Справа № 643/20112/25
Провадження № 1-кс/643/6484/25
18.11.2025 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за № 62023170020000649 від 07.04.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 7 ст. 111-1 КК України:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанська, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, який до 24.06.2022 обіймав посаду заступника начальника Чугуївського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 62023170020000649 від 07.04.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обґрунтованою підозрою про те, що згідно наказу виконувача обов'язків директора Державної установи «Центр пробації» від 26.06.2018 № 64/к майора внутрішньої служби ОСОБА_6 призначено на посаду заступника начальника Вовчанського районного відділу філії Державна установа «Центр пробації» в Харківській області (04.08.2021 наказом № 657/од-21 змінено назву уповноваженого органу Вовчанський районний відділ на Чугуївський районний відділ № 1).
Відповідно до наказу № 229/к від 17.06.2022 заступник начальника Чугуївського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, ОСОБА_6 звільнений з посади 24 червня 2022, за власним бажанням.
Відповідно до Положення про державну установу (далі - ДУ) «Центр пробації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.06.2023 № 2110/5 «Про затвердження Положення про державну установу «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
ДУ «Центр пробації» у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до ст. 1 Основного Закону Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Військовослужбовці збройних сил російської федерації (далі - рф) 24.02.2022 шляхом збройної агресії незаконно вторглися на територію України, здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе значення, та окупували частину території України, зокрема частину території Харківської області, вчинивши таким чином дії з метою змін меж території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується до цього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України та відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено.
Після повномасштабного збройного вторгнення на територію України з 24.02.2022 збройні сили рф взяли під контроль будівлі та споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, на території Чугуївського району Харківської області, зокрема міста Вовчанськ, з метою перешкоджання їхній нормальній діяльності та створення окупаційної влади.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022) тимчасово окупована рф територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасово окупованою територією відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 цього Закону є частини території України, в межах яких збройні формування та окупаційна адміністрація рф встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування рф встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами) з 24.02.2022 до 11.09.2022 всю територію міста Вовчанськ Вовчанської міської територіальної громади Чугуївського району Харківської області включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Цим же Наказом місто Вовчанськ Вовчанської міської територіальної громади з 24.02.2022 до 12.09.2022 включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.
Згідно з ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України.
Після повномасштабного збройного вторгнення 24.02.2022 збройних сил рф на територію України, з 24.02.2022 збройні сили країни агресора - рф безпосередньо здійснили окупацію міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області та силове захоплення і взяття під контроль будівель та споруд на території даного населеного пункту, що забезпечують діяльність органів державної влади, в тому числі й будівлю ВП № 1 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, розташованого за адресою: вул. Колокольцова, 6, м. Вовчанськ, Харківська область, з метою перешкоджання їх нормальній діяльності та створення окупаційної влади, зокрема незаконного правоохоронного органу, та вирішили залучити до співпраці працівників поліції, органів державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі й ОСОБА_6 .
Так, громадянин України ОСОБА_6 , обіймаючи до 24.06.2022 посаду заступника начальника Чугуївського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, з метою безпосереднього надання допомоги рф, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвий досвід для усвідомлення фактів військової агресії рф проти України, маючи злочинний умисел на вчинення колабораційної діяльності, всупереч нормам Конституції та законодавчих актів України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, не здійснив виїзд з вказаного населеного пункту на підконтрольну Україні територію, натомість вступив у злочинну змову з невстановленими представниками рф, які здійснили окупацію, та добровільно, з власної ініціативи, маючи можливість відмовитися, особисто обійняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території Харківської області, за наступних обставин.
Так, «Указом» незаконно створеної окупаційної влади держави-агресора - рф «Военной гражданской администрации Харьковской области» № УГ-28/22 від 05.07.2022 затверджено «Положение «Об Управлении внутренних дел Временной гражданской администрации Харьковськой области» (далі - УВД ВГА Харьковськой области), яке представники окупаційної влади рф розташували у приміщенні Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області за адресою: вул. Харківська, 14, м. Куп'янськ, Харківської області.
Відповідно до вищевказаного Положення незаконно створеної окупаційної влади держави - незаконно створений правоохоронний орган «УВД ВГА Харьковской области» здійснює правоохоронні функції зокрема у сфері боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки тощо.
Так, у невстановлені в ході досудового розслідування день та час, але не пізніше 05.07.2022, громадянин України ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення колабораційної діяльності, всупереч нормам Конституції та законодавчих актів України, в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, діючи умисно та протиправно, за власним бажанням, не маючи на те відповідних встановлених законодавством повноважень, за попередньою змовою з невстановленими представниками окупаційної влади рф, з метою надання допомоги останнім та зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території Харківської області, знаходячись на тимчасово окупованій території м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, виявляючи бажання до співпраці добровільно власноруч написав та підписав «подписку о неразглашении информации 2022», «согласие на обработку персональных данных» а також подав копії особистих документів, автобіографію, анкету, особисті фотокартки, представникам окупаційної влади.
Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел на вчинення колабораційної діяльності, громадянин України ОСОБА_6 , маючи відповідну освіту, фахові знання, управлінські навички та значний досвід роботи на посаді у правоохоронному органі системи виконання покарань, діючи умисно, із власних корисливих мотивів та з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями рф на тимчасово окупованій території м. Вовчанськ Чугуївського району Харківської області, проросійські погляди та критичне ставлення до чинної законної влади в Україні, певно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, у невстановлені в ході досудового розслідування день та час, однак не пізніше 05.07.2024, прийняв пропозицію від невстановлених досудовим розслідуванням представників збройних формувань та окупаційної влади рф та добровільно на підставі «Приказа № 1-лс «О назначении на должность», виданого на виконання «Положения об УВД ВГА в Харьковской области» от 05.07.2022 № УГ28/22 обійняв посаду «дежурного группы режима изолятора временного содержания подозреваемых и обвиняемых отделения полиции № 3 (дислокация г. Волчанск») незаконно створеного на тимчасово окупованій території м. Вовчанська Чугуївського району Харківської області, правоохоронного органу «УВД ВГА Харьковской области».
Обіймаючи посаду «дежурного группы режима изолятора временного содержания подозреваемых и обвиняемых отделения полиции № 3 (дислокация г. Волчанск») у незаконному правоохоронному органі, створеному окупаційною владою рф на тимчасово окупованій території Харківської області «УВД ВГА Харьковской области», у період з 05.07.2022 року до початку вересня 2022 року, але не пізніше 12.09.2022 (більш точні дата та час у ході досудового розслідування не встановлені) громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Вовчанськ, з метою допомоги агресору створити вертикаль незаконних органів влади, добровільно, втілюючи у життя функції незаконно створеного правоохоронного органу приймав разом з представниками зс рф участь у заходах щодо виявлення громадян які підтримували Україну.
Крім того, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, підтримуючи окупаційну владу, яка незаконно перебувала та тимчасово окупованій території м. Вовчанська Чугуївського району Харківської області у період з 05.07.2022 до початку вересня 2022 року, але не пізніше 12.09.2022 (більш точні дата та час у ході досудового розслідування не встановлені), у складі особового складу відділу поліції № 3 (з дислокацією м. Вовчанськ) незаконно створеного правоохоронного органу «УВД ВГА Харьковской области» здійснював разом з військовими зс рф охорону громадського порядку, у тому числі у навчальних закладах освіти, патрулював м. Вовчанськ.
На початку вересня 2022 року, але не пізніше 12.09.2022 (більш точні дата та час у ході досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_6 залишив територію України та разом з військовими рф через неконтрольовану ділянку кордону України виїхав на територію держави-агресора - рф, оскільки тимчасово окупована територія міста Вовчанська Чугуївського району Харківської області 12.09.2022 була деокупована Збройними Силами України.
Тобто, своїми умисними протиправними діями громадянин України ОСОБА_6 , порушуючи вимоги ст. ст. 17, 19, 65 Конституції України, якими передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, суверенітету, незалежності й територіальної цілісності України та зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, вступивши у злочинну змову з невстановленими представниками окупаційної влади рф, не пізніше 05.07.2022 добровільно обійняв посаду «дежурного группы режима изолятора временного содержания подозреваемых и обвиняемых отделения полиции № 3 (дислокация г. Волчанск)» у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Харківської області під назвою «УВД ВГА Харьковской области», чим створив умови для функціонування зазначеного незаконного правоохоронного органу, тим самим забезпечив становлення і зміцнення окупаційної влади рф на тимчасово окупованій території міста Вовчанська Чугуївського району Харківської області.
Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 07.08.2024 та повістки про його виклик на 19.08.2024, 20.08.2024, 21.08.2024 опубліковано в ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У визначені дні та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не з'явився, про причини не явки не повідомив.
28.08.2024 постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_6 , який перебуває на тимчасово окупованій території України і підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Згідно відповіді на доручення про проведення слідчих дій встановлено, що 12.09.2022 після деокупації Збройними Силами України території міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області ОСОБА_6 залишив територію України та разом з військовими рф через неконтрольовану ділянку кордону виїхав на територію держави-агресора - рф.
Під час проведення досудового розслідування, сторона захисту стверджувала, що ОСОБА_6 перебуває у Чехії, посилаючись на свідчення свідків.
Але отриманою інформацією від оперативних підрозділів не встановлено, що ОСОБА_6 дійсно перебуває у Чехії.
Таким чином, на теперішній час місце знаходження підозрюваного ОСОБА_6 не встановлено.
Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк за ч. 7 ст. 111-1 КК України - на строк від дванадцяті до п'ятнадцяті років з конфіскацією майна.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що не обґрунтоване належним чином, а підозра ОСОБА_6 є необґрунтованою, оскільки доказів які б таке підтверджували, стороною обвинувачення не надано. Крім цього, зазначив, що стороною обвинувачення не надано доказів того, що до теперішнього часу його підзахисний повідомлявся належним чином про підозру та про виклики до слідчого.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора та захисника, вивчивши клопотання та дослідивши документи кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, встановив таке.
Слідчими Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023170020000649 від 07.04.2023 за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим сином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований інакше як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до вимог ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в обов'язковому порядку судом повинні враховуватися вимоги ст. 177, 178 КПК України.
Разом з тим, відповідно до частин першої-четвертої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 року у справі № 5-1кс15 під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Під час з'ясування, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінальний процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку (постанова Верховного Суду України від 19 березня 2015 року у справі №5-1кс15, постанови Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 659/234/16-к, 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, 08 листопада 2019 року у справі № 372/2007/19, 30 травня 2019 року у справі № 639/793/17, 03 липня2019 року у справі № 551/403/16-к).
Належною процедурою стосовно обвинуваченого, який перебуває за кордоном, є його притягнення до кримінальної відповідальності заочно або шляхом екстрадиції в Україну. Для ефективності судового розгляду у будь-якому разі необхідно ініціювати процедуру оголошення такої особи в міжнародний розшук.
У ст. 297-1 КПК України визначений вичерпний перелік статей Кримінального Кодексу України, за підозрою чи обвинуваченням яких може проводитись спеціальне досудове розслідування чи провадження (in absentia). Разом з цим КПК України вказує, що вказане провадження може проводитись і щодо інших злочинів, якщо злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук.
Правильність визначення поняття «міжнародний розшук» залежить від чіткості розуміння порядку оголошення особи в міжнародний розшук та його безпосереднього здійснення, встановлення органу, який оголошує особу в міжнародний розшук, моменту, з якого особа вважається такою, що перебуває у міжнародному розшуку. У зв'язку з цим необхідно здійснити системний аналіз положень чинного законодавства України, міжнародно-правових актів і міжнародних договорів, нормативних документів Інтерполу та Генеральної асамблеї Інтерполу, які регламентують ці питання.
Встановлення місця перебування обвинуваченого та доставлення його до суду є необхідною умовою для успішного закінчення судового провадження. З цією метою відповідними суб'єктами здійснюється розшук особи, яка ухиляється від суду. Метою для усіх видів розшуку є отримання інформації про місцезнаходження розшукуваної особи та подальшого доставлення її до суду, правоохоронного органу. Розшук є комплексом слідчих, оперативно-розшукових, розшукових, інформаційно-довідкових, сигнальних та інших заходів, які здійснюються правоохоронними органами в місцях можливого перебування розшукуваних. В свою чергу, міжнародним розшуком є комплекс зазначених заходів, що заснований на нормах національного і міжнародного права та здійснюються поза межами держави - ініціатора за запитами спеціально уповноважених органів держав, силами правоохоронних запитуваних країн з використанням можливостей Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол.
Наразі в Україні діє лише один спосіб оголошення особи в міжнародний розшук - звернення до Інтерполу, про що й зазначає Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 04.09.2020 за № 849/35132 (далі - Інструкція).
Вказана Інструкція розроблена відповідно до КПК України, Законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол (із змінами) від 13 червня 1956 року (далі - Статут Інтерполу), Статуту Комісії з контролю файлів Інтерполу, затвердженого Резолюцією 85-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG-2016-RES-06, Правил Інтерполу з обробки даних, затверджених Резолюцією 80-ї сесії Генеральної Асамблеї Інтерполу AG/2011/RES/07 (із змінами), та міжнародних договорів України у сфері міжнародно-правового співробітництва.
Україна з 1992 року є членом Інтерполу. У 1993 р. Кабінет Міністрів України постановою № 220 затвердив «Положення про Національне центральне бюро Інтерполу». Міжнародне співробітництво правоохоронних органів України з органами Інтерполу, НЦБ іноземних держав, компетентними органами іноземних держав та міжнародними установами з використанням інформаційної системи Інтерполу здійснюється з питань та у формах, визначених правилами Інтерполу.
Інформаційна система Інтерполу використовується для обміну відомостями про фізичних та юридичних осіб, об'єкти, події та факти лише в рамках відповідного кримінального провадження та/або оперативно-розшукової (розшукової) справи (за умови вжиття вичерпних заходів на національному рівні), а також заходів з питань публічної безпеки і порядку, запобігання перетинанню та недопущення перетинання державного кордону особами, яким заборонено в'їзд або обмежено виїзд з України.
Міжнародний розшук обвинувачених і внесення їх у базу даних Інтерполу являє собою комплекс відповідних заходів, один з яких є прийняття постанови (ухвали) про оголошення особи в міжнародний розшук і направлення цієї ухвали до Національного центрального бюро Інтерполу в Україні з відповідним клопотанням для передачі в подальшому до Комісії з контролю за файлами Інтерполу задля встановлення місцезнаходження особи.
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
З матеріалів справи слідує, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 07.08.2024 та повістки про його виклик на 19.08.2024, 20.08.2024, 21.08.2024 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, у визначений день та час підозрюваний ОСОБА_6 до слідчого не з'явився, про причини не явки не повідомив.
З наведеного слідує, що органом досудового розслідування у повній мірі виконано вимоги ст. 278, 135 КПК України та вжито заходів для вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ним статусу підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 62023170020000649 від 07.04.2023.
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у їх сукупності, зокрема: показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 ; протоколом огляду документів (службової документації), вилучених у приміщенні Вовчанського відділу Чугуївської окружної прокуратури під час обшуку від 16.09.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , серед яких знаходилась документи зі списками осіб, які виявили бажання працювати на окупаційну владу, серед яких вказано прізвище ОСОБА_6 ; відомостями, отриманими під час тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні № 62022170020000146 від 14.03.2022; протоколом огляду документів від 26.12.2023 вилучених під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ; висновком судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-23/12572-ПЧ від 15.06.2023.
Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки такі твердження суперечать встановленим обставинам під час розгляду цього клопотання. Крім цього, ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 17.10.2025 у справі № 643/17938/25, за наслідками розгляду скарги захисника ОСОБА_6 на повідомлення про підозру від 07.08.2024 у цьому кримінальному провадженні, відмовлено у її задоволенні. Відтак, обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 було предметом окремого судового розгляду.
Твердження захисника щодо перебування підозрюваного у одній із країн Європи, слідчий суддя вважає такими, що не спростовують обставин встановлених під час розгляду цього клопотання, оскільки єдиним аргументом сторони захисту є ксерокопія однієї сторінки закордонного паспорту ОСОБА_6 , з якої неможливо достовірно встановити місце перебування підозрюваного. Навіть якщо припустити, що у вересні 2022 року підозрюваний перетнув кордон з рф до Латвії, то доказів періодів такого перебування на території будь-якої іншої країни світу слідчому судді не надано, оскільки ОСОБА_6 на зв'язок із представниками сторони обвинувачення не виходить, лише вчиняє певні процесуальні дії через свого захисника. Відтак з категоричною упевненістю стверджувати що, на час вручення повідомлення про підозру підозрюваний не перебував на території держави-агресора або на тимчасово окупованих територіях України - не можливо.
В ході досудового розслідування встановлено, що 12.09.2022 після деокупації Збройними Силами України території міста Вовчанськ Чугуївського району Харківської області ОСОБА_6 залишив територію України та разом з військовими рф через неконтрольовану ділянку кордону виїхав на територію держави-агресора - рф.
28.08.2024 постановою слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, оголошено у розшук підозрюваного ОСОБА_6 , у зв'язку із переховуванням підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Проведення заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 можливе в рамках міжнародного оповіщення Генерального секретаріату Інтерполу або запиту про правову допомогу у кримінальному провадженні стосовно осіб, які розшукуються органами правопорядку України, для досягнення цілі міжнародного співробітництва з використанням інформаційної системи Інтерполу застосовується положення розділу IV Інструкції.
У разі прийняття ініціатором розшуку рішення про необхідність використання інформаційних систем Інтерполу стосовно вказаної особи у вигляді оповіщення певного кольору на їх адресу необхідно надати запит на публікацію оповіщення разом із документами, визначеними Розділом IV Інструкції для оповіщення відповідного кольору.
Оскільки Червоне оповіщення - єдина з карток, що дозволяє не лише відстеження місцезнаходження особи, а й її затримання, вимоги до публікації такої картки найвищі.
Окрім необхідності дотримання принципів Інтерполу (зокрема, нейтралітету та поваги до прав людини), вимагається наявність таких умов: вчинене особою діяння кваліфіковано як злочин відповідно до Кримінального кодексу України; особу в установленому законодавством порядку оголошено в розшук правоохоронними органами України: для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років; для виконання вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі на термін щонайменше шість місяців, або якщо невідбута особою частина покарання становить не менше шести місяців.
Відповідні вимоги фактично корелюються з вимогами, встановленими Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 р., оскільки червоне сповіщення видається саме з метою подальшої екстрадиції особи.
Для запиту публікації Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу формуляр для запиту публікації Червоного оповіщення (додаток1), а також інформацію та документи, серед яких: завірені копії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ухвали про оголошення розшуку особи (у тому числі в перекладі на одну з робочих мов Інтерполу) на стадії судового розгляду.
Головною вимогою інституцій Генерального секретаріату Інтерполу до публікації повідомлень із червоним кутом та циркулярних оповіщень є наявність ухвали слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо розшукуваної особи, що була винесена без посилання на використання каналів МОКП-Інтерпол для доведення факту оголошення її міжнародного розшуку.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також неодноразові неявки, перебування у розшуку, в сукупності дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності його поведінку, більш того, за вчинення вищевказаного злочину передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, фактично уже переховується.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження, суд за участю обвинуваченого розглядає питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 26.07.2001 у справі «Ілійков проти Болгарії», від 26.06.1991 у справі № 12369/86 «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
За таких обставин вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є доведеними, а репутація підозрюваного на даний час є негативною, оскільки він знаючи про наявність щодо нього кримінального провадження та будучи обізнаним зі своїми процесуальними обов'язками, ухиляється від органу досудового розслідування та суду.
Враховуючи особу підозрюваного, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку, що застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого) не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, а в подальшому судового розгляду у цьому кримінальному провадженні, виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому є доцільним обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Тримання ОСОБА_6 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в параграфі 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції».
Оскільки в даному випадку питання про обрання запобіжного заходу вирішується в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, тобто для забезпечення доставки обвинуваченого, оголошеного в міжнародний розшук, для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, суд не вирішує питання про застосування застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України.
Зазначена процедура визначена ч. 6 ст. 193 КПК України і є складовою процесу міжнародного розшуку, без якої неможливе доставлення ОСОБА_6 в місце досудового розслідування.
Також, згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 183 КК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Враховуючи наведені обставини, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання слідчого обґрунтоване і підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 193, 194, 197, 309, 392 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
За відсутності підозрюваного, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні № 62023170020000649 від 07.04.2023, без визначення розміру застави.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_12