1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 11 листопада 2025 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційні скарги представника власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2025 року,
за участі:
в режимі відеоконференцзв'язку прокурора ОСОБА_10 ,
представників власників майна ОСОБА_11 , ОСОБА_9
Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000441, 06 травня 2020 року, та накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування, а саме на земельні ділянки:
-2611092000:21:001:0017, 2611092000:21:001:0018, 2611092000:21:001:0019, 2611092001:22:002:4310, 2611092001:22:002:4311, 2611092001:22:002:4313, - які на праві приватної власності належать ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
-2611092000:20:001:0021, 2611092001:22:002:3911, 2611092001:22:002:3921, - які на праві приватної власності належать ОСОБА_14 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
-2611092000:20:001:0022, 2611092000:20:001:0023, - які належать ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_3 );
-2611092000:20:001:0028, - яка на праві приватної власності належить ТОВ «М.У.ПАНОРАМА» (код ЄДРПОУ: 45819786);
-2611092000:20:001:0034, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_16 (РНОКПП: НОМЕР_4 );
-2611092000:20:001:0037, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 );
-2611092001:22:002:3833, 2611092001:22:002:4060, - які на праві приватної власності належать ОСОБА_17 (РНОКПП: НОМЕР_6 );
-2611092001:22:002:4029, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_18 (РНОКПП: НОМЕР_7 );
-2611092001:22:002:4148, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_14 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_19 (РНОКПП: НОМЕР_8 );
-2611092001:22:002:4175, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_9 );
-2611092001:22:002:4176, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_20 (РНОКПП: НОМЕР_10 );
-2611092001:22:002:4177, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_11 );
-2611092001:22:002:4178, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_21 (РНОКПП: НОМЕР_12 );
-2611092001:22:002:4179, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_22 (РНОКПП: НОМЕР_13 );
-2611092001:22:002:4312, - яка на праві приватної власності належить ОСОБА_23 (РНОКПП: НОМЕР_14 ).
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 , кожен окремо, подали апеляційні скарги.
Представник власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на належну ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4177 та в частині накладення арешту на належну ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4175 та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора в цих частинах відмовити.
Представник власника майна ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 просив поновити строк на апеляційне оскарження, частково скасувати ухвалу слідчого судді і постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092000:20:001:0037, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Щодо строку на апеляційне оскарження представники власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ,зазначили, що 25 липня 2025 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власників майна. Власникам майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стало відомо про наявність оскаржуваної ухвали 13.08.2025 року від співробітників Офісу Генерального прокурора, представник ОСОБА_9 дізнався про наявність ухвали під час ознайомлення з матеріалами клопотання про накладення арешту майна 22.08.2025 року. Апеляційні скарги направлено засобами поштового зв'язку та через систему «Електронний суд», відповідно 18 та 26 серпня 2025 року. З цих підстав просили поновити строк на апеляційне оскарження.
Апелянти вважають оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадженнята такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального закону.
Апелянти зазначають, що власники майна набули земельні ділянки на законних підставах, за договорами купівлі-продажу, які не визнані недійсними у судовому порядку. Однак незважаючи на це, права власників тривалий час безпідставно порушуються, оскільки арешт накладається повторно.
Зокрема, арешт накладений на земельну ділянку з кадастровим номером: 2611092001:22:002:4177, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , скасовано ухвалою Печерського районного суду м. Києві від 18.02.2025 року, а ухвалою від 10.02.2025 року Печерського районного суду м. Києва скасовано арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2611092000:20:001:0037, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_8 .
Разом з тим, апелянти звертають увагу, на те, що при повторному зверненні з клопотанням про накладення арешту, прокурор не надав жодних нових доказів та не обґрунтував необхідність повторного накладення арешту на майно.
Окрім цього, на думку апелянтів, земельні ділянки, не відповідають ознакам речового доказу, передбаченого ст. 98 КПК України.
Вважають, що доводи прокурора щодо накладення арешту на земельні ділянки є лише припущеннями і не підтверджуються жодними належними доказами. Крім того, матеріали справи не містять висновку земельно-технічної експертизи, який міг би спростувати чи підтвердити накладення земельних ділянок на землі лісового фонду.
Адвокат ОСОБА_7 також наголошує, що накладений арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_5 із забороною користування призводить до порушення житлових прав власника майна, оскільки на земельній ділянці знаходиться будинок садибного типу.
Також, слідчим суддею, не враховано те, що аналогічна ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20 листопада 2023 року була предметом оскарження в апеляційній інстанції та ухвалою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року скасована в частині заборони користування.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставників власників майна, які просили задовольнити апеляційні скарги, пояснення прокурора, який заперечив щодо їх задоволення, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів справи убачається, що 25 липня 2025 року клопотання прокурора розглянуто без повідомлення власників майна чи їх представників. Відомості про направлення копії оскаржуваного рішення, матеріали справи не містять.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 зазначили, що власникам майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стало відомо про наявність оскаржуваної ухвали 13.08.2025 року від співробітників Офісу Генерального прокурора, представник ОСОБА_9 дізнався про наявність ухвали під час ознайомлення з матеріалами клопотання про накладення арешту майна 22 серпня 2025 року. Апеляційні скарги направлено засобами поштового зв'язку та через систему «Електронний суд», відповідно 18 та 26 серпня 2025 року. Колегія суддів вважає, що з наведених підстав, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 06 травня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020000000000441, за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3,4 ст. 190 КК України.
У клопотанні прокурора зазначено, що на території Івано-Франківської області здійснює діяльність злочинна група, до складу якої входять посадові особи Поляницької ОТГ, Яремчанської міської ради, Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, колишні та діючі працівники правоохоронних органів, особи підвищеного злочинного впливу та інші особи, метою діяльності якої є незаконне виведення та привласнення земель лісового фонду, інших особливо цінних категорій земель поблизу с. Поляниця (ТК «Буковель»), реєстрацією права власності за підставними фізичними особами з числа місцевих мешканців та подальшому продажу незаконно привласнених земельних ділянок. Встановлено, що зазначеною групою осіб привласнено близько 30 га земель лісового фонду ДП «Ворохтянське ЛГ» в с. Поляниця в безпосередній близькості до ТК «Буковель», які фактично знаходяться в 10,11,12,24, 23,30 та 31 кварталах вказаного ЛГ, на даний час це понад 100 земельних ділянок різною площею від 0,01 га до 2 га.
За версією органу досудового розслідування, на підставі підроблених право установчих документів було зареєстровано право власності на низку земельних ділянок, які подальшому, з метою приховування злочинної діяльності, шляхом виготовлення технічної документації поділено на декілька, та як наслідок формально перепродано на підконтрольних осіб для надання видимості законності та удавання наявності «законного набувача».
За вказаною протиправно схемою та із збитками для держави в частині вибуття земель лісового фонду, сформовано право власності на наступні земельні ділянки із кадастровими номерами:
- 2611092000:21:001:0017, 2611092000:21:001:0018, 2611092000:21:001:0019, 2611092001:22:002:4310, 2611092001:22:002:4311, 2611092001:22:002:4313, - які належать ОСОБА_13 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- 2611092000:20:001:0021, 2611092001:22:002:3911, 2611092001:22:002:3921, - які належать ОСОБА_14 (РНОКПП: НОМЕР_2 );
- 2611092000:20:001:0022, 2611092000:20:001:0023, - які належать ОСОБА_15 (РНОКПП: НОМЕР_3 );
- 2611092000:20:001:0028, - яка належить ТОВ «М.У.ПАНОРАМА» (код ЄДРПОУ: 45819786) - юридичній особі, яка підконтрольна ОСОБА_16 ;
- 2611092000:20:001:0034, - яка належить ОСОБА_16 (РНОКПП: НОМЕР_4 );
- 2611092000:20:001:0037, - яка належить ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_5 );
- 2611092001:22:002:3833, 2611092001:22:002:4060, - які належать ОСОБА_17 (РНОКПП: НОМЕР_6 );
- 2611092001:22:002:4029, - яка належить ОСОБА_18 (РНОКПП: НОМЕР_7 );
- 2611092001:22:002:4148, - яка належить ОСОБА_14 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_19 (РНОКПП: НОМЕР_8 );
- 2611092001:22:002:4175, - яка належить ОСОБА_6 (РНОКПП: НОМЕР_9 );
- 2611092001:22:002:4176, - яка належить ОСОБА_20 (РНОКПП: НОМЕР_10 );
- 2611092001:22:002:4177, - яка належить ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_11 );
- 2611092001:22:002:4178, - яка належить ОСОБА_21 (РНОКПП: НОМЕР_12 );
- 2611092001:22:002:4179, - яка належить ОСОБА_22 (РНОКПП: НОМЕР_13 );
- 2611092001:22:002:4312, - яка належить ОСОБА_23 (РНОКПП: НОМЕР_14 ).
Указані земельні ділянки за своїм розташуванням фактично знаходяться на землях лісового фонду, які у відповідності до чинного законодавства були передані у постійне користування ДП «Ворохтянське ЛГ» та повинні перебувати у державній формі власності.
Постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 від 18 липня 2025 року зазначені земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
25 липня 2025 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт земельних ділянок, з метою збереження речових доказів, шляхом заборони їх відчуження, розпорядження та користування.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2025 року клопотання прокурора задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.
У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020000000000441 про накладення арешту на земельні ділянки, які належать у тому числі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження вказаного майна, яке відповідає ознакам речових доказів згідно ст. 98 КПК України, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.
Зокрема, в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо даних, які свідчать, що земельні ділянки, на які накладено арешт, відповідають вимогам ст. 98 КПК України, оскільки вони є предметом кримінального правопорушення, також можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому постановою старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 від 18 липня 2025 року їх визнано речовим доказом.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власників майна з потребами кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.
Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.
Твердження апелянтів, щодо законності вибуття земельних ділянок із земель лісового фонду ДП «Ворохтянське ЛГ» є предметом перевірки у кримінальному провадженні та з цього питання, за інформацією згаданої прокурором під час апеляційного провадження призначено експертизи.
Доводи апелянта про те, що земельні ділянки набуто законним шляхом, підлягають перевірці під час проведення досудового розслідування, з урахуванням обставин кримінального провадження. Окрім цього, як повідомлено прокурором під час апеляційного провадження, наразі готуються позови про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, а отже ці обставини будуть встановлені у порядку цивільного судочинства.
Інші доводи на які посилаються апелянти також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційні скарги представника власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та апеляційна скарга з доповненнями представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , з урахуванням викладених в них доводами, задоволенню не підлягають.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , представнику власника майна ОСОБА_8 - адвокату ОСОБА_9 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 липня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги представника власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 та апеляційну скаргу з доповненнями представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_25 ОСОБА_26 ОСОБА_27
Єдиний унікальний № 757/34890/25-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_28
Справа № 11-сс/82/6839/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК