Справа № 308/4401/25
1-кс/308/6427/25
18 листопада 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали скарги ОСОБА_3 про скасування постанови начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову в задоволенні клопотання № 71884-2025 від 02.11.2025 року та зобов'язання вчинити дії у кримінальному провадженні за № 12024078030001206,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із даною скаргою, яку мотивує тим, що 03.11.2025 року начальником сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області капітаном поліції ОСОБА_4 була винесена постанова про відмову у задоволенні його клопотання від 02.11.2025 у кримінальному провадженні за № 12024078030001206.
Вказаним рішенням йому було відмовлено у задоволенні клопотання, яким він вимагав провести низку процесуальних дій, спрямованих на встановлення об'єктивних обставин справи, а саме:
1. Провести перевірку щодо відсутності фактів його лікування в психіатричних закладах м. Києва.
2. Дослідити обставини нападу, спричиненого діями ОСОБА_5 , зокрема перевірити відеоматеріали.
3. Встановити факт незаконного поміщення його до психіатричної лікарні в м. Берегово 18.12.2023 без його згоди та перевірити правомірність встановлення діагнозу.
4. Врахувати можливу зацікавленість його брата та інших осіб у вчиненні проти нього протиправних дій.
Скаржник зазначає, що підставою для відмови, за висновком дізнавача, є те, що основним предметом його клопотання було проведення поліграфу, який не є слідчою дією, а його результати не можуть використовуватись у процесі доказування.
З таким висновком скаржник категорично не погоджується і вважає постанову незаконною та необґрунтованою з наступних підстав:
1. Постанова винесена з порушенням матеріального та процесуального права. Відмовляючи в задоволенні клопотання, дізнавач неправомірно звів усі його вимоги лише до проведення поліграфу. Однак, як видно з тексту клопотання, останній вимагав проведення цілого комплексу процесуальних дій (збір та огляд документів, витребування медичних довідок, огляд відеоматеріалів, допити свідків), які є повноцінними слідчими (розшуковими) діями, передбаченими КПК України (наприклад, ст. 233, ст. 234).
Дізнавач не надав жодних оцінок та правових підстав для відмови у проведенні саме цих дій, чим обмежив його право на захист та право на збір доказів, гарантоване ст. 2, ст. 220 КПК України.
2. Дізнавач не дав оцінки всім мотивам та обставинам, викладеним у клопотанні. У своєму клопотанні ОСОБА_3 вказав на конкретні обставини, що підлягають доказуванню (факт незаконного позбавлення волі, втручання в приватне життя, можлива зацікавленість третіх осіб), які безпосередньо стосуються предмету доказування у даному кримінальному провадженні. Відмова у перевірці цих обставин свідчить про їх неналежне дослідження та упереджений підхід до розслідування.
3. Постанова перешкоджає встановленню об'єктивної істини у справі. Відмова у проведенні процесуальних дій, спрямованих на збір доказів на підтвердження його позиції, фактично блокує можливість всебічного, повного та неупередженого розслідування, що є прямим порушенням завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України.
З огляду на вищенаведене ОСОБА_3 просить скасувати постанову начальника Сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 03.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання та задовольнити його клопотання від 02.11.2025 (або його відповідну частину) з обов'язковим вказівкам органу досудового розслідування на конкретні слідчі (розшукові) дії, які необхідно провести.
В судове засідання ОСОБА_3 надав заяву у якій просив розглянути скаргу у його відсутності. Вимоги скарги підтримав та просив задоволити.
Прокурор в судове засідання надав заяву про розгляд скарги без його участі. Просив відмовити у задоволенні такої, оскільки така є безпідставною.
Дослідивши матеріали поданої скарги з додатками, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Встановлено, що сектором дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12024078030001206 від 18.12.2024 року, де ОСОБА_3 є потерпілим.
В рамках даного кримінального провадження 02.11.2025 року, заявником було подано клопотання за № 71884-2025 до сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області в якому ОСОБА_3 просив: провести перевірку щодо відсутності фактів його лікування в психіатричних закладах м. Києва, дослідити обставини нападу, спричиненого діями ОСОБА_5 , зокрема перевірити відеоматеріали, встановити факт незаконного поміщення його до психіатричної лікарні в м. Берегово 18.12.2023 без його згоди та перевірити правомірність встановлення діагнозу, врахувати можливу зацікавленість його брата та інших осіб у вчиненні проти нього протиправних дій.
03.11.2025 року, начальником сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, винесена постанова про відмову в задоволенні заявленого клопотання, оскільки на думку дізнавача, таке заявлено безпідставно та необґрунтовано законом.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
Відповідно до ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Строки, встановлені ч.1 ст. 304 КПК України, заявником не пропущено.
Що стосується самого предмету поданої скарги, то слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Частиною 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Крім того, повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках передбачених цим кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
В судовому засіданні встановлено, що 03.11.2025 року начальником СД Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_4 надано відповідь на клопотання ОСОБА_3 у формі постанови.
Однак встановлено, що постанова дізнавача СД Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 не є мотивованою, оскільки зі змісту такої не вбачається з яких підстав дізнавач прийшов до переконання, що у задоволенні поданого клопотання слід відмовити.
Дізнавачем не вжито достатньо заходів для всебічного, повного та неупередженого розгляду клопотання ОСОБА_3 , чим порушено його права як потерпілого, гарантовані КПК України.
Крім цього, зазначена постанова дізнавача не містить оцінки наявності чи відсутності підстав для відмови у задоволенні заявленого клопотання.
Згідно ч.2 ст.307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, з метою об'єктивності та повноти, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для повторного розгляду дізнавачем клопотання ОСОБА_3 .
Що стосується вимог заявника про зобов'язання слідчого провести відповідні слідчі дії з метою належного розслідування кримінального провадження, то слід зазначити наступне.
Частиною 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає безпідставними вимоги скарги в частині зобов'язання дізнавача провести відповідні слідчі дії, оскільки дізнавач є самостійним у здійсненні своїх повноважень та у своїй процесуальній діяльності, що не належить до компетенції слідчого судді.
За таких обставин, подана ОСОБА_6 скарга, підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. 303, 304, 305, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 - задоволити частково.
Постанову начальника сектору дізнання Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області - ОСОБА_4 від 03.11.2025 року про відмову у задоволенні клопотання - скасувати.
Зобов'язати дізнавача (уповноважену особу) Ужгородського РУП ГУНП Закарпатської області, у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження № 12024078030001206 розглянути повторно клопотання ОСОБА_3 № 71884-2025 від 02.11.2025 року, подане у порядку ст. 220 КПК України, із врахуванням обставин зазначених у вказаній ухвалі.
В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1