Провадження № 11-сс/803/2047/25 Справа № 202/4738/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7
підозрюваної ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 42024042010000043 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 14 жовтня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, яка офіційно не працевлаштована, має повну середню освіту, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України , -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 14 жовтня 2025 року продовжено підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 листопада 2025 року з визначенням застави у розмірі 908 400 грн.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення послався на те, що згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_8 є підтвердженою. Аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрювану з кримінальним правопорушенням, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування.
Зазначає, що встановлені ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ст. 177 КПК України, не зменшились, та враховуючи дані про особу підозрюваної, щодо якої обвинувальний акт переданий до суду в іншому кримінальному провадженні, застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків. При цьому вік та стан здоров'я підозрюваної не виключає можливості тримання її під вартою (інших відомостей не надано).
Вказує, що з врахуванням обставин кримінального провадження, існування ризиків, які не зменшилися, підстави для зменшення розміру застави відсутні.
Не погодившись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ризики ,передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України є недоведеними, ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, раніше не судима.
Зазначає, що в мотивувальній частині ухвали суду також не наведено жодних обґрунтувань що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить її належної процесуальної поведінки.
Вказує, що ОСОБА_8 потребує лікування, через погіршення стану здоров'я.
В судовому засіданні підозрювана ОСОБА_8 , та її захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, а саме рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що на підставі ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
З вимог ст. 177 КПК України вбачається, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
При продовженні строку тримання підозрюваної ОСОБА_8 враховані об'єктивні причин, які не дозволяють закінчити досудове розслідування до спливу строку тримання підозрюваного під вартою, а також продовження існування ризиків переховування і продовження злочинної діяльності.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, які у своїй сукупності свідчать про ймовірну причетність останньої до вчинення інкримінованого злочину.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність до інкримінованого їй злочинів.
При наданні правової оцінки встановленим слідчим суддею ризикам, колегія суддів виходить з наступного.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних речових та життя і здоров'я особи, за які передбачено покарання у вигляді довготривалого позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому, зважаючи на тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі доведення винуватості, остання може вдатися до здійснення спроб переховування.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Зважається на те, що вказані ризики об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави, особистого зобов'язання та поруки.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від суду, колегія суддів вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що остання з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Про вагомість цього ризику, а також про існування ризику продовження злочинної діяльності свідчить і те, що ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, легального джерела доходу не має, що свідчить про вагомість ризику останньої до протиправної діяльності.
Ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати та є вагомим, з огляду на те, що досудове розслідування триває свідки події встановлюються при цьому враховуючи, що свідки, які встановлені надають викривальні покази, тому з огляду на те, що підозрюваній відмові їх анкетні дані, місця проживання, ризик незаконного впливу з метою надання тих чи інших показів на її користь є вагомим.
Також, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, при цьому проводяться слідчі розшукові дії, а тому достеменно стверджувати, що усі докази знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення неможливо, а тому з огляду на те, що ОСОБА_8 вірогідно є особою обізнаною щодо місць знаходження можливих речових доказів, ризик знищення, спотворення будь-яких речей і документів, які мають істотне значення для кримінального провадження продовжує існувати.
Не є слушними твердження захисника про те, що судом необґрунтовано прийнято рішення та ніяким чином нічого не зазначено відносно альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки слідчим суддею визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави та колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, щодо визначення її у розмірі 908 400 грн., оскільки таке рішення в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження і є достатнім та необхідним для запобігання визначених судом ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного в разі її сплати.
Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, раніше не судима хоча і мають місце, проте не є достатнім важелем для зменшення встановлених ризиків, оскільки існували і на час інкримінованих подій та не слугували стримуючим фактором.
При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що підозрювана офіційно не працевлаштована, суспільно-корисною працею не займається, легального джерела доходу, неповнолітніх дітей чи утриманців не має, що свідчить про відсутність соціально-стримуючих факторів.
Крім того, під час апеляційного розгляду, захисником було заявлено про те, що стан здоров'я ОСОБА_8 під час перебування під вартою погіршився.
Відповідно до наданої відповіді в.о. начальника філії ДУ "Центр здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Дніпропетровській та Донецькій областях, стан здоров'я ОСОБА_8 стабільний, ургентного лікування в ЗОЗ МОЗ України не потребує.
Отже, сьогодні продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_8 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України не зменшилися, відсутня інформація про те, що остання не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора або про те, що з'явились нові обставини, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу. Щодо доводів сторони захисту про погіршення стану здоров'я підозрюваної, колегія суддів зазначає, що відповідно наявній інформації, остання отримує належну медичну допомогу та перебуває під постійним наглядом працівників АПВ ДБЛ №4.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу підозрюваної, за відсутності підстав для зміни їй запобіжного заходу на більш м'який, продовжив строк тримання її під вартою в межах строків досудового розслідування, а тому в даному випадку не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту за результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Інші доводи викладені в апеляційній скарзі захисника не містять нових відомостей, які б не були предметом розгляду слідчим суддею і які б мали істотне значення для вирішення клопотання слідчого та дістали належну оцінку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпра від 14 жовтня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_8 строком до 24 листопада 2025 року, з альтернативою внесення застави, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4