Справа № 386/2164/25
Провадження № 1-кс/386/480/25
16 листопада 2025 року селище Голованівськ
Слідчий суддя Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12025121110000576, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України), про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вороньківка Вишгородського району Київської області, зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, проживаючого з співмешканкою ОСОБА_7 , маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, не маючого інвалідність, важких хвороб не маючого, працюючого водієм в ТОВ "Х.АГРО", суспільно-корисною діяльністю не займається, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії, не судимого,
подане в порядку глави 15 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), -
встановив:
Старший слідчий СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 , за погодженням начальника Благовіщенського відділу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_9 , 16 листопада 2025 року о 09 год. 25 хв. звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , 14.11.2025 керував вантажним сідловим тягачем «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , що перебував у складі із напівпричепом-контейнеровозом «Krone SD», реєстраційний номер "ВН0406ХG", який на праві приватної власності належать ОСОБА_10 , та здійснював рух за межами населеного пункту по міжнародній автомобільній дорозі М-05 "Київ-Одеса" зі сторони м. Київ у напрямку м. Одеса, що на території Голованівського району Кіровоградської області.
Рухаючись в зазначеному напрямку, водій ОСОБА_4 проявив власну необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, позбавивши себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок свого руху.
У подальшому, близько о 09 год. 20 хв., маючи об'єктивну можливість у світлу пору доби на горизонтальній ділянці дороги своєчасно виявити перешкоду у вигляді припаркованого у правій крайній смузі руху службового автомобіля "Renault Duster", службовий номерний знак " НОМЕР_2 ", із увімкненою аварійною світловою сигналізацією та проблисковими маячками синього та червоного кольорів відповідно до пункту 3.5 Правил дорожнього руху України, що забезпечував безпеку дорожнього руху під час здійснення приведення дорожнього покриття працівниками дорожньої служби до належного стану (усунення уламків, залишків паливно-мастильних матеріалів, після ДТП, яка мала місце 13.11.2025 біля 23 год. 50 хв., водій ОСОБА_4 не вжив заходів для зменшення швидкості свого руху для безпечного об'їзду транспортного засобу та продовжуючи рух на ділянці автомобільної дороги загальною шириною 13,7 м, вантажного транспортного засобу яким він керував у складі із напівпричепом допустив його зіткнення передньою правою частиною керованого ним автопоїзду у задню частину автомобіля "Renault Duster", чим порушив вимоги п.п. 13.1 та 13.3, 3.5 ПДР України.
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи з протиправною самовпевненістю, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не виконавши вимоги пп. 3.5, 12.1, 12.3 ПДР України, створив аварійну ситуацію, що у подальшому призвело до зіткнення із службовим автомобілем "Renault Duster", внаслідок чого ОСОБА_11 , який перебував за кермом даного автомобіля, отримав тяжкі тілесні ушкодження, тобто грубе порушення водієм ОСОБА_4 вищевказаних вимог ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась та у результаті якої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді тяжкої поєднаної краніо-хребетно-спинно-мозкової травми, ВЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани м'яких тканин голови ХСМТЕ, переломного-вивиху TH11 хребця, стенозу хребетного каналу, забою спинного мозку на рівні перелому, FRANKESA, спинального шоку 2 ступеня, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (п.2.1.3.), затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
14.11.2025 о 12 год. 52 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 та ст. 615 КПК України.
15.11.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий в клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за що передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний:
- може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює тяжкість кримінального правопорушення, розуміє міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, може залишити місця свого проживання, маючи при цьому, всі можливості та засоби, в тому числі здійснення виїзду на тимчасово окуповані території України або за межі території України, так як має він досяг не призивного віку (61 рік); може здійснити спробу перетину межі військового зіткнення та залишення на тимчасово окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі наддасть йому можливість залишити тимчасово окуповану територію України та виїхати до російської федерації; місце проживання та зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 поза межами юрисдикції органу досудового розслідування та суду, що унеможливить будь який контроль за його поведінкою;
- може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни чи спотворення показів, оскільки більшість свідків та потерпілий перебувають у лікувальному закладі, на яких він може здійснювати вплив, з метою спотворення інформації на свою користь;
- може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини скоєння кримінального правопорушення та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні, у тому числі - інформацію, щодо його дій, як безпосередньо перед ДТП, так і в момент його вчинення;
- може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, в тому числі за порушення правил дорожнього руху, що створює об'єктивну загрозу для оточуючих.
На підставі викладеного, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Зазначає, що інший більш м'який запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного, оскільки особисте зобов'язання не може бути застосовано в зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину; особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; домашній арешт недоцільно застосувати, даний запобіжний захід не забезпечить належним чином обов?язок підозрюваного не ухилятися від органів досудового слідства, прокуратури та суду та дасть можливість підозрюваному знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю та просив його задовольнити, вбачаючи для цього достатні підстави та навівши ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Які конкретні свідки існують в даному провадженні та на яких підозрюваний може чинити тиск, пояснити не зміг. Вважав, що інший більш м'який запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного.
Підозрюваний в судовому засіданні визнав обставини, зазначені в клопотанні. Пояснив, що дійсно керуючи вантажним автомобілем з напівпричепом по автодорозі Київ-Одеса не встиг здійснити дії для об'їзду службового автомобіля, який стояв на його смузі руху та допустив зіткнення з цим автомобілем. Після зіткнення відразу вийшов з автомобіля та побачив на передньому сидінні службового автомобіля чоловіку, який лежав непритомним. Після цього, на одній з стоянок, куди перемістили автомобіль з напівпричепом, його було заарештовано слідчим. Шкодує про те, що сталось. Не заперечував щодо можливості застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Не вбачав підстав для застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник в судовому засіданні, враховуючи позицію підозрюваного, вважала за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його фактичного проживання, оскільки той не має наміру ховатись від органу досудового розслідування.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, приходжу до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
До запобіжних заходів відносяться особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою (ч. 1 ст. 176 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За нормами ч. 2 ст. 183 КПК України, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Частиною 2 ст. 6 Конвенції визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
В матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, що підтверджується:
- копією витягу з ЄРДР в даному кримінальному провадженні (а.с. 11), копією постанови про призначення групи слідчих від 14.11.2025 (а.с. 14), копією постанови про призначення процесуальних прокурорів від 14.11.2025 (а.с. 15), згідно яких слідчий ОСОБА_12 входить до групи слідчих, які розслідують це провадження, а прокурор ОСОБА_3 - в групу прокурорів у цьому провадженні;
- копією рапорта інспектора чергового СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_13 від 14.11.2025 про надходження повідомлення від працівника поліції про вчинення ДТП (а.с. 12-13);
- копією протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.11.2025, а саме: автодороги М-05 «Київ-Одеса» Голованівського району Кіровоградської області, під час якого виявлено та вилучено сідловий тягач «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп-контейнеровоз «Krone SD», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та автомобіль "Renault Duster" службовий номерний знак НОМЕР_2 із пошкодження внаслідок ДТП (а.с. 16-25);
-копією пропозицією №2311722449 укладення електронного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним 28.07.2025 між ПАТ «НАСК» ОРАНТА» та ТОВ «Х.АГРОТРАНС на транспортний засіб напівпричіп-контейнеровоз «Krone SD», реєстраційний номер ВН0406ХG (а.с. 29-30);
-копією полісу №227861868 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним 18.03.2025 між ПАТ «НАСК» ОРАНТА» та ОСОБА_10 на транспортний засіб «MAN TGX 26.480», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 31-32);
-копією постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 14.11.2025 (а.с. 33-34);
-копією довідки №2443, виданої 14.11.2025 черговим лікарем відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги КНП «Уманська ЦМЛ», про те, що ОСОБА_11 звернувся по допомогу до відділення з приводу тяжкої поєднаної краніо-хребетно-спинно-мозкової травми, ВЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани м'яких тканин голови ХСМТЕ, переломного-вивиху TH11 хребця, стенозу хребетного каналу, забою спинного мозку на рівні перелому, FRANKESA, спинального шоку 2 ступеня (а.с. 35);
-копією письмового пояснення ОСОБА_4 від 14.11.2025 (а.с. 36);
-копією акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_14 , відповідно до якого не виявлено алкогольного сп'яніння (0% проміля) та копією результату тесту №3580 алкотестера «Драгер» 6810, прилад ARBL-0889 (а.с. 37, 38);
- копією заяви ОСОБА_4 про добровільне надання роздруківки чеку с шахогрофа та копією чеку (а.с. 39-40); -
- копією протоколу затримання ОСОБА_4 на стоянці "Ятрань" біля автодороги Київ-Одеса в м. Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області о 12 год. 52 хв. 14.11.2025 (а.с. 41-44);
-копією протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 14.11.2025 з додатками (а.с. 53-55).
15.11.2025 ОСОБА_4 при захиснику особисто вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с. 47-52).
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та копію доданих до нього документів, підозрюваному вручено 15.11.2025 о 21 год. 24 хв., тобто за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.
Згідно копії довідок щодо судимості ОСК МВС України, підозрюваний раніше не був судимий (а.с. 68-70).
Як вбачається з витягу з ІКС ІПНП, ОСОБА_14 8 разів притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху за ст.ст. 122, 125 КУпАП, в тому числі за ст. 124 цього Кодексу за вчинення ДТП (а.с. 59-66).
Згідно копії виписки №14252 з медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_4 та копії медичної картки амбулаторного хворого №613610, ОСОБА_4 хворіє, має діагноз - цукровий діабет ІІ типу, перебував на стаціонарному лікуванні КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» у період з 10.08.2022 по 23.08.2022 з діагнозом цукровий діабет ІІ тип, тяжкий перебіг у стадії субкомпенсації, діабетична ангіопадія судин нижніх кінцівок, діабетична стопа ІІІ стадії, флегмона лівої стопи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема рішення ЄСПЛ від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» та від 12.01.2012 у справі «Тодоров проти України», згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення.
Проте, враховуючи обставини справи, слідчий суддя вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що підозрюваний є повнолітньою людиною, має зрілий вік, не має інвалідності, має задовільний стан здоров'я, важкі хвороби не має, неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, повнолітніх утриманців не має, проживає зі співмешканкою за незареєстрованим місцем; відсутність міцних соціальних зв'язків; не має у власності житлового будинку, має дохід від заробітної плати; підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; обставини вчинення правопорушення, за яких здійснив ДТП через грубе порушення правил дорожнього руху, шляхом допущення наїзду на інший транспортний засіб.
У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку про існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрюваний може:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює тяжкість кримінального правопорушення та розуміє міру покарання, яка може бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років;
може незаконно впливати на потерпілого з метою зміни чи спотворення показів, оскільки знає місце перебування потерпілого, який знаходиться на лікуванні у лікарні і може здійснювати вплив, з метою спотворення інформації на свою користь;
може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше неодноразово вчиняв порушення правил дорожнього руху, в тому числі - що призводило до ДТП.
При цьому суд оцінює суворість можливого покарання підозрюваному у виді позбавлення волі до восьми років та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі не застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурором не доведено, в клопотанні відсутнє обґрунтування яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
Також в судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризику щодо можливості впливу підозрюваним на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки такі свідки не вказуються в клопотанні, з доданих письмових доказів не встановлено наявність таких свідків.
Однак, наявність інших ризиків, приводять до висновку про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд не знайшов підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного, яке б було достатнім для запобігання наведеним ризикам, оскільки особисте зобов'язання не може бути застосовано в зв'язку з тим, що це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України; особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу; домашній арешт недоцільно застосувати, оскільки підозрюваний проживає за незареєстрованим місцем, який знаходиться на значній відстані від місця проведення досудового розслідування, даний запобіжний захід не забезпечить належним чином обов?язок підозрюваного не ухилятися від органів досудового слідства, прокуратури та суду та дасть можливість підозрюваному впливати на потерпілого.
Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із зазначених підстав не знайшло свого підтвердження.
Поряд з цим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З урахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, який підозрюється у вчинення тяжкого злочину, для забезпечення виконання ним підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, достатньою буде застава в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту затримання.
Відповідно до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Прокурором в судовому засіданні не доведено необхідність застосування максимального строку тримання під вартою відносно підозрюваного. Прокурор не довів наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не довів можливість незаконного впливу підозрюваним на свідків, а тому клопотання в частині визначення строк підлягає частковому задоволенню.
За наведених обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк тримання під вартою на 30 днів, з моменту затримання, а саме: з 12 год. 52 хв. 14 листопада 2025 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196, 197, 199, 205 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_6 в кримінальному провадженні №12025121110000576, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) днів, тобто з 12 год. 52 хв. 14 листопада 2025 року до 12 год. 52 хв. 14 грудня 2025 року.
Визначити розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: №UA188999980313191205000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030200, призначення платежу: ПІБ особи, яка внесла заставу, ПІБ особи, за яку внесено заставу, Голованівський районний суд Кіровоградської області, забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по кримінальному провадженню №12025121110000576.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити письмово слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області, прокурора Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області та Голованівський районний суд Кіровоградської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Уповноважена службова особа ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор" у разі внесення застави при звільненні підозрюваного зобов'язана роз'яснити йому обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні яких кримінальних правопорушень підозрюється підозрюваний, передбачене законом покарання за їх вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого СВ Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області за викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання слідчому, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, закордонний паспорт (у разі наявності).
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 12 год. 52 хв. 14 грудня 2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали визначити до 12 год. 52 хв. 14 грудня 2025 року.
Копії даної ухвали негайно вручити учасникам судового провадження та відповідальним особам конвою.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Дата та час складення і оголошення повного тексту ухвали: 18 листопада 2025 року о 16 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1