ЗАОЧНЕ Рішення
ІмЕНЕм УкрАїни
справа № 521/11596/25
провадження № 2/521/5751/25
30 жовтня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді Михайлюка О.А.,
при секретарі Тарасюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Секретаря Віталія Віталійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -
Перший заступник керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Секретар Віталій Віталійович звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, в якому просить суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельної ділянки із кадастровим номером 0124781300:15:001:0056 (загальна площа 0,0462га), яка знаходиться на території АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ); стягнути з відповідача на користь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (код ЄДРПОУ 02911088, банк платника: Держказначейська служба України, м. Київ, Рахунок отримувача: UA378201720343150001000000230) 3028 грн судового збору, сплаченого за пред'явлення цього позову.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за номером 1-2391, виданого 02.09.2013, набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для індивідуального садівництва, для ведення садівництва із кадастровим номером 0124781300:15:001:0056 (загальна площа 0,0462 га), яка знаходиться на території АДРЕСА_1 . Право власності відповідача на зазначену земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, враховуючи, що відповідач, будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 02.09.2013 року по даний час) не відчужила її, є підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.
Разом з тим, прокуратурою Автономної Республіки Крим та м. Севастополя виявлено порушення статей 13, 14, 41 Конституції України, статей 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні відповідачем зазначеної земельної ділянки, що є підставою для її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
В судове засідання з'явилася прокурор Хаджибейської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області Сухомлин Олена Олександрівна, подала до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за її відсутності.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення, відповідно до яких не заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, що підтверджується відомостями, зазначеними про неї, у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 368646799 від 06.03.2024 року.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за номером 1-2391, виданого 02.09.2013 року, відповідач набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для індивідуального садівництва, для ведення садівництва із кадастровим номером 0124781300:15:001:0056 (загальна площа 0,0462 га), яка знаходиться на території АДРЕСА_1 . Право власності відповідача на зазначену земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Підставою звернення до суду з позовом про припинення права власності на земельну ділянку, про конфіскацію земельної ділянки є виявлені факти порушення статей 13, 14, 41 Конституції України, статей 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст.ст.13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Суб'єктами права приватної власності на землю згідно зі ст.80 ЗК України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої ст.81 та інших норм ЗК України суб'єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.
Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст. 81 ЗК України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Відповідно до ч.3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
У разі невиконання цих вимог настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов'язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.
Відповідно до п.10 ч. 1ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно із ст. 356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Відповідно до ч.5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокуратурою автономії надіслано Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області лист від 26.06.2025 року № 15-1367вих-25 про виявлені порушення, зазначивши про необхідність вжиття заходів щодо їх усунення, у тому числі в судовому порядку.
Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області листом від 30.06.2025 року № 10-21-0.62-1976/2-25 прокуратуру Автономної Республіки Крим та м.Севастополя повідомлено, що перевірки щодо набуття права власності та правомірності користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за кадастровим номером 0124781300:15:001:0056, Головним управлінням не проводились, у зв'язку з чим заходи щодо конфіскації (припинення права) на зазначену вище земельну ділянку не вживалися.
Разом із цим, уповноваженим державним органом заходи щодо конфіскації земельної ділянки в дохід держави не вжито, що дає підстави прокурору вживати заходи представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 «Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч. ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Так, ст.131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст.23 ЗУ «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
В даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що відповідач ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, порушила визначену статтями 13, 14, 41 Конституції України, статтями 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та як іноземна громадянка не відчужила її упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод використовує спірну земельну ділянку на території України.
Правовий висновок щодо застосування ч.3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Відповідно до п. 76-77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року по справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відповідно до п. 80 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 81 вказаної вище постанови).
У зв'язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
Зазначене повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини та узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду.
При таких обставинах позовні вимоги Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Секретаря Віталія Віталійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривенюь.
Керуючись ст.ст.22, 81, 145 Земельного кодексу України, ст.ст. 346, 356 Цивільного кодексу України, ст.ст. 76-78, 83, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов Першого заступника керівника прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Секретаря Віталія Віталійовича в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.
Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області земельну ділянку із кадастровим номером 0124781300:15:001:0056 (загальна площа 0,0462га), яка знаходиться на території АДРЕСА_1 та перебуває у власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (код ЄДРПОУ 02911088, банк платника: Держказначейська служба України, м. Київ, Рахунок отримувача: UA378201720343150001000000230) 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору, сплаченого за пред'явлення цього позову.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Михайлюк
30.10.25