ЄУН 193/1708/25
Провадження 1-кс/193/255/25
іменем України
18 листопада 2025 року сел. Софіївка
Слідчий суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача СД відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , який здійснює повноваження у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046580000055 від 15.11.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,
17.11.2025 до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання дізнавача СД відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Софіївського відділу Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна.
В обґрунтування цього клопотання дізнавач вказав, що 15 листопада 2025 року, ним розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025046580000055 від 15.11.2025 за фактом того, що 15.11.2025 до ЧЧ ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення на лінію «102» про те, що 15.11.2025 працівниками СРПП ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, під час здійснення патрулювання в селищі Софіївка, Криворізького району, Дніпропетровської області, за порушення правил дорожнього руху, було зупинено трактор «FENDT», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після чого, водій транспортного засобу пред'явив працівникам поліції посвідчення тракториста-машиніста, яке мало ознаки підробки. Виїздом на місце СОГ №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, дане посвідчення було вилучено, для подальшого експертного дослідження.
Дане повідомлення зареєстровано до ITC «Інформаційний портал НПУ» ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області за №4872 від 15.11.2025, та того ж дня за вказаними матеріалами сектором дізнання ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046580000055 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Зазначає, що 15.11.2025 в ході огляду місця події, посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке мало візуальні ознаки підробки, було оглянуто та вилучено.
Стверджує що в ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вилучене майно та подальшого проведення експертизи для підтвердження чи спростування факту підроблення документу.
Клопотання про арешт майна подано з метою збереження речових доказів, а саме запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження та судового розгляду, а також проведення органом дізнання відповідної експертизи по кримінальному проваджені.
Власник майна та дізнавач належним чином повідомлені, у судове засідання не з'явились, натомість дізнавач до суду надав клопотання про розгляд арешту майна без його участі, клопотання підтримав просив слідчого суддю накласти арешт на вилучене посвідчення водія, з метою збереження речових доказів та проведення експертних досліджень, для встановлення істини у кримінальному провадженні.
Прокурор в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце його проведення.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття дізнавача, власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх учасників, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши матеріали клопотання, а також матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Правовими нормами ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Дізнавач СД відділення поліції № 9 КРУП РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звертаючись до суду із клопотанням про арешт майна, зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речового доказу.
За постановою від 15.11.2025 дізнавача ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, посвідчення водія, серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 27.11.2012 ДІСГ в Дніпропетровській області, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
На час судового розгляду вказаного клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, на яке дізнавач СД ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_3 просить накласти арешт, відповідає критеріям, визначеним правовими нормами ст. 98 КПК України.
З огляду на викладене, з метою забезпечення збереження речового доказу - тимчасово вилученого вказаного вище посвідчення водія на час проведення експертизи цього документу, необхідно на нього накласти арешт.
Керуючись ст. 98,170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД ВП № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про арешт майна, - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні за № 12025046580000055 від 15.11.2025 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, арешт на тимчасово вилучене в ході проведення огляду місця події 15.11.2025 майно, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що видане 27.11.2012 ДІСГ в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити, що згідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1