Справа № 2-5091/10
Провадження № 4-с/638/51/25
Іменем України
18 листопада 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Смирнова В.А.
за участю секретаря судового засідання - Євженко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування арешту майна у цивільній справі № 2-5091/10 за позовною заявою за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ОСОБА_1 , в особі представника звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування арешту майна.
Відповідно до скарги просить поновити строк на оскарження постанови про арешт майна; скаргу - задовольнити; визнати протиправною бездіяльністю відмову державного виконавця Дзержинського ВДВС СМУМЮ МЮ Мирной Т.В. розглянути по суті клопотання адвоката Прядко О.О. від 04.04.2025 про скасування арешту майна у виконавчому провадженні № 34993485; скасувати арешт майна, накладений на усе майно боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34993485, згідно постанови від 01.11.2012 Дзержинського ВДВС ХМУМЮ.
Скарга обґрунтована тим, що під час ознайомлення представника боржника Івашкевич А.В. із матеріалами ВП № 34993485 було встановлено, що у них відсутня постанова про накладення арешту на все майно боржника, прийняте державним виконавцем Мирною Т.В. Таким чином, обтяження усього майна, належного боржнику було накладено державним виконавцем без винесення обов?язкової постанови про арешт майна, що є порушенням ч.2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження». Юридична особа АТ" УКРСОЦБАНК", код ЄДРПОУ 00039019, яка є стягувачем у цьому виконавчому провадженні станом на 26.03.2025 має стан юридичної особи - Припинено. Припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, згідно п.3 ч.1 ст. 39 Закону. До теперішнього часу рішення про закінчення виконавчого провадження не прийнято, чим порушено права боржника. У зв?язку із ліквідацією АКБ «Укрсоцбанк» та відсутності його правонабувачів реально виконати судове рішення на даний час не можливо, а тому, необхідності у продовженні дії арешту не має. Представник боржника звертався із клопотанням про скасування арешту із майна боржника до Шевченківського ВДВС міста Харкова 04.04.2025, але відповіді до теперішнього часу не отримав, а обтяження у вигляді арешт усього майна боржника продовжує знаходитись у ДРРПНМ. Щодо строку на звернення вказав, що боржник не отримувала постанову державного виконавця про арешт її майна у ВП № 34993485, а тому не могла оскаржити її раніше. Про арешт майна скаржнику стало відомо 17.02.2025 із Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витяг із якого було сформовано приватним нотаріусом ХМНО Мангушевою О.С. 24.02.2025 ОСОБА_2 укладено договір із адвокатом для отримання професійної правничої допомоги. 04.04.2025 представник отримав доступ до матеріалів ВП 34993485 і подав клопотання про скасування арешту державному виконавцю, але аргументованої відповіді до теперішнього часу не отримував. Таким чином, представник боржника оскаржує не тільки постанову про арешт майна від 01.11.2012, але й протиправну бездіяльність державного виконавця, який не розглянув клопотання в інтересах боржника про скасування арешту. Дана бездіяльність продовжує тривати і на дату подачі скарги до суду.
01.09.2025 від представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мирної Т.В. надійшли заперечення на скаргу, відповідно до яких остання просить відмовити у задоволені скарги у повному обсязі.
Заперечення обґрунтовані тим, що доводи скаржника про відсутність постанови державного виконавця щодо арешту майна боржника не відповідають дійсності. У матеріалах справи міститься постанова державного виконавця від 01.11.2012, винесена у межах виконавчого провадження № 34993485, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. У свою чергу, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина перша, друга статті 56 Закону України
«Про виконавче провадження»). Водночас, ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вичерпний перелік підстав для зняття арешту з майна боржника.
Наведені у скарзі обставини не належать до підстав, прямо передбачених статтею 59
Закону, а тому вимоги скаржника щодо скасування арешту є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. До випадків, коли арешт знімається за рішенням суду можна віднести обставини за яких виконавче провадження відсутнє (завершене, знищене тощо), стягувач майнових претензій не має, а арешт майна боржника безпідставно триває довгий час. Додатково зазначили, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Стягувача - АТ «Укрсоцбанк» встановлено факт його припинення як юридичної особи. Однак наявна інформація про те, що правонаступником АТ «Укрсоцбанк» є АТ «Альфа-Банк» (змінив назву на АТ «Сенс банк»). Відповідно до положень статуту акціонерного товариства "Сенс Банк" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 р. № 1010, банк є правонаступником усього майна, прав і обов?язків акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на підставі рішення єдиного акціонера акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (рішення від 15 жовтня 2019 р. № 5/2019) та рішення загальних зборів акціонерів акціонерного товариства "Альфа-Банк" протокол від 15 жовтня 2019 p. № 4/2019), якими затверджено передавальний акт та відповідно до яких до акціонерного товариства "Альфа-Банк" передано все майно, права і обов?язки акціонерного товариства "Укрсоцбанк". Крім того, 10 грудня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Харкова від АТ «Сенс Банк» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-5091/10. 12 грудня 2024 року доповідною запискою було витребувано з архіву Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу № 2-5091/10 цивільну справу. 3 інформації, наданої архіваріусом суду від 16 грудня 2024 року вбачається, що цивільна справа № 2-5091/10 знищена за вичерпанням строків зберігання. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 19.12.2024 провадження у цивільній справі № 2-5091/10 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі про відновлення втраченого судового провадження. Враховуючи те, що у АТ «Укрсоцбанк», що припинив свою діяльність, є правонаступник та Шевченківським районним судом м. Харкова призначено до розгляду заяву про заміну сторони виконавчого провадження, скарга задоволенню не підлягає. Також скаржником пропущений строк для звернення з відповідною скаргою. Адвокатом Прядко О.О. було порушено вимоги положень ст.. 127 ЦПК України, зокрема в частині здійснення відповідної процесуальної дії (одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо). Відсутність виконання цієї вимоги унеможливлює суд поновити такий процесуальний строк.
22.09.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Прядко О.О. надійшли заперечення, відповідно до яких останній вказав, що орган державної виконавчої служби не надав до відзиву (заперечень) матеріали виконавчого провадження ВП № 34993485, що позбавляє суд можливості надати оцінку доводам представника ВДВС про те, що оскаржувана постанова про арешт майна у матеріалах провадження все ж таки присутня.
Заявник стверджує про те, що під час ознайомлення із матеріалами справи ця постанова була відсутня. Викликає сумніви у достовірності наданої державним виконавцем постанови і той факт, що підпис начальника ВДВС у наданій копії, виконаний за допомогою факсиміле.
Таким чином, цей підпис від імені начальника ВДВС міг бути виконаний штучно вже після подання скарги заявником. Крім того, підпис за допомогою факсиміле не замінює оригінальний підпис службової особи, а тому є недійсним і сам документ, який затверджено у такий спосіб.
Заперечуючи проти наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, передбачених ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» ( далі Закон), державний виконавець наводить підстави в яких арешт майна може бути знятий за рішенням державного виконавця та передбачені у іншій нормі Закону - ст. 59. Звертаємо увагу, що ці підстави не є тотожними. Заявник зауважує, що державний виконавець повинен був самостійно прийняти рішення про закінчення виконавчого провадження і скасування арешту, коли із заяви боржника йому стало відомо про припинення юридичної особи стягувача АТ «Укрсоцбанк». Щодо підстав для закінчення виконавчого провадження представник ВДВС заявляє про нібито встановлений факт правонаступництва ліквідованого АТ «Укрсоцбанк» іншою юридичною особою - АТ «СЕНС БАНК». Так, представник посилається на положення Статуту АТ «СЕНС БАНК», якого до своїх заперечень не додає, що не дозволяє суду посилатись на ці обставини у своєму рішенні і вважати цю обставину доведеною. Належним доказом правонаступництва у виконавчому провадженні ВП № 34993485 могло бути рішення суду про заміну стягувача, але такої ухвали судом до теперішнього часу не має. Про це, зокрема, пише представник ВДВС, надаючи у якості доказу ухвалу від 19.12.2024 про зупинення провадження із заміни стягувача до вирішення питання про відновлення матеріалів цивільної справи N?2-5091/10, які були втрачені.
Таким чином, ВДВС фактично підтверджує, що рішення про заміну стягувача у ВП судом до теперішнього часу не прийнято і не буде прийнято, адже у суду відсутні матеріали на підставі яких таке рішення могло бути ухвалено. Щодо пропущення строків особою, яка подала скаргу на дії (бездіяльність) державного виконавця, то як вірно вказав представник, цей строк може бути поновлений судом на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. Представником заявника були зазначені підстави, які можуть бути визнані судом як поважні у скарзі на бездіяльність державного виконавця. Серед цих підстав відсутність доступу до матеріалів виконавчого провадження до квітня 2025 р., відсутність протягом усього часу відповіді на клопотання боржника, адресованого
державному виконавцю, про скасування арешту у позасудовому порядку. Тому, необхідності у повторенні цих же самих аргументів не має. Клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги міститься у прохальній частині тексту самої скарги, а тому підстави вважати, що вимоги ст. 127 ЦПК України не були виконані, відсутні.
Скаржник та його представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належим чином.
Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, просив розгляд скарги проводити за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд у судовому засіданні встановив наступне.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.07.2010 у справі № 2-5091/10 позов Акціонерно комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 819/3-28/8-058 від 05.03.2008 року у сумі 387690,15 гривень, за договором відновлювальної кредитної лінії № 819/6-28/8-059 від 05.03.2008 року у сумі 37794,71 гривень, судовий збір в сумі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120,00 гривень.
Постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ Мирною Т.В. від 31.10.2012 відкрито виконавче провадження № 34993485 на підставі виконавчого документа № 2-5091/10, виданого 16.02.2012, яким стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 819/3-28/8-058 від 05.03.2008 року у сумі 387690,15 гривень. Боржник: ОСОБА_1 , стягував: ПАТ «Укрсоцбанк».
Постановою державного виконавця Дзержинського ВДВС ХМУЮ Мирною Т.В. від 01.11.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у рамках виконавчого провадження № 34993485 для забезпечення реального виконання вищевказаного рішення суду, накладено арешт на все майно, що належить боржника ОСОБА_1 в межах суми боргу 387690,15 гривень. Заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що наявне обтяження у виді арешту нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 13191726, зареєстровано: 01.11.2012 10:00:20 за № 13191726 реєстратором: Харківська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника, 34993485, 01.11.2012, Дзержинський ВДВС ХМУЮ державний виконавець Мирна Т.В., об'єкт майна: невизначене майно, все нерухоме майно в межах суми боргу 387690,15 грн., власник ОСОБА_1 , обтяжував: Дзержинський ВДВС ХМУЮ.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статус ПАТ «Укрсоцбанк» - припинено.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.12.2024 ініційовано розгляд справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-5091/10 за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закінченої ухваленням судового рішення по справі. Передано канцелярії Дзержинського районного суду м. Харкова копію цієї ухвали для виконання вимог п.п. 15.2 п. 15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України та реєстрації цивільної справи про відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі № 2-5091/10 за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Зупининено провадження у цивільній справі № 2-5091/10 за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-5091/10 за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі про відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі № 2-5091/10.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Так, скаржниця просить поновити строк на подання скарги; визнати протиправною бездіяльністю відмову державного виконавця Дзержинського ВДВС СМУМЮ МЮ Мирной Т.В. розглянути по суті клопотання адвоката Прядко О.О. від 04.04.2025 про скасування арешту майна у виконавчому провадженні № 34993485; скасувати арешт майна, накладений на усе майно боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34993485, згідно постанови від 01.11.2012 Дзержинського ВДВС ХМУМЮ.
Щодо поновлення строку на оскарження постанови про арешт майна
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.
Скаржниця посилається на те, що боржник не отримувала постанову державного виконавця про арешт її майна у ВП № 34993485, а тому не могла оскаржити її раніше; про арешт майна скаржнику стало відомо 17.02.2025 із Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, Витяг із якого було сформовано приватним нотаріусом ХМНО Мангушевою О.С. 24.02.2025 ОСОБА_2 укладено договір із адвокатом для отримання професійної правничої допомоги. 04.04.2025 представник отримав доступ до матеріалів ВП 34993485 і подав клопотання про скасування арешту державному виконавцю, але аргументованої відповіді до теперішнього часу не отримував.
У свою чергу, орган виконавчої служби вказав, що адвокатом Прядко О.О. було порушено вимоги положень ст. 127 ЦПК України, зокрема в частині здійснення відповідної процесуальної дії (одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), а відсутність виконання цієї вимоги унеможливлює суд поновити такий процесуальний строк.
Згідно з ч.ч. 1 - 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Суд приходить до висновку про поновлення процесуального строку на звернення зі скаргою, оскільки скаржниця дізналася про наявність постанови про арешт майна 17.02.2025, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, який сформовано приватним нотаріусом ХМНО Мангушевою О.С., після чого 04.04.2025 до державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Харкова СМУМЮ було подано клопотання про скасування арешту майна, що підтверджується відміткою про отримання такого клопотання, клопотання про скасування арешту майна, адресоване виконавчій службі безпосередньо пов'язане з постановою про накладення арешту, матеріали справи не містять інформації про вчинення відповідних дій чи надання інформації на таке клопотання з боку виконавчої служби.
У свою чергу скаржницею виконані вимоги, передбачені ст. 127 ЦПК України, остання вчинила процесуальна дія, а саме разом з заявою про поновлення процесуально строку подано скаргу на дії/бездіяльність виконавчої служби. У пункті першому прохальної частини просить поновити строк на звернення, у третьому та четвертому пунктах скарги просить визнати протиправною бездіяльністю відмову державного виконавця Дзержинського ВДВС СМУМЮ МЮ Мирной Т.В. розглянути по суті клопотання адвоката Прядко О.О. від 04.04.2025 про скасування арешту майна у виконавчому провадженні № 34993485; скасувати арешт майна, накладений на усе майно боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34993485, згідно постанови від 01.11.2012 Дзержинського ВДВС ХМУМЮ.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльністю відмову державного виконавця Дзержинського ВДВС СМУМЮ МЮ Мирной Т.В. розглянути по суті клопотання адвоката Прядко О.О. від 04.04.2025 про скасування арешту майна у виконавчому провадженні № 34993485
Судом встановлено, що 04.04.2025 Шевченківським ВДВС отримано м. Харкова ГТУЮ у Харківській області отримано клопотання про скасування арешту майна представника боржника Івашкевич А.В. - О. Прядко, що підтверджується відповідною відміткою про прийняття.
У вказаному клопотання представник просив скасувати арешт майна боржника, накладений постановою Дзержинского ВДВС ХМУЮ від 01.11.2012 у виконавчому провадженні ВП № 34993485 державним виконавцем Мирною Т.В. та внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Станом на 18.11.2025 матеріали скарги не містять відомостей про розгляд клопотання про скасування арешту майна державним виконавцем (зокрема надання відповіді тощо), у свою чергу державний виконавець Мирна Т.В. у своїх запереченнях нічого не зазначила з цього приводу і відповідно не надала будь-яких доказів щодо розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого представником боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , тобто не надала доказів виконання п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас щодо вимоги про скасування арешт майна, накладеного на усе майно боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 34993485, згідно постанови від 01.11.2012 Дзержинського ВДВС ХМУМЮ
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ перебуває виконавче провадження № 34993485 на підставі виконавчого документа № 2-5091/10, виданого 16.02.2012, яким стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 819/3-28/8-058 від 05.03.2008 року у сумі 387690,15 гривень, в рамках якого 01.11.2012 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми боргу 387690,15 гривень та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.
Скаржник посилається на те, що припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження, згідно п.3 ч.1 ст. 39 Закону, однак рішення про закінчення виконавчого провадження не прийнято, чим порушуються права боржника.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
В рамках виконавчого провадження № 34993485 стягувачем є ПАТ «Укрсоцбанк». Водночас, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис про припинення юридичної особи ПАТ «Укрсоцбанк» в результаті реорганізації, дата запису: 03.12.2019.
В провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває справа за заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-5091/10 за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі про відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі № 2-5091/10, однак останнє зупинено, у зв'язку із ініціюванням розгляду справи про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-5091/10 за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закінченої ухваленням судового рішення по справі.
Тобто, в даному випадку можливе правонаступництво, а тому п. 3 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» не застосовується.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Застосування арешту майна боржника як обмежувального заходу не повинно призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених із боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів із дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. В усіх всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21).
До випадків, коли арешт знімається за рішенням суду можна віднести обставини за яких виконавче провадження відсутнє (закінчене, знищене тощо), стягувач майнових претензій не має, а арешт майна боржника безпідставно триває довгий час.
Таку правову позицію сформував Верховний Суд у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17, а саме наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Суд не залишає поза увагою, що арешт накладений 01.11.2012 на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми боргу 387690,15 гривень, тобто більше тринадцять років, однак враховуючи, що на даний час виконавче провадження №34993485 відкрите на підставі на підставі виконавчого документа № 2-5091/10, виданого 16.02.2012, яким стягнуто ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 819/3-28/8-058 від 05.03.2008 року у сумі 387690,15 гривень, в рамках якого 01.11.2012 накладено арешт на все майно, що належить боржника ОСОБА_1 в межах суми боргу 387690,15 гривень, матеріли справи не містять відомостей про повне виконання зобов'язання, суд приходить висновку про відсутність підстав для зняття арешту з майна.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Керуючись ст. 353, 354, 450, 451 ЦПК України,
У задоволені скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та скасування арешту майна у цивільній справі № 2-5091/10 за позовною заявою за позовом Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Харківської обласної філії «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.А.Смирнов