31 жовтня 2025 рокуСправа №160/24789/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) через свого представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути податковий борг з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) до бюджету у сумі 139' 869грн.49коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 139' 869грн.49коп. Втім, сума податкового боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Зазначена ухвала доставлена відповідачу до електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка долучена до матеріалів справи.
В ухвалі суду відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та доказів по справі не скористався.
Відповідно до ч.2 ст.175, ч.8 ст.262 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, та оцінивши їх у сукупності, при розгляді справи суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
З інтегрованої картки платника податків відповідача вбачається податковий борг на загальну суму 139' 869грн.49коп., що виник у зв'язку з несплатою останнім у встановлені терміни грошових зобов'язань, а саме:
1. Заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків v встановлений термін нарахованих сум грошових зобов'язань, згідно:
- Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9335654674 від 08.11.2024 на суму 30' 988,38грн.(несплачений залишок);
- Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9424504486 від 07.02.2025 на суму 107' 831,41грн.
Пеня на загальну суму 1' 049,70грн.
З урахуванням вимог ст.56 та ст.57 ПК України, у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 грошових зобов'язань, суми набули статусу податкового боргу.
Доказів сплати податкового боргу відповідачем суду не надано.
Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №0019973-1310-0436 від 27.06.2024, однак відправлення було повернуто контролюючому органу з відміткою «за закінченням строку зберігання».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно із п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст.59 ПК України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (п.59.5 ст.59 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сформовано податкову вимогу №0019973-1310-0436 від 27.06.2024, яка надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення.
Згідно пункту 60.6 ст.60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п.87.1 та 87.2 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Вищезазначена податкова вимога, відповідно до ст.56 ПК України, в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалась, а тому є узгодженою. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
На час розгляду справи доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано. Також не подано відповідачем і доказів оскарження податкової вимоги.
Таким чином, на підставі викладеного, з огляду на наявність податкового боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак, судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.
Стягнути суму податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету в розмірі 139' 869(сто тридцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят дев'ять)грн.49коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В. Луговська