Справа № 331/6577/25
Провадження № 1-кп/331/754/2025
про призначення судового розгляду
13 листопада 2025 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025080100006025 від 28.08.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,
До Олександрівського районного суду міста Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025080100006025 від 28.08.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
Даний обвинувальний акт складений слідчим, затверджений прокурором і вручений під розписки обвинуваченому та його захиснику.
Обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.11.2025 включно.
Прокурор просить призначити справу до судового розгляду, справу розглядати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово та викликати в судове засідання прокурора, обвинуваченого та його захисника.
Обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора, проти призначення справи до судового розгляду та виклику вказаних прокурором осіб не заперечували.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт і долучені до нього документи, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.
Дане кримінальне провадження підсудне Олександрівському районному суду міста Запоріжжя.
Обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що перешкоди для призначення судового розгляду за цим кримінальним провадженням, зокрема підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1- 4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Відповідно до ст. 27 КПК України дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому може бути розглянуте у відкритому судовому засіданні.
Судовий розгляд справи необхідно проводити за участю процесуального керівника у кримінальному провадженні - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 .
Також у підготовчому судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 на 60 днів у зв'язку з тим, що строк застосування цього запобіжного заходу завершується 14.11.2025, а судове провадження не може бути завершене до спливу цього строку. Клопотання прокурор обґрунтовує наявністю ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, наявністю ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також наявністю ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може вчинити інше правопорушення або продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується. Наявність цих ризиків обґрунтовується тяжкістю інкримінованого ОСОБА_4 злочину і тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні цього злочину. Застосувати до обвинуваченого більш м'які запобіжні заходи прокурор не вбачає за можливе, оскільки вони не зможуть належним чином запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечували, просили змінити обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт. Захисник та обвинувачений обґрунтували свою позицію тим, що наявність ризиків, на які посилається прокурор, жодним чином не доведена, обвинувачений має житло у м. Запоріжжі, хоче продовжити військову службу, але не може через перебування під вартою, на час затримання проходив лікування, яке він не може продовжити в умовах СІЗО, а також він не збирається ухилятися від суду.
Заслухавши клопотання прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16.09.2025 відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2025.
До спливу зазначеного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо завершити судовий розгляд даного кримінального провадження, оскільки судовий розгляд справи ще навіть не розпочато.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи вимоги ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд приходить до висновку, що ризики, передбачені п.1, п.3 і п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не відпали, не змінилися та продовжують існувати.
Так, злочин, що інкримінується ОСОБА_4 , згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Тому суд погоджується з доводами прокурора, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість та невідворотність покарання, може переховуватися від суду.
Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який двічі самовільно залишав місце служби у військовій частині НОМЕР_1 НГУ.
Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення може безперешкодно переховуватися від суду, що є достатнім обґрунтуванням ризиків, передбачених п.1 і п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, у достатні мірі обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які підлягають допиту під час судового провадження і анкетні дані яких стали відомі обвинуваченому під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою є наявність із боку цієї особи таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину, за умови доведеності таких ризиків. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
За вказаних обставин суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання встановленим ризикам, тому підстав для зміни обраного запобіжного заходу на більш м'який суд не вбачає.
Вік та стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 також не є перешкодою для його тримання під вартою.
Крім того, суд зазначає, що характер та ступінь тяжкості діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та сукупність інших обставин, зазначених прокурором у клопотанні про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, однозначно свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , на етапі проведення підготовчого судового засідання не встановлено та учасниками справи не доведено.
При цьому, суд не бере до уваги позицію обвинуваченого та його захисника щодо необхідності зміни обраного обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт, зважаючи на те, що стороною захисту, зі свого боку, не надано належних доказів щодо зменшення ризиків, заявлених стороною обвинувачення під час вирішення питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а також не обґрунтовано належними доказами неможливість обвинуваченого за станом здоров'я перебувати у СІЗО та неможливість продовжити у таких умовах його лікування.
На підставі вищевикладеного, беручи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, і вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Інших заяв і клопотань від учасників підготовчого судового засідання не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176, 177, 181, 183, 314-316 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, до судового розгляду на 18 листопада 2025 року об 11 годині 15 хвилин у приміщенні Олександрівського районного суду міста Запоріжжя за адресою: 69603, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 6.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні проводити судом у складі одного судді у відкритому судовому засіданні.
Судовий розгляд справи проводити за участю процесуального керівника у кримінальному провадженні - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , про що належним чином повідомити зазначених осіб.
Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 11 січня 2026 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, реквізити для внесення застави: Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, р/р № UA928201720355289002015001205, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, призначення платежу: застава за обвинуваченого ОСОБА_4 по справі №331/6577/25 (1-кп/331/754/2025) Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави на строк дії даної ухвали покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти), для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Строк дії ухвали встановити до 11 січня 2026 року включно.
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала в частині вирішення питання про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 13 листопада 2025 року.
Повний текст ухвали складено і проголошено 18 листопада 2025 року о 16:30 год.
Суддя ОСОБА_1