Провадження № 22-ц/803/8223/25 Справа № 202/700/25 Суддя у 1-й інстанції - КОШЛЯ А. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Гапонова А.В.
суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
- за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»,
на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніправід 30 квітня 2025 року,-
17.01.2025 року до суду надійшла позовна заява АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в загальному розмірі 60638,24 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.05.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 3507753-211 про надання кредиту готівкою на власні потреби.
Відповідно до п. 1.2.2 розділу 1 даного Кредитного договору позичальнику було надано кредит в розмірі 41960,00 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти в обсязі, обумовленому кредитним договором, які отримані останнім у передбачений кредитним договором спосіб, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку.
Однак, відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 25.11.2024 року у відповідача утворилась заборгованість у сумі 60638,24 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 38016,30 грн., заборгованість про процентах - 5,50 грн., заборгованість по комісії - 22616,44 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за заявою-договором № 3507753-211 від 09.05.2023 року в розмірі 60638,24 грн. та понесені судові витрати.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніправід 30 квітня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Заявою-договором № 3507753-211 від 09.05.2023 у розмірі 38021 (тридцять вісім тисяч двадцять одна) гривня 80 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 1907 (одна тисяча дев'ятсот сім) гривень 64 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
30.06.2025 року надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніправід 30 квітня 2025 року в частині відмови в стягненні комісії за кредитними договорами та ухвалення нового рішення про задовольнення позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що щомісячна комісія за обслуговування кредиту передбачена кредитними договорами, які підписано сторонами.
При цьому, як зазначалося, позичальник був ознайомлений з усіма умовами кредитних договорів та погодився з ними.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 60638,24 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено.
09.05.2023 року ОСОБА_1 підписано заяву-договір про надання споживчого кредиту № 3507753-211, відповідно до якої отримав кредит на власні потреби у розмірі 41960 грн. шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК» , строк кредиту - 12 місяців, проценти за користування кредитом - 0,01 % річних.
Також ОСОБА_1 підписав Графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит № 3507753-211 від 09.05.2023 року, Паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна Готівка Максимум» та Заяву-анкету на оформлення банківських продуктів.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 3507753-211 від 09.05.2023 станом на 25.11.2024 заборгованість складає 60638,24 грн.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії, суд виходить з такого.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Ураховуючи те, що відповідачу встановлено плати за послуги банку щодо обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредиту може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки ці висновки ґрунтуються на ретельному аналізу доказів, що є у матеріалах цивільної справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки положення кредитного договору щодо сплати комісії, є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом першої інстанції на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.
Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.
Згідно з ч.1 ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» залишити без задоволення.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніправід 30 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: