Справа № 302/768/25
Провадження № 2-др/302/8/25
19 листопада 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Готри В. Ю., за участі секретаря судового засідання Царь О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представниця Дараган Юлія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та кредиту,
У провадженні Міжгірського районного суду Закарпатської області перебувала зазначена вище цивільна справа.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.11.2025 цей позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну заборгованість за договорами у розмірі 204 952,75 грн, а також 3 074,24 грн судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
18 листопада 2025 року представниця відповідача ОСОБА_1 - адвокатка Хворост Д. М. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що відповідачем ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом даної справи понесено витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 15 000 грн, які підтверджуються: - договором про надання правової допомоги № 83 від 14.06.2025; - детальним описом робіт і послуг від 17.11.2025; - актом виконаних робіт № 1 від 17.11.2025 до договору про надання правової допомоги № 83 від 14.06.2025; - платіжною інструкцією № К176-РН43-5С9А-К100 від 14.06.2025; - ордером і свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Посилалася на те, що оскільки викладені у відзиві на позовну заяву вимоги відповідача було судом задоволено, а тому всі понесені ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу покладаються ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», яке повинно їх відшкодувати відповідачу.
19 листопада 2025 року представниця позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - Пер?ян А. А. подала до суду заперечення на заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, мотивуючи її безпідставністю та необґрунтованістю, просила таку залишити без розгляду і задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд розглядає питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення разом із додатками до неї, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Судом установлено, що рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.11.2025 позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та кредиту задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну заборгованість за договорами у розмірі 204 952,75 грн, а також 3 074,24 грн судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Під час ухвалення рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені відповідачем, оскільки представницею відповідача у судовому засіданні було заявлено про подання доказів, що підтверджують розмір понесених ОСОБА_1 судових витрат, упродовж п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею цього Кодексу.
Як унормовано ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 15 ЦПК України).
Положеннями ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з учиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною восьмою ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Також за положеннями ч. 1, пункту 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Як установлено матеріалами справи інтереси відповідача у цій справі представляла адвокатка Хворост Д. М., яка діяла та діє на підставі договору про надання правничої допомоги за № 83 від 14.06.2025, ордеру серії ВІ № 1310931, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1932. Відповідно до акту приймання-передачі наданої правової допомоги № 1 від 17.11.2025 до договору про надання правової допомоги № 83 від 14.06.2025 та платіжної інструкції АТ «Універсал банк» № К176-РН43-5С9А-К100 від 14.06.2025, цією адвокаткою надано правничі послуги відповідачу ОСОБА_1 та їх вартість становить 15 000 грн, які відповідачем сплачено адвокату Хворост Д. М.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі у справі № 205/5969/15-ц (провадження № 61-12669св23).
Отже, з приводу заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та керуючись наведеним вище, принципів співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг відповідачу, складність справи, ціну позову, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру, часткове задоволення позову у 82,14% від заявлених вимог і враховуючи при цьому положення пункту 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд доходить висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 гривень. У стягненні решта таких витрат у розмірі 12 500 грн слід відмовити і покласти їх на відповідача.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 246, 259, 268, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представниці відповідача ОСОБА_1 - адвокатки Хворост Дарії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представниця Дараган Юлія Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами позики та кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривень.
В іншій частині заявлених вимог відмовити.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 273 ЦПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 19.11.2025.
Учасники справи:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя В. Ю. Готра