Справа № 243/8667/25
Провадження № 1-кп/243/1145/2025
19 листопада 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62025050010032735 від 08 вересня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катюжанка Вишгородського району Київської області, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, інспектора прикордонної служби 2 категорії (оператора) другої групи переносних зенітно-ракетних комплексів першого зенітного ракетно-артилерійського відділення першої прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави відділу прикордонної служби (тип С) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдата, раніше не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово був продовжений та триває на теперішній час.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 11.02.2025 №162-ОС солдата ОСОБА_5 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії (оператора) другої групи переносних зенітно-ракетних комплексів першого зенітного ракетно- артилерійського відділення першої прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави відділу прикордонної служби (тип С) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.07.2025 №716-ОС, підполковника ОСОБА_6 , призначено на посаду начальника відділу прикордонної служби (тип Є) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, підполковник ОСОБА_6 по відношенню до солдата ОСОБА_5 є прямим начальником за військовим званням, а останній - підлеглим підполковника ОСОБА_6 .
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України другий відділ прикордонної служби другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
26 серпня 2025 року о 10 годині 42 хвилини, перебуваючи в пункті тимчасової підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_2 , інспектор прикордонної служби 2 категорії (оператор) другої групи переносних зенітно-ракетних комплексів першого зенітного ракетно-артилерійського відділення першої прикордонної зенітної ракетно- артилерійської застави відділу прикордонної служби (тип С) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат ОСОБА_5 отримав бойовий наказ від начальника відділу прикордонної служби (тип Є) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_6 приступити до виконання бойового розпорядження коменданта третьої прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_6 № БР-1243 (гриф) від 25.08.2025, згідно з яким солдату ОСОБА_5 необхідно було до 18 год. 00 хв. 26 серпня 2025 року перейти в оперативне підпорядкування старшого позиції відділення «ГОРОСПОК» батальйонного району оборони третьої приккшр в районі АДРЕСА_3 , із закріпленням озброєнням та засобами індивідуального захисту з метою відсічі збройної агресії рф та здійснення оборонного бою.
Водночас, вищезазначений наказ виданий у встановленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечить чинному законодавству та не був пов'язаний з порушенням конституційних прав та свобод солдата ОСОБА_5 , не носив в собі явно злочинного змісту, у зв'язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку останнього.
Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді, інспектора прикордонної служби 2 категорії (оператора) другої групи переносних зенітно-ракетних комплексів першого зенітного ракетно-артилерійського відділення першої прикордонної зенітної ракетно-артилерійської застави відділу прикордонної служби (тип Є) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_5 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, 26 серпня 2025 о 10 год. 47 хв., в умовах воєнного стану, перебуваючи в пункті тимчасової дислокації підрозділу у АДРЕСА_2 , усно та відкрито відмовився виконати зазначений бойовий наказ начальника, доведений йому начальником відділу прикордонної служби (тип С) зенітних ракетно-артилерійських комплексів ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_6 , що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони позицій військовослужбовців Державної прикордонної служби України на зазначеній ділянці місцевості.
06 листопада 2025 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості, згідно якої прокурор з однієї сторони, а обвинувачений і його захисник з іншої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин. Обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, вчинене ним за викладених вище обставин у повному обсязі висунутого обвинувачення, щиро покаявся у вчиненому злочині, зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України в ході судового розгляду, щиро каятися, у разі затвердження угоди про визнання винуватості виконати призначене покарання, не вчиняти до закінчення проходження військової служби військових злочинів. При укладенні угоди сторонами враховано, що обвинувачений щиро покаявся у вчиненому злочині та активно сприяв розкриттю злочину, надав викриваючі показання відносно себе. Крім того, сторонами враховано характер та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості, інтереси суспільства, відсутність обставин, передбачених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , характеристику за місцем проживання та місцем служби, стан здоров'я обвинуваченого та інші обставини, що його характеризують. Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України та погодилися на призначення останньому покарання у виді двох років позбавлення волі, яке на підставі ст. 58 КК України замінити на службове обмеження для військовослужбовців строком на два роки з відрахуванням в доход держави із суми грошового забезпечення обвинуваченого двадцяти відсотків.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи в порядку ст.474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 402 КК України, щиро розкаювався у вчиненому, повідомив про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про визнання винуватості, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, просив вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в угоді міру покарання.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладанні даної угоди про визнання винуватості були дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив затвердити дану угоду та призначити ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Так, згідно вимог ч. 4 ст. 469 КПК України угода при визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винним, згідно з вимогами ст.12 КК України є тяжким злочином.
Узгоджена угодою міра покарання встановлена в межах санкції ч. 4 ст. 402 КК України, із урахуванням ст. 69 КК України та даних, які характеризують особу обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання. Суд погоджується з таким висновком і не вважає за можливо його змінювати.
Враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, а також враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому узгоджене сторонами угоди покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України у виді двох років позбавлення волі, яке на підставі ст. 58 КК України замінити на службове обмеження для військовослужбовців строком на два роки з відрахуванням в доход держави із суми грошового забезпечення обвинуваченого двадцяти відсотків. Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її не виконання.
Оскільки вказані умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін, або інших осіб, відсутня неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, а також не встановлено відсутності фактичних підстав для визнання винуватості, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 373, 374, 468, 469, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 06 листопада 2025 року укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю його захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 62025050010032735 від 08 вересня 2025 року.
ОСОБА_5 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 покарання за ч. 4 ст. 402 КК України у виді двох років позбавлення волі на службове обмеження для військовослужбовців на строк два роки з відрахуванням в доход держави із суми його грошового забезпечення двадцяти відсотків.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти - скасувати та звільнити його з під варти негайно.
Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення перебування під вартою з 26 серпня 2025 року по 19 листопада 2025 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.
Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя Слов'янського міськрайонного
суду Донецької області ОСОБА_1