Іменем України
Справа №133/268/25
05.11.2025 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі головуючого судді Гуменюка О.О., за участю секретаря судових засідань Корбут Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . 31.12.2024 начальником ОСОБА_2 щодо нього було винесено постанову № 390 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 гривень. Дана постанова мотивована тим, що ОСОБА_1 порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. На переконання позивача постанова є необґрунтованою, протиправною і такою, що суперечить вимогам КУпАП та підлягає скасуванню, оскільки не містить викладу фактичних обставин вчинення нібито ним адміністративного правопорушення. Позивачем було вчасно уточнено військово-облікові дані. Він має відповідний номер в реєстрі «Оберіг». Також він зареєстрований у мобільному додатку «Резерв+» та вніс свої відомості до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, отримав військово-обліковий документ та оновив свої дані, що підтверджується відповідними відомостями з додатку «Резерв+». Відповідно до відомостей електронного військово-облікового документу він зазначив свою адресу проживання та мобільний телефон, статус даних «Дані уточнено вчасно». Позивач вказує, що з початком військової агресії рф проти України він виїхав зі свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та почав проживати за адресою: АДРЕСА_3 , набувши статусу ВПО. Також з листа від 05.08.2024 № 146 адміністратора відділу «Центр надання адміністративних послуг» Новобузької міської ради йому стало відомо, що за заявою власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) його знято з реєстрації місця проживання за вказаною вище адресою у АДРЕСА_2 . На сьогодні він працює водієм та здійснює міжнародні перевезення вантажів. 12.12.2024 року він виїхав з території України з вантажем через пропускний пункт Дорогуск, кінцевий пункт м. Гданськ (Республіка Польща). При виїзді за межі території України до нього зі сторони службовців Прикордонної служби України не було жодних питань. При поверненні на територію України 18.12.2024 року при перетині кордону з'ясувалося, що він перебуває в розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 . Причина розшуку йому не повідомлялася. Він через працівників ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав повістку № 2058 від 18.12.2024 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення даних і проходження ВЛК. 24.12.2024 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_4 ) за місцем його проживання для уточнення причини перебування в розшуку. В цей же день уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУПАП. А вже 18.01.2025 року він отримав оскаржувану постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
Вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для виклику його за повісткою для уточнення даних, оскільки він свої дані оновив у строк, передбачений ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ), абз.2 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Крім того, вказує, що за змістом п.34 Порядку № 560 у разі, якщо особа оновила свої дані у вказаному реєстрі повістка про виклик повинна направлятися за адресою, яка була вказана цією особою під час уточнення облікових даних.
Вищевказане й стало підставою для звернення позивача до суду із даними вимогами.
Ухвалою суду від 29.08.2025 в адміністративній справі відкрито провадження та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
12.09.2025 представником відповідача на адресу суду надано відзив на позовну заяву, в якій останній заперечив щодо задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що оскаржувана постанова видана в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та законами України, а тому, жодних правових підстав для визнання даної постанови протиправною та її скасування немає. Також представник відповідача зазначив, що позивач був присутній під час складання протоколу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 та надав пояснення, в яких підтвердив факт того, що він був повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 31.12.2024. До того ж, позивач не повідомив про причин неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного ТЦК та СП, або у будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у визначений строк. А тому вважає всі вимоги позивача безпідставними та незаконними.
У судове засідання учасники справи не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Водночас, в матеріалах справи містяться заяви учасників справи про розгляд справи без їх участі.
Оскільки дана справа віднесена до категорії термінових адміністративних справ і відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та положення ч. 3 ст. 268 КАС України, ухвалив провести розгляд справи у відсутність учасників справи.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу ОСОБА_1 було вручено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 25.12.2024 о 09 год 40 хв. для уточнення облікових даних і проходження військово-лікарської комісії, що підтверджується копією повістки №2058.
24.12.2024 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення №818 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 3 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», абз. 1 ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу».
З пояснень, наданих 24.12.2024 ОСОБА_1 щодо вищевказаного протоколу, вбачається, що жодних повісток він не отримував, правил військового обліку та мобілізації не порушував. На час подання його в розшук, він перебував за кордоном.
31.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №390, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 гривень. Зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 22 ст. 22, ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме: не з'явився за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; не уточнив протягом 60 днів свої персональні дані через ЦНАП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного резервіста або у ТЦК та СП.
Також із вищевказаної постанови вбачається, що її було винесено за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
07.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_8 було направлено копію вищевказаної постанови позивачу.
З копії довідки про фактичне місце проживання №743 від 23.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває на реєстраційному обліку АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії повідомлення про зняття з реєстрації місця проживання від 05.08.2024 №146, 05.08.2024 за заявою власника житла про зняття особи з задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) позивача знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
З листа-повідомлення ФОП ОСОБА_4 вбачається, що позивач у період з 10.12.2024 по 22.12.2024 виконував міжнародний рейс за маршрутом м. Рівне (Україна) - м. Гданськ (Польща) - м. Ковель (Україна). В підтвердження вказаних обставин надано скан-копію митної декларації.
З копії закордонного паспорту позивача вбачається, що 12.12.2024 здійснив в'їзд на території Польщі через пункт пропуску «Дорогуськ», а 18.12.2024 ним було здійснено виїзд.
З роздруківки військово-облікового документу з «Резерв+» вбачається, що позивач свої облікові дані уточнив вчасно.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 235 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.210-1 КУпАП, віднесено до компетенції Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. При цьому, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України (ст. 246 КУпАП). Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (ст.ст. 7, 8 КУпАП). Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
У даному випадку, згідно ст. 278 КУпАП проведення належної підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення та обов'язок з'ясування при її розгляді обставин, визначених ст. 280 КУпАП, покладено саме на полковника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).
За змістом ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.
Отже, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є бланкетною.
Як вбачається із оскаржуваної постанови, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення ним ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» взяттю, зокрема на військовий облік військовозобов'язаних, у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:
-які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву;
-призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;
-які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних;
-військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;
-які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних;
-зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України;
-які відповідно до статті 18цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби;
-які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;
-які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі;
-які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку;
-які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.
У відповідності до пп. 2 п. 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів» до Порядку організації ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, зокрема абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було викладено в такій редакції: «Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Так, у період з 18.05.2024 до 16.07.2024 у позивача виник обов'язок уточнити свої облікові дані.
У відповідності до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
-персонально-якісний- передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (покладається на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК та СП) крім військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України та розвідувальних органів України);
-персонально-первинний передбачає облік відомостей щодо таких осіб, який здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
-персональний передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та п. 17 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
-загальний перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час;
-спеціальний перебувають військовозобов'язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022).
З метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством (п. 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022).
Організація військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладається на відповідних керівників (п. 8 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022).
Військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов'язані та резервісти працюють (навчаються) (п. 14 Порядку організації ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022).
Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (п. 20 Порядку організації ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022).
Вчасне уточнення позивачем облікових даних підтверджується скриншотом з електронного кабінету позивача у застосунку Резерв+, який містить відмітку «Дані уточнено вчасно».
Отже позивач виконав свій обов'язок, передбачений ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, зобов'язані з'явитися на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Крім того, згідно із п. 69 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
-прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для проходження медичного огляду;
-проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів (пп. 2 і пп. 4 п. 1 додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів» до Порядку організації ведення військового обліку призовників та військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022).
Резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 (п. 74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 10.12.2024 по 22.12.2024 виконував міжнародний рейс за маршрутом м. Рівне - м. Гданськ - м. Ковель, а 24.12.2024 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем свого проживання для уточнення причин перебування в розшуку. Того ж дня на нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, а подальшому винесено й оскаржувану постанову.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), його шкідливі наслідки, причинний зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з тим, виходячи із положень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України і ч. 4 ст. 129 Конституції України, суд прийшов до висновку, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність оскаржуваного рішення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про скасування оскаржуваної постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 241-246, 252, 268-272, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , та начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №390 від 31.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 ,
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ;
відповідач: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .
Суддя Олександр ГУМЕНЮК
05.11.2025