Справа № 178/1294/25
14 листопада 2025 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., за участі захисника адвоката Куценка В.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 6 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу, 24.03.2025 року близько 16.40 год. на 5 км автодороги Кам'янське-Світлогірське водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала автомобілем Mazda 2 д/з НОМЕР_1 , після скоєного ДТП за її участі, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, вживала алкоголь, тим самим порушила вимоги п.2.10 «є» ПДР України - вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі. Відповідальність передбачена ст.130 ч.4 КУпАП.
ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.130 КУпАП заперечила та зазначила, що вживала алкогольні напої (коньяк) перед тим, як сісти за кермо автомобіля, після вчинення ДТП алкогольні напої не вживала.
Захисник адвокат Куценко В.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи та клопотання адвоката Куценка В.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Положення ч. 4 ст.130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі, або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний, зокрема, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
У відповідності до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі не згоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно п.2 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
До матеріалів справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності працівниками відділення поліції № 6 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області не долучено доказів, які підтверджують вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Із пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що до вчинення нею дорожньо-транспортної пригоди, остання вживала алкогольні напої.
Судом досліджено відеозаписи з нагрудного відео реєстратора працівника поліції ВП № 6 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, на якому зафіксовано обставини складання відносно водія ОСОБА_1 протоколу про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 280676 від 24 березня 2025 року. Так, з відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 при спілкуванні з працівниками поліції, визнає факт керування, та усвідомлено відмовляється від проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
Вчинене правопорушення підтверджується вищезгаданими доказами за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, актом відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого остання відмовилась, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 280676 від 24 березня 2025 року, оглянутими відеоматеріалами, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , згідно яких ОСОБА_1 вживала алкогольні напої на кладовищі в с.Семенівка, коли повертались додому, ОСОБА_1 не впоралась із керуванням та з'їхала в кювет, після ДТП алкоголь не вживала.
З огляду на те, що ОСОБА_1 та захисником Куценком В.А. в суді заперечено факт вживання алкоголю ОСОБА_1 після ДТП, а матеріали адміністративної справи не містять інших будь-яких беззаперечних доказів даному факту, крім обставин, викладених працівником поліції в протоколі, з пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП, перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння. Вказане підтверджується і електронним рапортом помічника чергового ВП № 6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Варич Є.В., згідно якого зафіксовано подію № 227419321 ДТП без травмованих, 24.03.2025 року на трасі Кам'янське-Світлогірське відбулось ДТП за участі одного автомобіля Мазда 2 д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебувала з ознаками алкогольного сп'яніння.
З метою ухвалення справедливого судового рішення, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 року по справі № 552/2540/20 з якої вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема, шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій, не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Їх аналіз дає суду підстави прийти до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку є доведеною поза розумним сумнівом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, а тому діяння ОСОБА_1 з ч. 4 ст.130 КУпАП слід перекваліфікувати на ч. 1 ст.130 КУпАП.
Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 № 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення". У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.
Згідно з вимогами статті 6, 7 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
Суд, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно вимог діючого законодавства, а саме ст. ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).
При накладенні адміністративного стягнення, на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховую обставини визначені ст.33 КУпАП, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП , яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 40-1, ст. 130 ст. 284 КУпАП суддя,
Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на ОДИН рік.
Стягнути з ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору на користь держави.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В. В. Лісняк