛУАШ», КП «Зеленбуд», КП «Основаніє» з відповідними додатками стосовно фактів неефективної діяльності та бездіяльної директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3 , зокрема від КП «Водоканал» щодо порушення фінансово-платіжної дисципліни шляхом блокування ОСОБА_3 платежів, потрібних для забезпечення господарської діяльності вказаних підприємств; від МКП «Основаніє» щодо фактичного здійснення ОСОБА_3 за попередньою домовленістю із їх заступником директора ОСОБА_26 управління закупівлями підприємства та надання розпоряджень працівникам МКП «Основаніє» щодо здійснення закупівель товарів та порядку їх сплати; від КП «ЕЛУАШ» щодо примушування ОСОБА_3 працівників підприємства під загрозою звільнення до здійснення економічно невигідних операцій із закупівель; від КП «Водоканал» щодо надання ОСОБА_3 вказівки на заборону сплачувати спожиту електроенергію.
За висновками комісії зі службового розслідування вищевказані факти свідчать про самоусунення ОСОБА_3 від виконання посадових обов'язків директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, порушення ним посадових завдань та обов'язків директора департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, регламенту роботи виконавчого комітету Запорізької міської ради, порушення ним Закону України «Про правила етичної поведінки» та Загальних правил поведінки державного службовця від 04.08.2010, яким керується і посадові особи місцевого самоврядування, що є порушенням директором департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради ОСОБА_3 присяги посадової особи місцевого самоврядування, передбаченої статтею 11 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Комісією вирішено запропонувати міському голові ОСОБА_23 звільнити ОСОБА_3 з посади директора житлово-комунального господарства Запорізької міської ради.
Також до матеріалів кримінального провадження долучено копії матеріалів кримінального провадження № 12014080020001068 від 29.03.2014 р., зокрема протокол допиту свідка ОСОБА_21 , в якому він пояснює, що факти порушень з боку ОСОБА_3 , окрім тих, що викладені в акті службового розслідування відносно нього від 29.05.2014 р., йому не відомі. В акті службового розслідування відносно ОСОБА_3 від 29.05.2014 р. було зазначено відомості від керівників комунальних підприємств щодо невигідних економічно (закупівля товарів та послуг за завищеними цінами) взаємовідносин із товариствами під впливом ОСОБА_3 та його команди.
У ході досудового розслідування кримінального провадження № 12014080020001068 заступником начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури області ОСОБА_39 11.10.2018 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України. Також ОСОБА_40 . 11.04.2019 ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч.3 ст. 206, ч,2 ст. 364 КК України. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.З ст. 206, ч.2 ст. 364 КК України складено 04.06.2019 та затверджено заступником начальника управління прокуратури області ОСОБА_39 та направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Ухвалою суду від 16.08.2019 обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків. Повторно обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 12.12.2019 складено та затверджено заступником начальника управління прокуратури області ОСОБА_39 та направлено для розгляду до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя. Ухвалою суду від 25.08.2020 обвинувальний акт повернуто прокурору для усунення недоліків, яку прокурором оскаржена в апеляційному порядку. Утім ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2020 апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя без змін.
04.03.2021 прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Запорізької обласної прокуратури винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12024080020001068 від 29.03.2014 щодо підозрюваного ОСОБА_3 за ч.3 ст.206, ч.2 ст, 364 КК України на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанні можливостей їх отримати. Зокрема, як вбачається з постанови, обставини направлення комунальним підприємствами, в тому числі МКП «Основаніє» реєстрів оплати до Департаменту ЖКГ та їх погодження підтверджені у ході досудового розслідування показаннями свідків ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , потерпілого ОСОБА_22 . При цьому документальних або інших підтверджень своїм показанням, крім копії факсограми за підписом ОСОБА_3 від 11.06.2014 про необхідність такого погодження потерпілий та свідки не надали, а свідок ОСОБА_45 , взагалі надає показання зі слів особи, яка не допитана у провадженні. Свідок ОСОБА_22 , який у подальшому визнаний потерпілим у провадженні, показав, що саме ОСОБА_3 створено новий порядок оплати послуг та товарів, поставлених до МКП «Основаніє» та інших комунальних підприємств - всі реєстри оплат комунальних підприємств надходили до ОСОБА_3 для погодження, оплати, які йому не подобались, виключались з реєстрів та не здійснювались, інші безпідставно включались та здійснювались, причини цього не пояснювались. Разом з тим, допит ОСОБА_22 носить поверхневий характер, наведені обставини згадуються загально, детально не розкриваються та не конкретизуються. Зі змісту протоколу допиту неможливо встановити та у подальшому перевірити дати, місця, конкретні протиправні дії ОСОБА_3 та способи їх здійснення. Свідки ж ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 під час допитів показали, що їм відомо про вищенаведені дії ОСОБА_3 лише від третіх осіб, особисто вони з такими випадками не стикались. Також пояснили, що на дії ОСОБА_3 скаржились керівники комунальних підприємств (не вказується яких саме) та відносно нього проводились службові розслідування. Показання цих свідків у протоколах викладені в довільній формі та не конкретизуються. Допитані свідки ОСОБА_48 , ОСОБА_24 , ОСОБА_49 показали, що їм взагалі нічого не відомо про протиправні дії ОСОБА_3 . Також у ході досудового розслідування члени комісії з контролю за рухом коштів комунальних підприємств не допитані та не повідомили про загальний порядок узгодження реєстрів оплат комунальних підприємств, також такий порядок не встановлений у ході розслідування об'єктивними доказами (документи, у т.ч. електронні, речові докази тощо). Не встановлено об'єктивними доказами загальний порядок надходження реєстрів оплат комунальних підприємств на погодження до ОСОБА_3 , інших посадових осіб та структурних підрозділів Запорізької міської ради та виконавчого комітету у період з грудня 2013 по вересень 2014 року, а також можливого подальшого коригування реєстрів оплат і повернення їх до комунальних підприємств міста. Зазначене унеможливлює перевірку законності такого погодження та виявлення можливих порушень загального порядку.
Крім того, як наведено в постанові, у ході досудового розслідування, крім показань свідків (серед яких свідка ОСОБА_21 не зазначено), які вказують лише загальну інформацію впливу ОСОБА_3 на підконтрольні йому комунальні підприємства та не містять конкретних відомостей про обставини кримінального провадження, ці показання не перевірені слідчим шляхом, не здобуто інших об'єктивних доказів того, що безпосередньо до ОСОБА_3 надходили реєстри оплат комунальних підприємств та безпосередньо ним здійснювались будь-які дії з вказаними реєстрами, вносились до них або вилучались з них відомості, погоджувались або блокувались оплати тощо.
Таким чином, вивченням вищевказаних матеріалів встановлено, що підозра ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12014080020001068 ґрунтувалась на матеріалах проведених тимчасових доступів, документів Запорізької міської ради, довідок та листів від державних установ, а також на допитах потерпілого та свідків, серед яких ОСОБА_21 не вказано, і більш того, зазначено, що під час допиту свідок ОСОБА_21 показав, що йому відомо про вищенаведені дії ОСОБА_3 лише від третіх осіб, на нього скаржились представники комунальних підприємств, внаслідок чого проводились службові розслідування, особисто він з такими випадками не стикався.
Також під час досудового розслідування кримінального провадження № 42019080000000058 допитано в якості свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_41 , ОСОБА_31 , ОСОБА_49 , ОСОБА_30 , ОСОБА_43 , які повідомили,що з 2014 року вже пройшло багато часу, вони не пам'ятають всіх обставин, в результаті чого інформації, яка б підтвердила надання у 2018 році завідомо неправдивих показань свідком ОСОБА_21 , не отримано.
Таким чином, у ході досудового розслідування було проведено всі можливі слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин даного кримінального правопорушення, однак за їх результатами не встановлено достатніх доказів, які вказують на наявність усіх ознак, необхідних для складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 384 КК України, не доведено причетність конкретної особи до вчинення даного кримінального правопорушення. Через тривалий проміжок часу, який минув з моменту допиту свідка ОСОБА_21 за подіями, які мали місце у 2014 році, в органу досудового розслідування вичерпані можливості отримати нові докази.
Статтею 384 КК України передбачено кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка.
Відповідно до ст.95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбаченими КПК України.
Статтею 96 КПК України визначено, що для доведення недостовірності показань свідків сторона має право надати показання, документи, які підтверджують репутацію, зокрема, щодо його засудження за неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, які підтверджують нечесність свідка. Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12014080020001068, в якому ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, таких показань та доказів, які б підтвердили нечесність свідка ОСОБА_21 , не встановлено.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, характеризується прямим умислом, коли особа діє завідомо і усвідомлює неправдивість своїх показань.
Згідно з поясненням ОСОБА_21 , про вказані ним у допиті обставини йому стало відомо зі слів директора МКП «Основаніє» ОСОБА_22 , а також зі скарг на дії ОСОБА_3 , які надходили у 2014 році від представників комунальних підприємств, особисто йому факти окрім тих, що висвітлені в акті службового розслідування, не відомі.
Як зазначено в постанові про закриття кримінального провадження № 12014080020001068 від 04.03.2021, допитані в ньому свідки вказували лише загальну інформацію, їх показання не містили конкретних відомостей про обставини кримінального провадження, ці показання не перевірені слідчим шляхом, у зв'язку з чим не здобуто інших об'єктивних доказів того, що безпосередньо ОСОБА_3 здійснювались будь-які дії з реєстрами оплат комунальних підприємств, та неможливо перевірити їх погодження або блокування.
Проаналізувавши комплекс проведених слідчих і розшукових дій у даному кримінальному провадженні, на підставі наявних матеріалів та допитів свідків, орган досудового розслідування дійшов висновку про відсутність доведеного факту надання завідомо неправдивого показання свідком у кримінальному провадженні № 12014080020001068, та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України.
Окрім того, згідно з практикою Верховного Суду України (постанова у справі №461/4421/18) за відсутності встановленої вироком суду, який розглядає справу, у якій свідок дає показання, недостовірності його показань, неможливо
встановити обов'язковий елемент складу злочину, передбаченого статтею 384 КК України. Відносно ОСОБА_3 виправдувальний вирок не винесено, а кримінальне провадження, в якому він мав статус підозрюваного, 04.03.2021 закрито у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що за результатами досудового розслідування проведені всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, однак внаслідок спливу значного проміжку часу неможливо здобути нові докази, в результаті допиту низки свідків та вивчення інших матеріалів кримінального провадження встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України на теперішній час існують достатні підстави для закриття кримінального провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.»
Проаналізувавши постанову дізнавача про закриття кримінального провадження від 11.09.2025 року, слідчий суддя приходить до висновку про передчасність винесення постанови про закриття кримінального провадження.
Відповідно до статті 303 КПК України,на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
За приписами частини 2 статті 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов'язаний дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до вимог статті 284 КПК України закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Згідно з пунктом 2 частини 1статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження. А тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
Крім того, відповідно до вимог статті 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі постановлені нею питання, які виключають провадження в справі й обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Слідчий суддя звертає увагу, що обов'язковими елементами складу злочину є суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт та об'єктивна сторона. Висновок про закриття кримінального провадження можливий за відсутності складу злочину у разі, якщо в діянні відсутній хоча б один із наведених елементів.
Ст. 384 КК України передбачена кримінальна відповідальність,зокрема, за завідомо неправдиве показання свідка, надані органу, що здійснює досудове розслідування.
Об'єктивна сторона злочину за ст. 384 КК характеризується активною поведінкою - діями, які виявляються в неправдивих показаннях свідка.
З матеріалів кримінального провадження слід, що уповноважені особи прокуратури Запорізької області ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та слідчий ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_53 кваліфікували дії ОСОБА_3 та склали підозру за ч. 3 ст. 206, ч. 2 ст. 364 КК України та обвинувальний акт.
Частинами 1, 2 ст. 22 КПК визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя зауважує, що показання свідка є важливим джерелом доказової інформації в будь-якій кримінальній справі. Відповідно до статті 65 КПК України, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Прокурорами ОСОБА_54 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та слідчим ОСОБА_53 в межах кримінального провадження №120140080020001068 від 29.03.2014 р. було надано оцінку як діям ОСОБА_3 , так і показам свідка ОСОБА_21 , в зв'язку з чим, слідчий суддя вважає їх покази такими, що мають вагоме значення для кримінального провадження з точки зору забезпечення охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, зокрема потерпілого.
Чинний КПК України не містить будь-яких заборон або обмежень щодо допиту дізнавачем прокурора, слідчого, які приймали участь у іншому кримінальному провадженні по якому прийнято рішення про закриття за реабілітуючими обставинами.
Проте, закриваючи кримінальне провадження за відсутності складу злочину, дізнавач обмежилась лише переліченням певних доказів, без їх належного аналізу.
Так, дізнавач не конкретизувала об'єктивної сторони діяння з огляду на процесуальні дії слідчого та прокурорів, а саме юридичної оцінки ними показів ОСОБА_21 , вагомості наданої свідком інформації, впливу його показів на кваліфікацію дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 206, ч.2 ст. 364 КК України.
У даному випадку дізнавачу необхідно проаналізувати кожен здобутий ним доказ у кримінальному провадженні у контексті доведеності чи не доведеності складу в діяннях особи кримінального правопорушення, щодо якого проводиться досудове розслідування.
Враховуючи все вищевикладене, слідчий суддя дійшов переконання, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження прийнята з порушенням вимог ст.ст. 92, 94 КПК України, а її зміст не відповідає вимогам статті 110 КПК України.
З наведених підстав, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність скасування постанови про закриття кримінального провадження та його направлення для продовження досудового розслідування, під час якого необхідно ретельно виконати вимоги ухвали слідчого судді, які зазначені у мотивувальній частині, виконати інші необхідні слідчі дії, передбачені КПК України.
Підсумовуючи викладене, скаргу ОСОБА_3 слідчий суддя щодо скасування постанови про закриття кримінального провадження, задовольняє.
Керуючись ст. ст. 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову дізнавача СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 11.09.2025 року про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 11.09.2025 року про закриття кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1