Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/5588/25
19.11.2025 року м.Виноградів
Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУ Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071080000644 від 07 листопада 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,-
Старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , проживаючи в с. Велика Копаня Берегівського району, Закарпатської області, будучи обізнаним, про місце розташування державного кордону України, знаючи про існування явища нелегальної міграції в умовах воєнного стану, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи наслідки, які можуть настати після їх вчинення, діючи умисно, з корисливих мотивів досяг злочинної домовленості з невстановленою досудовим розслідуванням особою щодо прийняття участі за грошову винагороду в незаконному переправленні громадян України через державний кордон поза пунктами пропуску, а саме - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 ,які достовірно знаючи про Указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 про введення воєнного стану в Україні та про загальну мобілізацію, а також про заборону виїзду за кордон громадян України чоловічої статі віком від 23 до 60 років, окрім виключень вказаних у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою уникнення мобілізації мали намір незаконно потрапити через кордон України до країн Європейського Союзу, зокрема Угорської Республіки.
Відповідно до заздалегідь розробленого невстановленою досудовим розслідуванням особою плану, у обов'язки ОСОБА_4 , за невстановлену досудовим розслідуванням винагороду, входило безпечне доставлення ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з м. Виноградів Берегівського району, до с. Тисобикень Берегівського району, оминувши при цьому стаціонарний пост Державної прикордонної служби, що розташований на виїзді з м.Виноградів Берегівського району поблизу автомобільного мосту через річку Тиса. В свою чергу, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за отримані ними послуги у виді незаконного переправлення через державний кордон України сплатити грошову винагороду - передплату в розмірі 500 доларів США на банківський рахунок невстановленої досудовим розслідуванням особи. Подальший розмір грошової винагороди залежав від успішного перетину, та мала бути сплачена вже на території Угорської Республіки.
На виконання вищевказаного злочинного плану, 05.11.2025, у невстановлений досудовим розслідуванням час доби, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки «Тесла» темно-синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 , приїхав до на даний час невстановленої досудовим розслідуванням місцевості в м. Виноградів, де на нього вже очікували попередньо доставлені невстановленою досудовим розслідуванням особою громадяни України, що мали намір незаконно перетнути державний кордон, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
В подальшому, ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на виконання вказівки ОСОБА_4 , сіли до салону вищевказаного автомобіля та під його керуванням поїхали на околицю с. Мала Копаня Берегівського району,
Прибувши на околицю с. Мала Копаня Берегівського району, за вказівкою ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в обхід стаціонарного посту Державної прикордонної служби, що розташований на виїзді з м. Виноградів, перетнули річку Тиса рухаючись по трубі газопроводу між с. Мала Копаня та с. Королево Берегівського району, а ОСОБА_4 в свою чергу, рухаючись без вищевказаних осіб, повернувся до м. Виноградів.
Після цього, а саме 07.11.2025 близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_4 на виконання злочинного задуму, поєднаного спільним умислом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, на автомобілі марки «Тесла» темно-синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 проїхав вищезазначений стаціонарний пост Державної прикордонної служби, попрямував на околицю с. Королево Берегівського району, де на нього вже очікували ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Під'їхавши на околицю с. Королево Берегівського району, за вказівкою ОСОБА_4 вказані громадяни сіли до салону автомобіля та поїхали у напрямку с. Тисобикень Берегівського району, де на околиці зазначеного населеного пункту, останній наказав ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виходити з салону автомобіля та швидко рухатися до державного кордону України, продемонструвавши їм при цьому напрямок руху та місце розсташування лінії державного кордону України та приблизну відстань до неї.
В подальшому, 07.11.2024, близько 11 години 00 хвилин, неподалік с. Тисобикень Берегівського району, прикордонним нарядом «Прикордонний патруль», при спробі незаконного перетину державного кордону виявлено та затримано громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на напрямку 87 прикордонного знаку, на відстані 50 м державного кордону України з Угорською Республікою.
14 листопада 2025 року, старшим слідчим СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_3 , проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на спец майданчик ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за адресою м. Виноградів, вул. Миру, 57
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 15.08.2023 року - автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 - належить ОСОБА_10 .
Відповідно до постанови винесеної старшим слідчим СВ ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, капітаном поліції ОСОБА_3 , - автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом, з метою збереження речового доказу та проведення слідчих дій
Відповідно до п.п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав письмову заяву про підтримання поданого ними клопотання.
Перевіривши матеріали клопотання та витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, а також, дослідивши докази по даних матеріалах, суд приходить до наступного.
Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Підставою для накладення арешту є те, що вилучені речі відповідно до ст. 98 КПК України визнані речовими доказами згідно постанови слідчого СВ відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, а тому виникла необхідність у кримінальному провадженні вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді арешту вказаного майна.
Вказаний транспортний засіб, автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 - є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення та необхідний для подальшого проведення експертиз транспортного засобу. Крім цього, на вказаному транспортному засобі збереглися сліди вчинення кримінального правопорушення, дослідження яких, шляхом призначення відповідних експертиз, необхідне для прийняття законного та обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. Не накладення арешту на майно може призвести до того, що власник майна відремонтує транспортний засіб, відчужить його іншим особам, що призведе до неможливості їх дослідження у кримінальному провадженні.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 286 КК України, передбачено відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В даному випадку вилучений вищевказаний транспортний засіб автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 - є засобом вчинення злочину та зберегли на собі його сліди.
Не накладення арешту на майно, а саме заборони користування, розпоряджання майном може призвести до того, що власник майна, приховає, пошкодить, зіпсує, знищить, перетворить або відчужить його іншим особам, що призведе до неможливості їх дослідження у кримінальному провадженні.
Отже, виходячи з норм кримінального процесуального права, під час розслідування кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на речові докази, а саме транспортний засіб автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 з метою збереження речового доказу та проведення слідчих дій, з метою збереження речових доказів.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся в суд із клопотанням про розгляд в даному кримінальному провадженні, клопотання про накладення арешту, відповідає вимогам ст.170 КПК України.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Не накладення арешту на майно, а саме заборони користування, розпоряджання майном може призвести до того, що власники майна відремонтують транспортні засоби, відчужать їх іншим особам, що призведе до неможливості їх дослідження у кримінальному провадженні.
Задовольняючи клопотання суд виходить з того, що необхідність застосування даного виду забезпечення кримінального провадження прокурор довів в даному засіданні, зокрема те, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого; відшукуванні речі можуть знаходитися у зазначеному у клопотанні місці, без цього заходу не може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся з даним клопотанням.
На підставі наведеного слідчий суддя, керуючись ст. 40, ст. 131, 132, 170, 171 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме речовий доказ у кримінальному провадженні №12025071080000644 від 07.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України:
- автомобіль марки «Tesla» моделі «Model 3» д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 15.08.2023 року
Копію ухвали невідкладно надати слідчому та прокурору.
На ухвалу слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1