18 листопада 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 758/8552/25
Головуючий у першій інстанції - Будзан Л.Д.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/18084/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів, -
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів - залишено без задоволення (а.с. 52-54).
Не погодившись з рішенням районного суду, 14 жовтня 2025 року начальник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Бойко О.В. направила безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу (а.с. 58-62).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи (а.с. 64).
14 листопада 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 17 листопада 2025 року передана судді-доповідачу (а.с. 67).
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 354 ЦПК України апелянтом не пропущено строк на апеляційне оскарження заочного рішення суду першої інстанції.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв'язку з наступним.
Згідно з частиною четвертою ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До апеляційної скарги начальник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Бойко О.В. просила звільнити Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю грошових коштів, призначених для сплати судового збору, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч. 3 ст. 136 ЦПК України).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що апелянт не надав належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Також суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), в якій зазначено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 6 п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у розмірі 4 542,00 грн. (3 028,00 грн. х 150%) на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Солом'ян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу*;101; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ позивача), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається).
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оригінал квитанції (платіжного доручення, квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа або іншого документа за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа, або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Так, згідно з пунктом 2 частини другої ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, апелянтом не виконано вимоги пункту 2 частини другої ст. 356 ЦПК України, а саме не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника.
Відповідно до частини другої ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 4 542,00 грн. та нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника разом зкопіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянта, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець