Ухвала від 18.11.2025 по справі 405/6568/25

Справа № 405/6568/25

1-кп/405/330/25

УХВАЛА

18 листопада 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченої - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за № 12025120000000433 від 18 липня 2025 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої за ч. 3 ст. 332 КК України,

клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту

встановив:

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернулася до суду з письмовим клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 , в якому (клопотанні) просила застосувати до останньої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час строком на 2 місяці, який полягає в забороні останній в період в період доби з 22-00 години до 06-00 години наступного дня залишати квартиру АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначила, що обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його тяжкість та серйозність висунутого обвинувачення свідчать про його суспільну небезпеку, та про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що за цих умов застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить запобігання наведеним ризикам.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 та обвинувачена ОСОБА_5 вказали на те, що стороною обвинувачення не доведено обґрунтованість пред'явленого обвинувачення, вважають невірною кваліфікацію дій ОСОБА_5 . Окрім того, остання, перебуваючи на протязі певного періоду часу без запобіжного заходу жодного разу не порушила покладених на неї обов'язків. Просили клопотання прокурора задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_5 найменш суворий запобіжний захід - особисте зобов'язання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_5 інкриміновано скоєння кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Перевіркою даних про особу обвинуваченої встановлено, що вона раніше не судима, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню доньку, офіційно працевлаштована робітником з комплексного прибирання будинків та прибудинкової території в ДП «Наш дім», є особою з обмеженими можливостями (інвалід 2 групи), має місце реєстрації та місце проживання.

Відносно обвинуваченої під час судового розгляду був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, строк дії якого до цього часу сплив.

Згідно п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного (обвинуваченого) кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що прокурором обґрунтовано наведені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватись від суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, а тому ризик втечі для обвинуваченої у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок суду узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Також суд вважає доведеним зазначений прокурором ризик того, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків, які дають викривальні показання відносно ОСОБА_5 , що зможе призвести до зміни їхніх показань або відмови від давання показань. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України. З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

При цьому, суд вважає безпідставним твердження прокурора щодо існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки доказів цього не надано.

Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, а саме з 22-00 години до 06-00 години наступного дня.

Таким чином, проаналізувавши обставини вчинення злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_5 , а також виконання обвинуваченою обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України в період відсутності запобіжного заходу, суд приходить до висновку про необхідність застосування у відношенні обвинуваченої запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний час доби, що забезпечить належну процесуальну поведінку останньої.

Керуючись ст.ст. 177, 181, 194, 315, 369 КПК України, суд -

постановив:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - домашній арешт строком на два місяці, тобто з 18.11.2025 до 18.01.2026 включно, який полягає в забороні останній в період доби з 22-00 години до 06-00 години наступного дня залишати квартиру АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

?прибувати за першою вимогою до суду;

?не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

?утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді;

?повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.

Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_5 обов'язків покласти на ГУНП в Київській області.

Звернення цієї ухвали до виконання та контроль за її виконанням покласти на процесуального прокурора Кіровоградської обласної прокуратури у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали в частині покладених на обвинувачену обов'язків визначити до 18.01.2026 включно.

Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження (ч. 4 ст. 181 КПК України).

Ухвала набирає законної сили після її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_6

Попередній документ
131873015
Наступний документ
131873017
Інформація про рішення:
№ рішення: 131873016
№ справи: 405/6568/25
Дата рішення: 18.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.05.2026)
Дата надходження: 17.10.2025
Розклад засідань:
18.11.2025 15:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
26.11.2025 11:30 Ленінський районний суд м.Кіровограда
15.01.2026 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
24.02.2026 14:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
12.03.2026 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
14.04.2026 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
11.05.2026 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда
11.06.2026 12:00 Ленінський районний суд м.Кіровограда