Провадження № 22-ц/803/8740/25 Справа № 205/1095/25 Суддя у 1-й інстанції - Федотова В. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про збільшення розміру аліментів,
- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Новокодацького районного суду міста Дніправід 20 червня 2025 року, -
22.01.2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про збільшення розміру аліментів.
В якому просила збільшити розмір аліментів, які стягуються із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача - до 1/4 частини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніправід 20 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про збільшення розміру аліментів відмовлено.
17.07.2025 рокувід ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Новокодацького районного суду міста Дніправід 20 червня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не відповідає цінам на продукти, дитячий одяг, взуття, ліки та комунальні послуги, оскільки ціни значно зросли у порівнянні з 2019 роком.
Зокрема зазначає, що матеріальний стан відповідача значно покращився, посилаючись на підвищення заробітної плати.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.239-241).
Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 17.09.2016 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2019 року було розірвано (а.с. 13, 15-17).
Батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 14).
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення аліментів із ОСОБА_2 було задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.06.2019 року та до досягнення дитиною повноліття, в іншій частині у задоволенні позовних вимог було відмовлено (а.с. 19-21).
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів було відмовлено (а.с. 22-28).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28.11.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.05.2024 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів вирішено задовольнити, зменшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 за заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.10.2019 року на користь ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця на утримання сина ОСОБА_3 до повноліття дитини, до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с. 29-36).
Сума заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 609220354, станом на 01.01.2025 року складає 35 826,93 грн. (а.с. 37-39).
Як вбачається з довідки про доходи відповідача ОСОБА_2 № 00066 від 26.04.2024 року, яка була видана ТОВ «Аріал Альянс», загальна сума доходу за період з жовтня 2020 року по лютий 2024 року складає 283 914,36 грн. (а.с. 40-41).
Згідно звіту про здійснення відрахувань із заробітної плати від 08.07.2024 року ТОВ «Аріал Альянс», з квітня 2024 року по червень 2024 року із заробітної плати ОСОБА_2 за місяць у розмірі 16 000 грн. за вказаний період було утримано по 6 440,00 грн. на сплату аліментів (а.с. 42).
Згідно звітів військової частини НОМЕР_1 про здійснені відрахування та виплати, який було направлено до Другого Правобережного ВДВС, із ОСОБА_2 утримується сума аліментів за виконавчим листом № 205/5356/19, виданого 03.12.2019 року, у розмірі 25% його доходу за листопад 2024 року та грудень 2024 року (а.с. 52, 53).
Як вбачається із копії довідки ТОВ «Трансфарм-Дніпро» від 07.01.2025 року, позивач ОСОБА_1 займає посаду маркувальника та її сукупний дохід за період з січня 2024 року по грудень 2024 року складає 82 654,66 грн. (а.с. 55).
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення суду, посилаючись на те, що визначений до сплати попереднім рішенням суду розмір аліментів є недостатній для задоволення потреб дитини, збільшення витрат на утримання дитини у зв'язку із зростанням цін на продукти та одяг, відвідування дитиною різних гуртків, а також на те, що відповідач є військовослужбовцем, отримує значний дохід, а тому може сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.
Доказів того, що змінилось матеріальне становище або сталися зміни в здоров'ї платника або одержувача аліментів, чи наявні інші випадки для збільшення розміру аліментів, передбачені СК України, суду не надано.
Довідки військової частини НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення старшого солдата ОСОБА_2 датовані 08.11.2024 року та 13.11.2024 року, який дохід отримує відповідач станом на теперішній час матеріали справи не містять, клопотання про витребування відповідної інформації стороною позивача не заявлено.
Враховуючи вищевикладене, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи надані та здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Згідно із ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як у бік погіршення так і у бік покращення.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач отримує дохід, який значно покращив його матеріальне становище з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів та надає йому можливість сплачувати аліменти у новому, більшому розмірі.
Крім того, доказів того, що сталися зміни в здоров'ї платника або одержувача аліментів, чи наявні інші випадки для збільшення розміру аліментів, передбачені СК України, суду не надано.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Крім того, постанова Дніпровського апеляційного суду від 28.11.2024 року, яку зменшено розмір аліментів з 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання сина ОСОБА_3 щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття має приюдиційне значення.
З часу зменшення аліментів не змінились життєві обставини в розумінні ст.192 СК України для повторної зміни розміру аліментів.
При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Новокодацького районного суду міста Дніправід 20 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлено 18.11.2025 року.
Судді: