14 листопада 2025 рокуСправа № 160/29173/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
08.10.2025р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на заяву позивача від 03.06.2024р. про внесення персональних даних, взяття на облік, надання військово-облікового документу встановленого зразка, та надання довідки про відстрочки від військової служби на підставі діючого законодавства, а саме на підставі наявності дитини-інваліда - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується посвідчення дитини-інваліда з дитинства № НОМЕР_1 і довідкою МСЕК №36 від 02.07.2019р.;
- зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача від 03.06.2024р. і внести або оновити персональні дані позивача, взяти на облік позивача, надати військово-обліковий документ зразка, встановленого постановою КМУ №569 від 16.05.2024р., надати довідку про відстрочення від служби позивачеві зразка, встановленого постановою КМУ №569 від 16.05.2024р. на підставі наявності дитини-інваліда - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується посвідчення дитини-інваліда з дитинства № НОМЕР_1 і довідкою МСЕК №36 від 02.07.2019р. - про що надати письмову відповідь у відповідності до змісту статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Ухвалою суду від 21.10.2025р. зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 04.11.2025р. у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом було відмовлено, зазначена позовна заява була залишена без руху на підставі ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано позивача у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки адміністративного позову шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надати докази поважності причин його пропуску, у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог ухвали суду від 04.11.2025р. - 10.11.2025р. позивач подав до канцелярії суду заяву №2 про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач просить поновити йому строк для звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що він звертався з наведеним позовом до суду 12.10.2024р. в межах справи №160/30840/24 та 21.11.2024р. була винесена ухвала про усунення недоліків, проте, оскільки така ухвала не була надіслана позивачеві належним чином, то він не зміг сплатити судовий збір і його позов було повернуто, а тому позивач вважає, що ним не пропущено строк на подання позову, але з огляду на поважні технічні причини не зміг скористатися своїм правом звернення до суду; у місці проживання позивача відсутні установи, що надають юридичні послуги та практикуючі юристи, тому у нього не було можливості швидко взяти пораду з приводу складання позову; у зв'язку із систематичним та масштабними ударами по енергетичній інфраструктурі України з 10.10.2022р. в селі перебування позивача регулярно та на значний час вимикають електроенергію та відключають мобільний зв'язок. Окрім того, позивач просив врахувати постанову Верховного Суду від 29.09.2022р. у справі №500/1912/22, де Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків звернення до суду може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
Розглянувши наведену заяву позивача та додані до неї докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні такої заяви позивачеві слід відмовити, оскільки у ній наведені ті ж самі причини та обставини, які ухвалою суду від 04.11.2025р. у цій справі вже були визнані судом неповажними.
При цьому, судом враховується, що частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Поряд із цим, частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.
Таким чином, за загальним правилом, поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03).
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини “Фогарді проти Сполученого Королівства» про те, що право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулюванню з боку держави, а також і рішення зазначеного Суду “Устименко проти України», яке набуло статусу остаточного 29.01.2016р., про те, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Наведена правова позиція також відображена і у постанові Верховного Суду від 27.02.2023р. у справі №560/8394/21.
За викладеного, обґрунтовані підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даними позовом, які викладені у заяві №2 від 06.11.2025р. у адміністративного суду відсутні, тому у задоволенні такої заяви позивачеві слід відмовити згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
За викладеного, враховуючи, що підстави, викладені представником позивачем у заяві про усунення недоліків, визнані судом неповажними, даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог ч.2 ст.123, п.9 ч. 4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви №2 ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №160/29173/25 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали та позовну заяву з додатками надіслати особі, що подала позов.
У відповідності до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва