Справа638/14710/25
Провадження № 1-кп/638/1958/25
19 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Харкова обвинувальний акт у кримінальному проваджені за № 12024226240000314 від 06.04.2024 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Слов'янськ Донецької області, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх осіб немає, непрацевлаштованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:
1) 03.08.2021 вироком Дзержинського районного судом м. Харкова за частиною 1 статті 190 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням строком на один рік;
2) 04.05.2022 вироком Дзержинського районного судом м. Харкова за частиною 1 статті 309, частиною 4 статті 71 КК України до 1 року 2 місяців обмеження волі. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 02.05.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , замінено невідбуту частину покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 04 травня 2022 року у виді 05 місяців 15 днів обмеження волі більш м'яким покаранням у виді пробаційного нагляду на той самий строк, 20.05.2024 поставлено на облік в Шевченківський РВ ФДУ «Центр пробації» в Харківській області, 05.11.2024 знятий з обліку Шевченківського РВ ФДУ «Центр пробації» в Харківській області;
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190 КК України,-
ОСОБА_5 19.11.2022 о 10 годині 27 хвилин знаходився за адресою: м. Харків, проспект Людвіга Свободи 52-А, разом з потерпілим ОСОБА_6 , де у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на заволодіння чужим майном. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , під приводом зняти грошові кошти «Виграш в онлайн казино», вмовив ОСОБА_6 встановити в мобільному телефоні «Самсунг», що належить ОСОБА_5 , застосунок «Monobank», а саме, через банкомат додати фінансовий номер НОМЕР_2 до банківської картки з реквізитами « НОМЕР_3 » потерпілого, тим самим отримав повний доступ до персональних даних потерпілого ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_5 діючи умисно, всупереч вимогам ч.ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України, згідно якої ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010, згідно якої поширення персональних даних без згоди суб?єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, згідно якої, інформація про фізичну особу є конфіденційною та може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом, а також усвідомлюючи, що згідно ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров?я, а також адреса, дата і місце народження, а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та гарантованого законодавством права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, порушив право потерпілого ОСОБА_6 на недоторканість приватного життя.
ОСОБА_5 , діючи в період часу з 05.01.2023 до 07.01.2023, без згоди та відома потерпілого ОСОБА_6 , використовуючи абонентський номер НОМЕР_2 , який є фінансовим номером банківської карти АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № НОМЕР_3 незаконно зібрав конфіденційну інформацію про нього та зберігав її у вказаному мобільному телефоні, після чого використав та поширив її, шляхом створення на сайті з онлайн кредитування, анкети-заявки на укладення договору про надання онлайн-кредиту, зазначивши завідомо неправдиві дані вказавши конфіденційну інформацію про нього, а саме: паспортні дані прізвище ім?я по батькові (паспорт громадянина України іd-картка, виданий органом), ідентифікаційний номер, місце реєстрації та проживання та надавши фотозображення паспорту громадянина України ОСОБА_6 та довідки про присвоєння останньому ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків, що призвело до укладення від імені, без згоди та відома ОСОБА_6 договорів про надання кредиту у виді грошових коштів у тимчасове, строкове, платне користування на умовах, визначених договором, які кредитодавець мав перерахувати на банківську карту, відкриту на ім?я ОСОБА_6 , котрі в подальшому ОСОБА_5 були використані на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 шляхом обману отримав доступ банківської карту потерпілого ОСОБА_6 з реквізитами «НОМЕР_3».
Далі, 05.01.2023 року, 11 годині 59 хвилин ОСОБА_5 діючи повторно з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank»з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 9316aefc-0ba4-48ee-8dcc-5e0153114f6f в ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від імені потерпіло ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 7500 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, діючи з єдиним злочинним умислом, 06.01.2023 року, 14 годині 34 хвилини ОСОБА_5 діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank» з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 22740234 ТОВ «ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ» від імені потерпілого ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 7300 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 7300 грн. 00 коп.
Також 06.01.2023 року, 14 годині 34 хвилини ОСОБА_5 продовжуючи свої злочиннні дії, діючи з прямим умислом на заволоління чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank» з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 101376793 в ТОВ «МІЛОАН» від імені потерпіло ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 7300 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 7300 грн. 00 коп.
Крім того, 06.01.2023 року, 15 годині 16 хвилин ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank» з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 22737993 ТОВ «ФК КРЕДИТ-КАПІТАЛ» від імені потерпілого ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 7500 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 7500 грн. 00 коп.
Також 07.01.2023 року, 17 годині 15 хвилин ОСОБА_5 продовжуючі свої злочинні дії, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank»з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 6252536 ТОВ «АВЕНТУС Україна КРИДИТ ПЛЮС» від імені потерпілого ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 3700 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 3700 грн. 00 коп.
Крім того, 07.01.2023 року, 20 годині 15 хвилин ОСОБА_5 продовжуючі свої злочинні дії, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank» з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 4714772 ТОВ «СС ЛОУН» від імені потерпіло ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 5000 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 5000 грн. 00 коп.
Крім того 07.01.2023 року, 20 годині 15 хвилин ОСОБА_5 продовжуючі свої злочинні дії, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank» з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 13206907 ТОВ «МУЛЬТІФАКТОРІНГ» від імені потерпілого ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 5000 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 5000 грн. 00 коп.
Також 07.01.2023 року, 20 годині 15 хвилин ОСОБА_5 продовжуючі свої злочинні дії, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, використовуючи мобільний додаток «Monobank»з електронним підписом належним потерпілому ОСОБА_6 , оформив кредитну угоду № 1915324-А. ТОВ «ФИНФОРС» від імені потерпіло ОСОБА_6 без відома останнього, скориставшись попередньо зміненими фінансовим номером за банківською картою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з реквізитами « НОМЕР_3 » та паролем для входу до мобільного додатку «Monobank», в результаті чого привласнив грошові кошти в сумі 5000 грн. 00 коп., якими розпорядився на власний розсуд. Своїми протиправними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 5000 грн. 00 коп.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду назагальному суму 483 00 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_5 , вину у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190 КК України визнав в повному обсязі, все викладене в обвинувальному акті підтвердив, не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини і про обставини вчинення інкримінованих йому злочинів. Також зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється. Цивільний позов визнав в повному обсязі.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_5 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочинів), пояснюють мотиви скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала обвинувачення за ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190 КК України, вважала, що з урахуванням особи обвинуваченого, який вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, відшкодував завдані потерпілому збитки, достатнім для виправлення обвинуваченого буде покарання за ч. 1 ст. 182 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України на строк 2 (два) роки.
Потерпілий подав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутності у зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд не позбавляти волі ОСОБА_5 та застосувати до нього ст. 75 КК України на строк 3 (три) роки, зазначивши, що попередньо узгодив таку позицію із потерпілим. Також частково підтримав цивільний позов - в сумі 39 727,34 грн непрямих збитків та 100 000,00 грн моральної шкоди.
Враховуючи, що ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 182 КК України, а саме як незаконне зберігання, використання конфіденційної інформації про особу та за ч. 4 ст. 190 КК України, а саме як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, вчинене повторно.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
При призначені покарання ОСОБА_5 суд виходить з наступного.
Так ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин та тяжкий злочин, раніше судимий, неодружений, працює на посаді керівника відділення громадської організації «Рестарт+», не має на утриманні малолітніх осіб, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, за місцем роботи характеризується позитивно та має заохочення, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває.
З характеристики, виданої 09.06.2025 президентом громадської організації «Рестарт+» ОСОБА_7 , вбачається, що ОСОБА_5 із травня 2024 року працює у ГО «Рестарт+», спочатку обіймав посаду волонтера, а з лютого 2025 року є куратором відділу особистого зростання у треннінговому центрі для залежних. Крім безпосередніх обов'язків за посадою виконував доручення, зокрема брав участь у розробленні волонтерської діяльності, а саме демонтаж після руйнувань у зв'язку з військовим станом, надання продуктивної гуманітарної допомоги мешканцям міста та області, співпраця та партнерство з органами пробаційного нагляду з метою зниження кримінальної поведінки. За час роботи виявив себе як дисциплінований, кваліфікований працівник, надійний помічник голови організації і кваліфікований фахівець, з кадрової роботи та професійних навичок, відповідальний та вимогливий керівник. За успіхи у трудовій діяльності ОСОБА_5 неодноразово нагороджували грошовими преміями й почесними грамотами Організації, подяками від міської мерії та мера міста особисто.
Відповідно до характеристики, виданої директором БО БФ «Крок в нове життя» ОСОБА_8 , характеристики від 17.09.2025, виданої директором ГО «Матері проти наркозалежності» ОСОБА_9 та характеристики від 17.09.2025, виданої єпископом ОСОБА_10 , ОСОБА_5 приймає активну участь у громадській діяльності благодійного фонду, громадської організації та релігійної організації. Зарекомендував себе як надійна, порядна, відповідальна людина та добропорядний християнин, має повагу в колективі. Приймає активну участь у доланні гуманітарної кризи в Харківській області та займається профілактикою негативних явищ серед підлітків та молоді м. Харків та Харківської обл.
Обставинами, що пом'якшують покарання по справі є щире каяття обвинуваченого, який визнав свою вину та розкаївся у вчиненому, негативно оцінював вчинені ним злочин, продемонстрував готовність понести заслужене покарання, дав правдиві показання, відшкодував завдану вчиненим правопорушенням шкоду та повнівністю визнав пред'явлений до нього цивільний позов. Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 182 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, за ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.
При призначенні остаточного покарання ОСОБА_5 , суд вважає необхідним застосувати ч. 1 ст. 70 КК України та обрати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, тобто - позбавленням волі строком на 3 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Ураховуючи те, що наявні обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, позитивні характеристики ОСОБА_5 та його активну громадську і волонтерську діяльність, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, та обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відшкодування матеріальних збитків завданих злочинами, суд вважає можливим звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням у максимальній межі встановленої ч. 4 ст. 75 КК України, а саме у вигляді 3 (трьох) років із застосуванням п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки ОСОБА_5 можливо виправити без реального відбуття покарання.
Дане покарання на переконання суду відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 року).
Запобіжний захід, обвинуваченому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України - відсутні.
Заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення спричиненої матеріальної шкоди на суму 39 727,34 гривень підлягає задоволенню, оскільки обвинуваченим було відшкодовано потерпілому кошти у сумі 48 300,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.10.2025 на суму 20050,00 грн., платіжною інструкцією від 17.11.2025 на суму 28050,00 грн. та платіжною інструкцією від 18.11.2025 на суму 301,51 грн.
Заявлений потерпілим ОСОБА_6 цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення спричиненої моральної шкоду на суму 100000,00 гривень підлягає задоволенню, як такий, що визнаний обвинуваченим.
Питання про речові докази вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 4 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст.182 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі;
-за ч. 4 ст.190 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_6 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у сумі 39 727 (тридцять дев'ять тисяч сімсот двадцять сім) грн 34 коп., а також моральну шкоду у сумі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп.
Речові докази: два DVD-R диска та два СD-R диска зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1