Справа 206/4191/25
Провадження 2/206/2382/25
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпра
в складі: головуючої - судді Плінської А.В.,
при секретарі Білій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності,
встановив:
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду ( в редакції позову від 4 серпня 2025 року) з позовом до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання права власності на двокімнатну квартиру загальною площею 48 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що набув у власність квартиру шляхом сплати повної балансової вартості у кооперативі ЖСК «Сєвєрний». Квартира зазнала ушкоджень внаслідок агресії російської федерації, тож позивач звернувся за компенсацією. При реєстрації заявки на компенсацію виникла потреба в зазначенні актуальних даних про державну реєстрацію належного майна, для чого, він з оригіналом технічного паспорту та ордером звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно, однак в реєстрації йому було відмовлено, а тому просить задовольнити позов.
Ухвалою судді від 04 серпня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в підготовче судове засідання з викликом сторін.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача - Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області в судове засідання не з'явились, однак подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, та просять справу розглянути на підставі чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, зареєстроване місце проживання якого АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №7106-7002059874 від 24 червня
2024 року. Раніше був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та був знятий з реєстрації за вказаною адресою 28 липня 2016 року, що підтверджується копією паспорта.
Як слідує з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 та ордеру, ОСОБА_1 видано ордер на житлове приміщення №2106 на сім'ю, яка складається з 2 осіб, житловою площею 27.46 кв.м. на підставі рішення виконкому від 10.10.1989 року №271. Загальна площа квартири становить 48.2 кв.м., житлова - 28.7 кв.м.
Як слідує з довідки Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області від 24 липня 2025 року, відповідно до архівів КП «Бюро технічної інвентаризації м. Торецька» станом на 1 січня 2013 року, а саме Довідки голови «ЖСК « Северний», дана ОСОБА_1 в тому, що він є членом «ЖСК« Северний» та повністю виплатив балансову вартість квартири АДРЕСА_1 ( житлова площа 28.7 кв.м., загальна - 48.2 кв.м.) Інформація про реєстрацію права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості по КП «БТІ м. Торецька» міститься в реєстровій книзі №35, реєстровий №1 від 6 серпня 1993 року, стор. 1.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно ОСОБА_2 рішенням від 4 жовтня 2024 року №75397140 відмовив у проведенні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 .
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч.1 ст. 316 ЦК України).
Статтею 41 Конституції України та ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачем у позові про визнання права власності є особа, яка вже є власником. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачем було доведено його право власності на спірну квартиру, проте оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дані відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності позивача на квартиру, яка міститься на паперових носіях у БТІ, не є за можливе, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, тому заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому, судом не приймається до уваги позиція відповідача щодо невірного способу захисту, оскільки такий передбачений чинним законодавством.
Керуючись ст.ст.10,11,81, 258,264-266 ЦПК України,328, 349, 392 ЦК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа 48.2 м.кв., житлова - 28.7 м.кв.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: А.В. Плінська