18 листопада 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 753/17689/24
номер провадження 22-ц/824/6287/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2024 року /суддя Колесник О.М./
у справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 143 637,90 грн.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» суму страхового відшкодування у розмірі 143 637,90 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн, а всього 146 060,30 грн. /а.с. 61-64/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове про відмову в позові.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що позивач не довів розмір шкоди висновком експерта чи звітом оцінки з урахуванням зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки КТЗ, затвердженої наказом Мін'юсту та ФДМУ №142/5/2092 від 24.11.2003. Рахунок ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» від 10.03.2024 не є належним доказом реальної вартості ремонту, оскільки не містить розрахунку зносу, огляду ТЗ, фотографій, протоколу технічного стану (п.4.1-4.4, 5.1 Методики); виплата за домовленістю між позивачем та страхувальником не зобов'язує апелянта як третю особу щодо суми та умов виплати (постанова ВС від 06.10.2021 №362/3043/18); суд поклав тягар доказування на апелянта всупереч ст. 81 ЦПК України, хоча позивач мав довести реальні витрати з урахуванням зносу (ст. 29 Закону №1961-IV); втрата товарної вартості не відшкодовується (п.32.7 ст.32 Закону №1961-IV); відсутні первинні документи СТО (акти виконаних робіт, замовлення-наряди), лише рахунок. Апелянт посилається на ст. 1191 ЦК України про те, що регрес здійснюється у розмірі виплаченого, але лише доведеного належним чином; постанову ВП ВС від 25.05.2021 №910/11027/18 про те, що розмір - фактичні витрати, але з доказами; необхідність експертизи для суброгації. Вказував, що на момент подачі апеляційної скарги замовив автотоварознавчу експертизу для встановлення реального розміру шкоди.
Представник позивача Невідомий О.М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Вважає доводи апелянта необґрунтованими, оскільки Закон №1961-IV та Методика не застосовуються до добровільного страхування (ст. 993 ЦК України, ст. 108 Закону "Про страхування" - суброгація); розмір шкоди - реальна вартість ремонту на офіційній СТО ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» (рахунок від 10.03.2024, акт виконаних робіт, платіжна інструкція №957 від 13.03.2024); Методика не імперативна для добровільного страхування, п.1.3 Методики - обов'язкова лише для судових експертиз та оцінки за законом/договором; виплата підтверджена фактичними витратами у офіційного дилера Mazda, що відповідає ст. 1192 ЦК України (реальна вартість відновлення); апелянт не спростував фактичні витрати, не надав контррозрахунку (ст. 81 ЦПК України); втрата товарної вартості не включена; суброгація дійсна незалежно від ОСЦПВ. Посилався на постанову ВП ВС від 25.05.2021 №910/11027/18, від 14.12.2021 №147/66/17 про те, що розмір - фактичні витрати на СТО; постанову ВС від 25.07.2018 №922/4013/17 про те, що рахунок СТО є доказом реальних витрат, експертиза не обов'язкова.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 21.03.2023 між ОСОБА_3 та ТДВ «СК «ВІДІ-СТРАХУВАННЯ» укладено договір добровільного страхування ТЗ Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 (поліс CLAU-20952 L L). 02.03.2024 ОСОБА_1 , керуючи Mercedes-Benz Vito д.н.з. НОМЕР_2 (без ОСЦПВ), здійснив зіткнення з Mazda 6. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 28.03.2024 ОСОБА_1 визнано винним у ДТП. 11.03.2024 страхувальник звернувся із заявою. 13.03.2024 позивач виплатив 143 637,90 грн на рахунок ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» (офіційний дилер Mazda) за рахунком від 10.03.2024 (страховий акт №18176 від 12.03.2024, платіжна інструкція №957).
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався ст. 1166 ЦК України про те, що шкода відшкодовується винною особою в повному обсязі; ст. 1187 ЦК України про те, що володілець джерела підвищеної небезпеки відшкодовує шкоду; ст. 1191 ЦК України про те, що страховик має право регресу в розмірі виплати; ст. 993 ЦК України, ст. 108 Закону "Про страхування" про те, що до страховика переходить право вимоги (суброгація).
Судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що вина апелянта встановлена постановою, виплата підтверджена, відсутність ОСЦПВ - даними МТСБУ; розмір шкоди дорівнює виплаті (143 637,90 грн).
Доводи апеляційної скарги, про незастосовність Методики та Закону №1961-IV до добровільного страхування, про необхідність експертизи з урахуванням зносу, спростовуються тим, що розмір шкоди - реальна вартість ремонту на офіційній СТО ТОВ «ВІДІ-СКАЙ» (рахунок, акт, платіжна інструкція), підтверджена фактичними витратами. Апелянт не спростував фактичні витрати, не надав контррозрахунку (ст. 81 ЦПК України), буквальної незгоди з видами робіт, сумами витрат. Відхиляються і доводи щодо власної призначеної експертизи, замовленої після рішення суду - докази такого замовлення відсутні, автомобіль відремонтовано. Крім того, апеляційна скарга подана 02.01.25 р., до середини листопада, жодних висновків експерта не долучено апелянтом. Отже, апелянтом не спростовано реальності витрат на офіційній СТО. /а.с. 31/
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2024 року - залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: