Провадження № 22-ц/803/8737/25 Справа № 183/7765/15 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О.С. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
13 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року в цивільній справі номер 183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності,
В серпні 2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа №183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у якій позивачка просила витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року вжиті заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності. До набрання рішенням у справі законної сили заборонено ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_2 .
12 вересня 2023 року представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Гудименко В.Г. звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням, в якому просив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року по даній цивільній справі.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2023 року у справі №183/7765/15 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24.03.2023 року скасоване і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності - задоволені частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно : квартиру АДРЕСА_2 .
Оскільки наразі рішення суду набрало законної сили, рішення виконане, тому відпала потреба у застосуванні заходів забезпечення позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Гудименка Володимира Геннадійовича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - ОСОБА_3 ) про витребування майна та визнання права власності задоволено.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року шляхом заборони ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_2 скасовано.
Із вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карчагін С.В., подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року та винести нову, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Доводами апеляційної скарги наведено, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
Судом першої інстанції не було враховане, що на момент винесення ухвали про скасування заходів забезпечення позову йде процедура касаційного оскарження рішення суду, а тому заходи забезпечення позову повинні діяти до касаційного перегляду справи.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 04 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якої діє адвокат Щербина Євген Миколайович, задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Колошин В.П. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Гудименко В.Г. апеляційну скаргу не визнав, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судове засідання апеляційного суду третя особа ОСОБА_3 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 209, 211, том 17).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез'явившихся осіб.
Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року вжиті заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності. До набрання рішенням у справі законної сили заборонено ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_2 .
11.08.2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа №183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
Справа передана поставною Верховного Суду від 05.02.2020 року по справі №183/7765/15 на новий розгляд до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за наслідками розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 і скасування рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.05.2019 року і постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 01.10.2019 року в частині витребування майна та визнання права власності.
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.06.2020 року справа передана за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою судді від 14.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у цивільній справі №183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності, призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 14.09.2020 року замінено первісного відповідача ОСОБА_4 належним відповідачем - ПП «Мілітарі». Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПП «Мілітарі», третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності, передано за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/976/19 про банкрутство ПП «Мілітарі» (а.с. 167 - 169, том 10).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02.02.2021 року скасовано ухвалу суду від 14.09.2020 року про заміну первісного відповідача ОСОБА_4 належним відповідачем - ПП «Мілітарі» та направлення справи за підсудністю до Господарського суду Запорізької області для розгляду в межах справи №908/976/19 про банкрутство ПП «Мілітарі», справу повернуто на розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2023 року у справі №183/7765/15 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності - відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24.03.2023 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності - задоволено частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 .
Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її обґрунтованості.
Апеляційний суд погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у статті 158 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з частиною дев'ятою статті 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (частина 10 статті 158 ЦПК України).
За змістом даних норм скасування заходів забезпечення позову пов'язане не з правомірністю їх вжиття, а з результатами розгляду справи і вирішенням спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, підставами для скасування заходів забезпечення позову може бути ухвалення судом рішення про відмову в задоволенні позову або повне фактичне виконання судового рішення про задоволення позову.
Отже, скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів.
Судом встановлено, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року вжиті заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння та за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності. До набрання рішенням у справі законної сили заборонено ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 ) та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_2 .
11.08.2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю надійшла цивільна справа №183/7765/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2023 року у справі №183/7765/15 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності - відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.08.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24.03.2023 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про витребування майна та визнання права власності - задоволені частково. Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 .
На теперішній час касаційний перегляд справи закінчено та постановою Верховного суду від 26 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2023 року скасовано і залишено в силі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2023 року.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про наявність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року в цивільній справі номер 183/7765/15, оскільки підстави для їх застосування відпали.
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи з цього питання, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону.
Підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати ОСОБА_1 по сплаті судового збору, пов'язані з поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Карчагін Сергій Володимирович,залишити без задоволення, ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Судді: