Провадження № 22-з/803/352/25 Справа № 199/9119/24 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі:
судді-доповідача Никифоряка Л.П.,
суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В.,
Учасники справи:
заявник/позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»,
розглянув без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпро справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подані заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, головуючий у суді першої інстанції Спаї В.В.
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У листопаді 2024року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом проти Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2024року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2025року виправлено описку у судовому рішенні - ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2024року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», уповноваженого представника оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» Бондарева Євгена Юрійовича та уповноваженого представника оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» Приходько Алли Вадимівни про захист прав споживачів.
Вирішено вважати правильним найменування відповідачів у відповідному відмінку в цій справі: - Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпровські електромережі»; -уповноважений представник оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» Бондарев Євген Юрійович; -уповноважений представник оператора системи розподілу Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» Приходько Алла Вадимівна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2025року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 березня 2025року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заяви та клопотання подані учасниками справи
21 травня 2025року до Дніпровського апеляційного суду надійшли заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та щодо постановлення окремої ухвали, які обґрунтовувалась тим, що судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині стягнення судового збору з відповідача, а також не було вирішено питання про постановлення окремої ухвали про допущення суддею суду першої інстанції істотного порушення норм процесуального права.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту заяв дійшов висновку про те, що заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають задоволенню.
Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 травня 2025року ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 березня 2025року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та питання розподілу судових витрат не вирішувалось.
Колегія суддів звертає увагу, що питання розподілу судових витрат не є вимогою позову, а розподіл судових витрат має компенсаційний характер і, певною мірою, є відповідальністю кожної зі сторін за вчинення дій, в тому числі, процесуальних, під час розгляду справи. Вирішення цього питання є обов'язком суду, яке вирішується за результатами розгляду справи в залежності від того, яке рішення приймається судом.
У випадку скасування судом вищої інстанції ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду розподіл судового збору у справі здійснює суд, який приймає рішення за результатами розгляду справи по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022року у справі №500/2632/19 дійшла висновку, що судові витрати, пов'язані з розглядом відповідної касаційної скарги, підлягають розподілу за результатами нового розгляду спору та ухвалення остаточного рішення, з урахуванням загальних правил розподілу судових витрат.
У даній справі апеляційним судом ухвалено постанову, яка не є рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи по суті спору.
Судовий розгляд цієї справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» про захист прав споживачів продовжується.
Тож, при ухваленні апеляційним судом судового рішення про направлення справи для продовження розгляду, розподіл судових витрат не проводиться.
Така правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 13 жовтня 2020року у справі № 540/474/19, від 20 листопада 2023року у справі №160/14306/21, від 24 січня 2024року у справі №520/12293/2020.
Отже, враховуючи, що суд апеляційної інстанції не приймав у цій справі рішення по суті спору, наразі відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
Розподіл усіх судових витрат у даній справі буде здійснений судом під час ухвалення рішення по суті спору.
Щодо заяви про ухвалення додаткового рішення про постановлення окремої ухвали, апеляційний суд виходить з наступного.
Згідно частини десятої статті 262 ЦПК України, суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018року у справі №761/32388/13-ц (провадження № 61-3251св18) зазначено, що при вирішенні питання про постановлення окремої ухвали суд має виходити з того, що мають бути виявлені порушення закону. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду і є його правом, а не обов'язком.
Апеляційним судом не встановлено передбачених статтею 262 ЦПК України підстав для вжиття заходів реагування та постановлення окремої ухвали, а також не встановлено таких порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача.
Отже, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі про постановлення окремої ухвали.
Посилання ОСОБА_1 у заяві на те, що суд апеляційної інстанції не вирішив одну з його позовних вимог чи вимог апеляційної скарги є помилковими, оскільки порядок постановлення окремої ухвали судом регулюється статтею 262 ЦПК України та окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним під час судового розгляду.
Тож, клопотання в апеляційній скарзі про постановлення окремої ухвали не може вважатись позовною вимогою по суті спору чи вимогою апеляційної скарги, яка не була розглянута судом апеляційної інстанції.
За таких обставин, враховуючи викладене, у задоволенні заяв ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 261, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18 листопада 2025року.
Судді: