Справа № 314/4047/24
Провадження № 2/314/261/2025
18.11.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі
головуючий суддя Швець О.В.,
секретар судового засідання Павлівська І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 314/4047/24 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними неправомірних дій голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зобов'язання вчинення певних дій,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Сашкова М.В.,
у вересні 2024 року позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно частини 5 статті 235 КЗпПУ: "У разі затримки видачі копії наказ у (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу." Обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100. Відповідно до абзацу 4 пункту 2 Порядку №100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата. Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX, який набрав чинності 24.03.2022, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України (частина 2). У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом (частина 3). Відповідно до частини 6 статті 6 вказаного Закону у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п'ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 лютого 2019 у справі №826/6583/14, суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, а суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів. Отже, стягненню підлягає сума заробітної плати за час вимушеного прогулу без утримання податків та інших обов'язкових платежів. Згідно Абзацу п'ятого пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100, в редакції від 12.09.2023, (підстава - 957-2023-п) (далі Порядок №100): "Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду. {Абзац 5 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 1213 від 09.12.2020}". Середньоденна заробітна плата в березні 2024 року складає 338,09 грн/ робочий день, в тім числі оклад 209,52 грн + вислуга 20,95 + доплата до мінімальної заробітної плати 2260:21(робочих днів в місяці)= 107,62 грн. Відповідач повинен виплатити Позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, в сумі 40233,26 грн, в тім числі заробіток за відпрацьований день 18.03.2024 338,09 грн, + середній заробіток за 9 робочих днів вимушеного прогулу за березень місяць - 338,09х9= 3042,81 грн, середній заробіток за 5 місяців (квітень, травень, червень, липень, серпень) - 7100 грн х 5 = 35500 грн і середній заробіток за 4 робочих дні вимушеного прогулу за вересень 2024 року 338,09х4 =1352,36 грн. Всього за період вимушеного прогулу з 19.03.2024 року до 05.09.2024 (включно) 338,09 +3042,81 +35500 + 1352,36= 40233,26 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач звертає увагу суду на такі обставини. 15 березня 2024 року в кабінет Люцернянського старостівського округу, о 15:07 зайшли начальник юридичного відділу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області ЄРМОЛЕНКО Ірина Георгіївна та поліцейський капітан поліції ЄРЬОМЕНКО Роман Григорович. В присутності землевпорядника спеціаліста першої категорії ЦНАПУ Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області КОСТЮК Елли Володимирівни ЄРМОЛЕНКО Ірина почала читати Позивачу розпорядження голови про нібито про його звільнення з посади за невиконання своїх посадових обов'язків і вимагати, щоб Позивач підписав розпорядження, яке вона зачитувала, та отримав від неї свою трудову книгу, яку вона тримала у руках. Від ознайомлення з розпорядженням голови в такий спосіб, Позивач не почув ні номера, ні дати, ні статті КЗпП, згідно якої його звільняють. На прохання Позивача, до ОСОБА_3 , видати Позивачу засвідчену копію розпорядження, яке вона читала в кабінеті, в якому знаходиться його робоче місце, (с. Люцерна, вул. Шкільна, буд. 1-А) начальник юридичного відділу МСР ЗР ЗО відповіла, що у неї немає копії. Книги в якій розписуються про отримання трудової книжки в неї теж не було. Позивач звернувся до капітана поліції ОСОБА_4 з проханням задокументувати допущені роботодавцем правопорушення, але він відмовився. І слідом за ЄРМОЛЕНКО покинув кабінет. 17.03.2024 Позивач надіслав Укрпоштою Заяву вхідний від 19.03.2024 № 730, про описані вище події, начальнику ГУ НП України в Запорізькій області, полковнику поліції КИСЬКУ Артему, яку переслали в Запорізьке РУП ГУ НП України в Запорізькій області, де її зареєстрували за № М-372 від 28.03.2024. 18 березня 2024 року, в кабінет Люцернянського старостівського округу, о 14:10, приїхали офіцери поліцейської станції розташованої, по АДРЕСА_1 , майор поліції ОСОБА_5 і капітан поліції ОСОБА_6 . Майор поліції ТАРАСЕНКО Сергій повідомив Позивачу, що згідно, усної, інформації наданої їм головою Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (далі по тексту «Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області» - МСР ЗР ЗО) ОСОБА_7 старший інспектор військового обліку виконкому МСР ЗР ЗО ОСОБА_8 (Позивач) перебуває не законно в кабінеті Люцернянського старостівського округу, бо звільнений з посади за порушення трудової дисципліни. Майор поліції це кваліфікував як незаконне проникнення в державний орган. На прохання Позивача назвати номер і дату розпорядження про його звільнення майор поліції ТАРАСЕНКО відповісти не зміг. На питання, чи є в нього документи, за якими можна ідентифікувати власника цього приміщення він відповів, що немає. Позивач надав майору поліції ОСОБА_9 ксерокопію розпорядження від 31 жовтня 2023 року № 257 К/тр, підписане головою МСР ЗР ЗО КОРОЛЬ Аллою, згідно якого робоче місце Позивача, з 06 листопада 2023 року, тимчасово, на період дії воєнного стану, розташоване за адресою АДРЕСА_2 , та додав, що Позивачу передано по Акту майно для обладнання робочого місця, а саме робочий стіл і стілець, які знаходяться в цьому кабінеті і які Позивач використовує на своєму робочому місці. Якщо Позивач звільнений, то хтось мав би прийняти передане Позивачу майно. Документообіг між Люцернянським старостівським округом і Михайлівською сільською радою відсутній, про що Позивач повідомляв сільському голові МСР ЗР ЗО КОРОЛЬ Аллі рекомендованим Листом, надіславши його Укрпоштою (відправлення № 6942 1000 31 474 від 08.11.2023), яке діловод ОСОБА_10 отримала 14.11.2023 року. Документів від голови КОРОЛЬ Алли (розпорядження, а також посвідчення про те, що Позивач працює, в МСР ЗР ЗО (переміщення посади здійснювали два рази, а посвідчення не видавали жодного разу) і має право в робочий час працювати на території сільської ради Відповідач Позивачу не видавав, хоча, Позивач неодноразово просив). Тому, якщо і існує розпорядження про звільнення Позивача, то Позивачу другий оригінал або засвідчену копію цього розпорядження ніхто не вручав. Після цього, капітан поліції ОСОБА_6 заперечив Позивачу, в присутності землевпорядника ОСОБА_11 і його колеги ОСОБА_12 , що він в п'ятницю, 15.03.2024, привозив начальника юридичного відділу виконкому МСР ЗР ЗО ОСОБА_13 в кабінет, в якому вони знаходяться, і вона зачитувала Позивачу розпорядження про звільнення Позивача і під яким Позивач відмовився підписатися, що ознайомлений. Капітан поліції ЄРЬОМЕНКО сказав, що він ці події записував на службову відео-камеру і навіть ввімкнув її, показавши епізод з цього запису. Позивач подякував йому за відео-фіксацію подій, які відбувалися в цьому кабінеті, 15.03.2024 і попросив зберегти цей відеозапис як доказ. Потім Позивач пояснив поліцейським, що при звільненні вручається другий оригінал або засвідчена копія розпорядження про звільнення, на підставі якого, Позивач може оскаржити дії роботодавця. На запитання Позивача до поліцейських, в чому його звинувачують майор ОСОБА_5 назвав статтю 162 ККУ. Позивач попросив у нього докази, які підтверджують звинувачення висунуті проти нього. Виявилось доказів у них, про його незаконне перебування на робочому місці немає. Документів на підставі яких вони приїхали у них теж нема. О 14:42 майор ОСОБА_5 вийшов в коридор з телефоном в руці (чи йому телефонували чи він комусь), але після того як він повернувся то разом з ОСОБА_14 вони покинули кабінет. Близько 15:20 в кабінет знову зайшли майор поліції ОСОБА_5 і капітан поліції ОСОБА_6 та голова МСР ЗР ЗО КОРОЛЬ Алла Миколаївна. В присутності дружини позивача та землевпорядника ОСОБА_11 , ОСОБА_15 почала йому читати нібито розпорядження, яке вона тримала в руках. Він слухав і намагався дещо занотувати, але темп її читання був занадто швидкий і він не встигав. Потім вона поклала на стіл Позивача ксерокопію Справи від 18 березня 2024 року без номера на трьох аркушах, прошиту і скріплену засвідчувальним написом, з підписом голови МСР ЗР ЗО та печаткою МСР ЗР ЗО, перший аркуш якої названо: розпорядження від 12 березня 2024 року № 53 К/тр. Позивач запитав у Відповідача, КОРОЛЬ Алли: "Чому до копії справи не додані копії документів, на які є посилання в тексті?" Відповіді не отримав. Книги реєстрації видачі справ для ознайомлення зацікавлених осіб у неї з собою не було. На питання Позивача, чому про існування розпорядження від 12 березня 2024 року № 53 К/тр про його звільнення Позивач дізнався лише 15 березня 2024 року після 15:00 від начальника юридичного відділу, а не від начальника з відділу персоналу Відповідач не відповіла. Коли Позивач спитав, чому голова сільської ради не надає Позивачу засвідчені копії розпоряджень, які стосуються його, вона почала стверджувати, що позивач відмовляюсь отримувати документи. Потім голова МСР ЗР ЗО почала звинувачувати Позивача в не виконанні планів Заходів, затверджених її розпорядженням від 05 лютого 2024 року № 20-ОД "Про оповіщення військовозобов'язаних". Позивач зауважив, що документи та розпорядження не надходили до Позивача у встановлений Інструкцією з діловодства та діючим законодавством спосіб. Позивач також поцікавився, чому ніхто не прийняв отримане Позивачем майно, і чому голова МСР ЗР ЗО не привезла підписаний та затверджений Акт від 18 березня 2024 року, прийому-передачі майна наданого Позивачу на відповідальне безстрокове зберігання та користування на робочому місці та чому не передала один підписаний і затверджений екземпляр Позивачу. Відповідач на поставлені Позивачем запитання відповідей не давав. Розмова зводилась до одного, що Позивач повинен покинути робоче місце до закінчення робочого дня, не отримавши жодного документа. Потім голова МСР ЗР ЗО КОРОЛЬ Алла, разом з капітаном поліції ЄРЬОМЕНКОМ, вийшли з кабінету, залишивши на робочому столі Позивача Справу без номера, Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на 3 аркушах, без опису, з засвідчувальним написом, печаткою сільської ради, яку голова сільської ради назвала, з не відомих позивачу причин, розпорядженням від 12 березня 2024 року № 53 К/тр. 21.03.2024. Позивач звернувся зі Скаргою № 67 від 21.03.2024 на дії голови та поліцейських в обласну прокуратуру. 02.04.2024 Позивач звернувся зі скаргою до заступника начальника Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці БАБЕНКО Олександра Петровича. 02.04.2024 Позивач надіслав електронне звернення до Державної служби України з питань праці. Позивач призначений на посаду інспектора ВОС з 03 лютого 2020 року, згідно розпорядження сільського голови Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 31 січня 2020 року № 15 К/тр "Про призначення на посаду ОСОБА_16 на посаду інспектора ВОС" (код згідно національного класифікатора професій ДК 003:2010 «Класифікатор професій» КП 3439) Посадова інструкція інспектора військово-облікового столу Михайлівської сільської ради, затверджена розпорядженням сільського голови від 03 січня 2020 року № 09- ОД, підписана Позивачем 03.02.2020 року. 12 грудня 2022 року, після демобілізації зі Збройних Сил України, Позивач повернувся на своє робоче місце старшого інспектора військового обліку та бронювання виконкому Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (Код згідно національного класифікатора професій ДК 003:2010 «Класифікатор професій» КП 3439), з якого був увільнений з 23 лютого 2022 року. Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпПУ роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію розпорядження про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу. На підставі розпорядження голови МСР ЗР ЗО кадрова служба мала зробити відповідний запис у трудовій книжці та особовій картці працівника; видати звільненому працівникові (Позивачу), у день звільнення, трудову книжку (працівник повинен отримати трудову книжку, поставити підпис і дату в журналі обліку руху трудових книжок і вкладишів до них і в особовій картці працівника) та копію розпорядження про звільнення. Жодного з перерахованих вище документів Позивач у встановленому законодавством порядку не отримав. Перерахована на зарплатну картку Позивача сума, була названа, як заробітна плата за першу половину місяця. З 10.06.2021 року почав діяти Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (№ 1217-ІХ), яким впроваджено облік трудової діяльності працівника в електронній формі. Роботодавців, зокрема, зобов'язали, в день звільнення, видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, яку зберігає працівник. Тому із 10.06.2021 року видавати копію наказу про звільнення необхідно за будь-якої підстави звільнення працівника. Та і до прийняття Закону № 1217-ІХ копію наказу при звільненні працівника з ініціативи роботодавця видавали обов'язково.
У зв'язку з чим, просив суд, зобов'язати голову Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області КОРОЛЬ Аллу:
- затвердити Акт від 18 березня 2024 року, прийому-передачі майна наданого Позивачу на відповідальне безстрокове зберігання та користування на робочому місці та передати один екземпляр, підписаний особою, яка прийняла майно і затверджений головою МСР ЗР ЗО, Позивачу;
- видати Позивачу засвідчену копію розпорядження про звільнення;
- видати Позивачу письмове повідомлення про нараховані та виплачені Позивачу суми при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні);
- виплатити Позивачу компенсацію за не використану відпустку УБД за 2024 рік у строки визначені статтею 116 КЗпПУ;
- видати трудову книжку, яка зберігається у роботодавця;
- видати засвідчену копію Справи без номера (пронумеровано і прошнуровано, 18 березня 2024 року, без опису 3 аркуші, підпис Голова Алла КОРОЛЬ) з незасвідченою копією розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 12. 03. 2024 року № 53 К/тр - з описом та засвідченими копіями документів, які згадуються в розпорядженні від 12. 03. 2024 року № 53 К/тр.
- стягнути з Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області код ЄДРПОУ 04353238 на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , заробітну плату за робочий день 18 березня 2024 року в сумі 338,09 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу із відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів: середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.03.2024 року до 05.09.2024 року в сумі 39 895,17 грн.
Ухвалою судді від 27.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику сторін).
Відповідач скористався своїм правом, передбаченим ч.1 ст.191, ч.1 ст.278 ЦПК України, 10.10.2024 подав відзив на позовну заяву, за підписом голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Алли Король, згідно з яким, з позовними вимогами відповідач не згоден, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
10.10.2024 на виконання ухвали Михайлівська сільська рада Запорізького району Запорізької області надала до суду: копію протоколу № 1 від 03.11.2022 року загальних зборів трудового колективу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області; копію колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом Михайлівської сільської ради на 2019 рік разом з додатками; ксерокопію розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 31.01.2020 № 15 К/тр "Про призначення ОСОБА_1 на посаду інспектора ВОС»; ксерокопію розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 31.12.2020 № 258 К/тр "Про переведення ОСОБА_1 »; копію розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.02.2022 № 34 К/тр "Про переміщення ОСОБА_18 »; ксерокопію розпорядження № 47К/тр від 24.02.2022 року «Про увільнення від роботи ОСОБА_18 у зв'язку із призовом на військову службу під час загальної мобілізації»; копію розпорядження № 311 К/тр від 12.12.2022 року «Про вихід на роботу ОСОБА_18 » (у зв'язку з демобілізацією); копію розпорядження від 10.04.2023 № 77 К/тр "Про переміщення ОСОБА_18 ".
11.10.2024, 14.10.2024 до суду надійшло клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
16.10.2024 до матеріалів справи надійшла відповідь позивача ОСОБА_1 на відзив, за змістом якої сторона позивача не погоджується із доводами, наведеними у відзиві. Так, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді від 01.11.2024 здійснено перехід з розгляду справи порядку спрощеного провадження, в розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
21.11.2024 від відповідача у справі надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду цивільної справи №314/1588/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_19 про визнання протиправним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарних стягнень і повернення невиплаченої заробітної плати.
Ухвалою суду від 28.11.2024 зупинено провадження у цивільній справі № 314/4047/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними неправомірних дій голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зобов'язання вчинення певних дій до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №314/1588/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_19 про визнання протиправним та скасування розпорядження про накладення дисциплінарних стягнень і повернення невиплаченої заробітної плати.
22.09.2025 ухвалою суді відновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 02.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Інших заяв по суті справи та зустрічної позовної заяви подано не було, інших процесуальних дій у справі судом не вчинено за відсутності відповідних клопотань.
Під час судового розгляду справи позивач, наполягав на задоволенні позовних вимог.
Представники відповідача підтримали доводи, наведені у відзиві на позовну заяву, заперечували проти задоволення позовних вимог.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши надані у справі письмові докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що заявлений позов не підлягає задоволенню на підставі таких встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що сторони не заперечували, що розпорядженням сільського голови Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 31 січня 2020 року №15/К-тр ОСОБА_1 прийнято на посаду інспектора ВОС з 03.02.2020 з окладом згідно з штатним розписом (а.с.14), а з 01.01.2021 ОСОБА_20 переведено на посаду старшого інспектора ВОС відділу управління персоналом виконавчого комітету Михайлівської сільської ради, згідно розпорядження сільського голови від 31.12.2020 р.№258Ктр (а.с.131).
Згідно розпорядження сільського голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 21.02.2022 №34К/тр «Про переміщення ОСОБА_1 » переміщено ОСОБА_1 , старшого інспектора ВОС відділу управління персоналом виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до сектору взаємодії з правоохоронними органам, оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, з подальшим виконанням роботи, обумовленої трудовим договором, із дотриманням попереднього графіка і режиму роботи та раніше встановлених умов праці. З розпорядженням сільського голови №34К/тр від 21.02.2022 р. ОСОБА_1 ознайомлений особисто під підпис. Зауважень або заперечень від ОСОБА_1 не надходило (а.с.132-133).
Згідно з розпорядженням сільського голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 24.02.2022 №47 К/тр «Про увільнення від роботи ОСОБА_1 у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації», з 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 увільнений з посади старшого інспектора ВОС сектору взаємодії з правоохоронними органами , оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку до дня звільнення із військової служби (а.с.134).
Згідно розпорядження сільського голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 12.12.2022 №311К/тр Про вихід на роботу «Григорія Малаха» з 13 грудня 2022 приступив до своїх обов'язків старшого інспектора ВОС сектору взаємодії з правоохоронними органами , оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Зі змістом розпорядження позивач ознайомлений 12.12.2022, копію розпорядження отримав 15.12.2022 року (а.с. 135).
Згідно акту від 03.01.2023 прийому-передачі майна на відповідальне безстрокове зберігання та користування на робочому місці старшому інспектору ВОС сектору взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_1 передано ноутбук Lenovo миша комп'ютерна сейф стіл шафа офісна стілець (а.с.70), останній від підпису відмовився. Про що складено акти від 03.01.2023, 04.01.2023, 05.01.2023. При цьому зі змісту зазначеного акту прийому передачі вбачається, що ОСОБА_1 не погодився із створенням сектору взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області вважаючи це незаконним, про що свідчить відповідний запис на цьому акті з підписом позивача.
10.01.2023 головним бухгалтером складено доповідну записку щодо відмови позивача від отримання товарно-матеріальних цінностей «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 » Від надання пояснень останній відмовився про що складено відповідний акт від 12.01.2023 (а.с.76).
Згідно розпорядження сільського голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 10.04.2023 №77Ктр переміщено ОСОБА_1 з 10.04.2023 року до військово-облікового бюро сектору взаємодії з правоохоронними органами та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (а.с. 137).
Згідно акту від 17.04.2024 року Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби зайнятості встановлено відсутність порушень вимог законодавства за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у Михайлівській сільській раді Запорізького району Запорізької області у зв'язку із скаргою ОСОБА_1 на дії роботодавця, за змістом якого зокрема зазначено, що розпорядженням від 12.03.2024 ОСОБА_1 № 53К/тр звільнено з 15.03.2024 року на підставі п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП (що не є предметом оскарження дійсної справи) про те, що порушення зазначені у зверненні ОСОБА_1 не підтверджено.(а.с.82-90).
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.05.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до сільського голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Король Алли Миколаївни, Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання неправомірними розпоряджень про накладення дисциплінарного стягнення та стягнення заробітної плати відмовлено (а.с.183-189).
Що стосується позовних вимог про затвердження Акта від 18 березня 2024 року, прийому-передачі майна наданого позивачу на відповідальне безстрокове зберігання та користування на робочому місці та передання одиного екземпляр, підписаний особою, яка прийняла майно і затверджений головою МСР ЗР ЗО, позивачу, суд зазначає наступне.
Протягом робочого дня працівник має здійснювати свої обов'язки. Робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Так для забезпечення старшого інспектора з військового обліку військово-облікового бюро сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Малаха Г.В робочим місцем та для здійснення своїх посадових обов'язків відповідач передав згідно акта прийому передачі Ноутбук «Lenovo» (зі шнуром), Миша комп'ютерна, Принтер Canon. Позивач від отримання товарно-матеріальних цінностей, для використання в своїй роботі та надання підпису про прийняття на відповідальне безстрокове зберігання та користування на робочому місці відмовився, про що складені акти від 03.01.2023 року, 04.01.2023 року та 05.01.2023 (додаються) року. У зв'язку з цим головним бухгалтером Вікторією Якушонок було надано доповідну від 10.01.2023 року «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 ».(а.с.76) Від надання пояснень на вищеназвану доповідну ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить акт від 12.01.2023 року (а.с.77). Про небажання позивача в отриманні товарно-матеріальних цінностей, для використання в своїй роботі свідчить також доповідна завідувача сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної та мобілізаційної роботи, цивільного захисту населення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області Сергія Ілларіонова від 09.01.2023 року. Отже вимога позивача про затвердження Акту прийому-передачі майна жодним чином не обґрунтовано. В позовній заяві не зазначено в чому спірність правовідносин, що склалися між сторонами та чим це підтверджується.
Що стосується позовних вимог про видати трудову книжку, яка зберігається у роботодавця; видачі засвідченої копії розпорядження про звільнення; видачі письмового повідомлення про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника (частина перша статті 48 Кодексу законів про працю України).
Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України (частина п'ята статті 48 Кодексу законів про працю України).
Питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 (далі Інструкція № 58).
Абзацами другим, четвертим пункту 2.2 глави 2 Інструкції № 58 передбачено, що до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Главою 4 Інструкції № 58 врегульовані питання щодо видачі трудової книжки у разі звільнення.
Так, згідно з пунктом 4.1 цієї глави у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.
При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.
Відповідно до пункту 4.2 глави 4 Інструкції № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.
Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Відповідно до частини п'ятої статті 235 Кодексу законів про працю України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Отже, конструкція статті 235 КЗпП України та пункту 4.1 Інструкції № 58 як на підставу для відповідальності роботодавця вказує саме на вину власника або уповноваженого ним органу щодо затримки в видачі трудової книжки звільненому працівникові.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не було видано належним чином завірене розпорядження про звільнення позивача та не було видано трудову книжку.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що 12.03.2024 до ОСОБА_1 застосовано захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п.3 частини першої ст.40 КЗпП України (систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків) з 15.03.2024 (розпорядження від 12.03.2024 №53К/тр). Також судом було встановлено, що трудову книжку після припинення звільнення позивача, йому не було видано.
Вирішуючи питання про наявність/відсутність вини відповідача щодо невидачі позивачеві трудової книжки, суд бере до уваги таке.
Як установлено судом, що 15 березня 2024 року ОСОБА_1 , після ознайомлення та зачитування йому в голос розпорядження №53К/тр від 12.03.2024 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення ОСОБА_1 » відмовився від надання підпису «з розпорядженням ознайомлений», про що складено акт від 15.03.2024 (а.с.78).
Відповідно до акта від 15.03.2024 ОСОБА_1 відмовився від надання підпису в Книзі реєстрації трудових книжок та обліку руху особових справ робітників та службовців Михайлівської сільської ради та отримання трудової книжки (а.с.79).
Відтак, роботодавець був позбавлений можливості видати позивачеві трудову книжку та розпорядження про звільнення у зв'язку з відмовою останнього від їх отримання.
Позивач не посилався на свою відсутність на робочому місці в день звільнення, не заперечував факт оголошення йому розпорядження про звільнення, та пропозиції щодо отримання трудової книжки, а отже відповідно не встановлено наявності обов'язку у роботодавця письмово повідомляти позивача поштовим повідомленням про необхідність отримання трудової книжки. Так само позивачем не подавалась письмова заява про надіслання йому трудової книжки поштою, як це передбачено п. 4.2 Інструкції №58.
Листом від 15.03.2024 відповідач направив на адресу позивача копію розпорядження про звільнення від 12.03.2024 №53 К/тр; інформацію про нараховані суми за березень; повідомлення про необхідність отримати трудову книжку. Проте, з незалежних від відповідача причин вказаний лист було повернуто відправнику без вручення адресату.
Посилання позивача на те що зазначений лист був надісланий не на його ім'я, суд не приймає до уваги, оскільки це суперечить встановленим обставинам справи, а саме рекомендований лис був направлений на ім'я позивача ОСОБА_1 , про що свідчить копія конверту долучена до матеріалів справи (а.с.80-81).
Незважаючи на те, що такий лист не було вручено позивачу, вказані обставини, на думку суду, не свідчать про наявність вини відповідача у невидачі позивачеві трудової книжки та, відповідно, необхідність стягнення середнього заробітку. Суд зауважує, що Розпорядження про звільнення від 12.03.2024 №53 К/тр було оголошено в голос ОСОБА_1 15.03.2024 року в день звільнення останнього в робочому кабінеті, тому позивач був обізнаним про звільнення його з посади та міг звернутися до відповідача за отриманням трудової книжки. Проте, ані після звільнення з посади, ані до цього часу позивач не звернувся до відповідача щодо отримання трудової книжки, доказів такого звернення позивачем не було надано суду.
У постанові від 09.03.2021 у справі № 600/121/19 Верховний Суд наголошує, що трудове законодавство України побудоване на балансі прав та обов'язків як працівника, так і роботодавця. За положеннями трудового законодавства невиконання зобов'язань, як і зловживання правами, не допускається. А право працівника отримати трудову книжку в день звільнення пов'язується не лише з обов'язком роботодавця видати трудову книжку, а й з обов'язком працівника її забрати, якщо роботодавець створив всі умови для її вчасної видачі.
Що стосується позовних вимог про стягнути з Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області код ЄДРПОУ 04353238 на користь ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , заробітну плату за робочий день 18 березня 2024 року в сумі 338,09 грн; середній заробіток за час вимушеного прогулу із відрахуванням загальнообов'язкових податків та зборів: середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.03.2024 року до 05.09.2024 року в сумі 39 895,17 грн., суд зазначає наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, після відмови позивача в отриманні розпорядження про звільнення та трудової книжки, роботодавець вчиняв дії, спрямовані на видачу трудової книжки, надсилав відповідні повідомлення на адресу позивача.
Отже позивачем не доведено умисних дій відповідача у затримці видачі трудової книжки, як і не доведено, що він дійсно вчиняв дії для отримання трудової книжки у день звільнення та до вересня 2024 року, а відповідач при цьому чинив йому перешкоди.
Також позивач не зазначав та в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач після звільнення мав намір працевлаштуватись на іншу роботу, однак його стримувало чи створювало перешкоди відсутність у нього трудової книжки, отже не встановлено порушення відповідачем права позивача на працю.
Враховуючи викладене, судом не встановлено вимушеного прогулу, а відтак і підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, крім того позивач був звільнений з 15.03.2024 року, тобто останній робочий день був саме 15.03.2024 року а не 18.03.2024 року, а відтак в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
Що стосується позовних вимог, виплати позивачу компенсацію за не використану відпустку УБД за 2024 рік у строки визначені статтею 116 КЗпПУ, суд зазначає наступне.
Надання учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік передбачено статтею 77-2 КЗпП України, статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток статтею 83 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про відпустки» не передбачена. Згідно зі статтею 83 КЗпП України, статтею 24 Закону України «Про відпустки» грошова компенсація за невикористану відпустку може бути стягнена на вимогу працівника всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не с особою віком до 18 років. Інші, крім зазначених, відпустки надаються лише призначенням і грошовою компенсацією замінюватись не можуть. Додаткова відпустка учасникам бойових дій, що визначена 77-2 КЗпП України, статтею 16-2 Закону України «Про відпустки», не належить до категорії щорічних відпусток, а отже на неї не поширюються норми, передбачені для щорічних відпусток. Додаткова відпустка учасникам бойових дій надається у календарному році, а не за робочий рік, тобто незалежно від стажу роботи. Оплата такої відпустки здійснюється за рахунок підприємства, а для її отримання статус працівника має бути підтверджений відповідним посвідченням учасника бойових дій або інваліда війни. У разі невикористання зазначеної додаткової відпустки, її не можна перенести на наступний календарний рік, не можна подовжити у разі хвороби працівника та не можна ділити на частини. Отже, законодавством не передбачено можливості заміни зазначеної додаткової відпустки грошовою компенсацією.
Що стосується позовних вимог позивача про видачу засвідченої копії Справи без номера (пронумеровано і прошнуровано, 18 березня 2024 року, без опису 3 аркуші, підпис Голова Алла КОРОЛЬ) з незасвідченою копією розпорядження голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 12. 03. 2024 року № 53 К/тр - з описом та засвідченими копіями документів, які згадуються в розпорядженні від 12.03.2024 року № 53 К/тр. суд зазначає наступне. Доказів щодо наявності даної справи та відмови у видачі зазначеної справи позивачем не надані, таким чином вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з таких норм чинного законодавства.
Ч.ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ч.1 ст.15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того, за змістом ч.1-3 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючі встановлені обставини, що мають істотне значення, надавши їм оцінку, суд за результатами розгляду справи дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області не підлягають задоволенню, відповідно, ухвалює рішення про відмову у позові в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України та у зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 994,55 гривень суд залишає за ОСОБА_1 . Про наявність інших судових витрат, докази не надано.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 245, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправними неправомірних дій голови Михайлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, зобов'язання вчинення певних дій відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ольга Валеріївна Швець
18.11.2025