справа №176/1710/25
провадження №2/176/1018/25
Іменем України
02 вересня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
за участі секретаря Ніколенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Жовті Води Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно,-
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , через свого представника - адвоката Кузнєцову О.П. звернулися до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просять:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 5/8 частин житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Велика Новосілка, Великоновосілківського району Донецької області, Україна, у віці 40 років помер ОСОБА_5 .
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складалася із житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_5 не було складено заповіту.
ОСОБА_1 зазначає, що спадкоємцями померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 є його вона та неповнолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також, вказує, що 05.01.1996 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на 1/2 частину спадщини на її ім'я та неповнолітніх дітей спадкодавця, було заведено спадкову справу №2 (номер у спадковому реєстрі 1983308), що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 80876428 виданим 17.04.2025 року приватним нотаріусом Могильов-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Кравець С.В.
Вказана спадкова справа була заведена Великоновосілківською державною нотаріальною конторою саме після спливу шестимісячного строку від дня смерті ОСОБА_5 , оскільки спадкоємці є такими, які фактично прийняли спадщину, адже фактично вступили в управління та володіння спадковим майно.
Оскільки житловий будинок (адреса розташування: АДРЕСА_1 ) належав спадкодавцеві на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого Великоновосілківською державною нотаріальною конторою 30.01.1980 року за реєстровим №84, вказаний будинок належав до спільної сумісної власності подружжя спадкодавця та ОСОБА_1 . Належність права власності спадкодавцю на підставі вказаного вище правовстановлюючого документу підтверджується додатком (витяг з реєстрової книги) до відповіді Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Великоновосілківської селищної ради Донецької області №08-28/397 від 23.04.2025 року.
Користуючись правом на виділення своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя, відповідно до п. 141 Інструкції, ОСОБА_1 подала до Великоновосілківської державної нотаріальної контори заяву про видачу на її ім'я свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя.
15.01.1996 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності, реєстровий №8, на 1/2 частку житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, після виділення 1/2 частки вказаного вище будинку ОСОБА_1 , спадкування та розподілу між спадкоємцями ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , підлягала 1/2 частина цього будинку.
15.01.1996 року за заявою ОСОБА_1 , як спадкоємицею першої черги за законом, та законним представником інших спадкоємців за законом першої черги неповнолітніх дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Того ж дня Великоновосілківською державною нотаріальною конторою було видано на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про право на спадщину за законом після спадкодавця ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , під реєстровим №9 на 1/2 частину житлового будинку, розташованого адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 16.01.1996 року БТІ за ОСОБА_1 було зареєстровано (реєстровий №51 в книзі 1) на підставі свідоцтва про право власності, реєстровий №8, виданого 15.01.1996 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою, право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, 16.01.1996 року БТІ за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , було зареєстровано (реєстровий №51 в книзі 1) на підставі Свідоцтва про право на спадщину, реєстровий №9, виданого 15.01.1996 року Великоновосілківською державною нотаріальною конторою, право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Тривалий час вказані вище власники проживали в будинку та були там зареєстровані.
В зв'язку із повномасштабним вторгненням російської федерації до території України із середини 2022 року селище Велика Новосілка, Волноваського району Донецької області, опинилася у епіцентрі бойових дій. В зв'язку із погіршенням безпекової ситуації позивачі разом зі своїми родинами вимушені були евакуюватися до більш безпечних регіонів України.
Нещодавно вони виявили, що оригінали правовстановлюючі документи на будинок втрачено.
В зв'язку із збройною агресією російської федерації, житловий будинок належний позивачам був пошкоджений, проте власники не мають змоги отримати компенсацію на його відновлення, оскільки не мають оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.
Таким чином, звернення до суду з позовом є єдиною можливістю позивачів відновити порушені права.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 08 травня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.
Позивачі у судове засідання не з'явилися. При цьому, їх представник - адвокат Кузнєцова О.П.надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі та участі позивачів. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Представник відповідача Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки сторони по справі у судове засідання не з'явилися, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до даних реєстрової книги комунального підприємства «Великоновосілківського бюро технічної інвентаризації» станом на 31 грудня 2012 року власниками об'єкта нерухомого майна (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , є:
1/2 ОСОБА_1 (мовою документа) згідно свідоцтва про право власності від 15.01.1996 року, засвідченого Великоновосілківською державноє нотаріальною конторою за № 8 та зареєстровано в БТІ 16 січня 1996 року під реєстровим № 51 в книзі 1;
1/2 ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 (мовою документу) згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.01.1996 року засвідченого Великоновосілківською державноє нотаріальною конторою за № 9 та зареєстровано в БТІ 16 січня 1996 року під реєстровим № 51в книзі 1.
Позивачка звернулась до державного реєстратора, оскільки має потенційне право на отримання компенсації за зруйноване житло.
Однак, рішенням державного реєстратора позивачці відмовлено у проведенні реєстраційних дій оскільки поданi документи не дають змоги встановити набуття, змiну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: вiдсутнi документи, що посвiдчуrоть право власностi на об'скт нерухомого майна (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 . З листа-вiдповiдi вiдділy мiстобудування, архiтектури та житлово-комунального господарства № 08-28/397 вiд 2З.04.2025 року не можливо верефiкувати особу власникiв будинку- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 ( ОСОБА_10 по батьковi зазначено росiйською мовою; вiдсутній iдентифiкацiйний номер).
Окрім того, 10 червня 2022 року, ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та змінила прізвище з « ОСОБА_12 »на «ОСОБА_13 », відповідний актовий запис № 176.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Згідно п.п. «а» п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф проти України» - отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є: 1) фізичні особи - громадяни України, які є: а) власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна.
В даному випадку, документом, що посвідчує право власності позивачів на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності від 15 січня 1996 року та свідоцтво про право на спадщину за законом від 15 січня 1996 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі є власниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, на підставі сукупності досліджених судом доказів суд вважає доведеним факт права власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно ст.10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до вимог п.п.1,5 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивачами було доведено їх право власності на спірне майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області, про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 5/8 частин житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА