Провадження № 11-сс/803/2008/25 Справа № 183/6574/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
03 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42014130000000342, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року, було відмовлено в задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя зазначив, що подане подане клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 не відповідає меті його затримання (для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), оскільки разом з цим клопотанням прокурором скеровано до суду клопотання про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі прокурор просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали прокурор зазначив, що оскаржувану ухвалу було отримано лише 13.10.2025 у зв'язку з чим просив визнати причини пропуску строку поважними.
Вказує, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора.
Вимоги апеляційної скарги, обґрунтовує тим, що встановлені під час досудового розслідування обставини та які викладені у клопотанні, вказують на факт умисного ухилення ОСОБА_7 від органів досудового розслідування, оскільки останній за адресою свого фактичного проживання та реєстрації не проживає. На неодноразові виклики органів слідства щодо явки до поліції не з'являвся, про причини неприбуття та про своє місцезнаходження не повідомляє.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка просила задовольнити вимоги апеляційної скарги, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як слідує з матеріалів провадження, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську у кримінальному провадженні від 18 серпня 2014 року № 42014130000000342 здійснюється досудове розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
21 серпня 2014 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яку в порядку ч. 1 ст. 278, ст. 135 КПК України направлено дорослому члену сім'ї, а саме батькові ОСОБА_8 , таким чином ОСОБА_7 належним чином повідомлений про підозру.
26 серпня 2014 року ОСОБА_7 оголошений у розшук.
Прокурор звернувся до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42014130000000342, у задоволенні якого слідчий суддя відмовив.
Перевіряючи висновки слідчого судді, апеляційний суд прийшов до висновку.
Зважаючи на те, що в ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний ОСОБА_7 виїхав на межі України.
Колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Зазначені обставини дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та фактично вже переховується від органів досудового розслідування, внаслідок чого - доводи сторони обвинувачення в цій частині є доведеними.
Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків, які ще не допитані безпосередньо судом у ході судового розгляду. Так, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене судом у разі визнання ОСОБА_7 винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Таким чином стороною обвинувачення доведено, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходи обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також достатність підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутись із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегією суддів, встановлено, що клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу відповідає вимогам ст. 188 КПК України та було подане до слідчого судді суду першої інстанції одночасно з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, які мають важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Враховуючи вищевикладене, слід вважати, що ОСОБА_7 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, упродовж 10 років переховується від органів досудового розслідування та суду, встановити його місце знаходження не виявилось можливим, а тому враховуючи вказані обставини, тяжкість, характер інкримінованого злочину та його суспільний інтерес, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
З наведеного вище, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді, - скасуванню з постановлення в цій частині нової ухвали.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року, задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року, про відмову в задоволенні клопотання прокурора про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42014130000000342, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_6 про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Копію ухвали негайно вручити затриманій особі після її затримання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного до суду; закінчення шести місяців із дати постановлення; добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, суду; відкликання ухвали прокурором.
Забезпечення організації виконання ухвали про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного покласти на начальника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську.
Контроль за виконанням ухвали покласти прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4