Справа № 635/8846/25
Провадження № 1-кп/635/1325/2025
18 листопада 2025 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221160000821 від 08 вересня 2025 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Осівка Ємільчинського району Житомирської області, громадянина України, зі середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією у військовому званні «солдат» на посаді оператора польової лазні взводу матеріального забезпечення 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований у встановленому законом порядку та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 4-РС від 18 серпня 2023 року ОСОБА_3 призначено на посаду оператора польової лазні взводу матеріального забезпечення 1 штурмового батальйону.
Проходячи військову службу на посаді оператора польової лазні взводу матеріального забезпечення 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_3 відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Усупереч тому, що солдат ОСОБА_3 достовірно знав про свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальне правопорушення за таких обставин.
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2024 року (справа № 635/5258/24, провадження № 3/635/2129/24), ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, та на останнього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Постанова Харківського районного суду Харківської області від 22 липня 2024 року набрала законної сили 02 серпня 2024 року.
Не зважаючи на це, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про факт притягнення його до адміністративної відповідальності, з метою невиконання рішення суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, у порушення частини 1 статті 129-1 Конституції України та частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, будучи особою, на яку рішенням суду покладено обов'язок виконання судового рішення та яка мала реальну можливість його виконати, не маючи при собі водійського посвідчення, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, 08 вересня 2025 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, усупереч забороні керував транспортним засобом марки ВАЗ 2110, реєстраційний номер НОМЕР_3 по вулиці Дніпровська поблизу будинку № 293 у місті Мерефі Харківського району Харківської області, де на блокпосту ОСОБА_3 був зупинений працівниками поліції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує у межах висунутого обвинувачення за частиною 1 статті 382 КК України, як невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, щиро розкаявся та розповів про вчинення ним кримінального правопорушення за обставин, викладених вище у даному вироку.
Так, ОСОБА_3 пояснив, що у 2024 році він був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП ОСОБА_3 та позбавлений права керування транспортним засобом. 08 вересня 2025 року приблизно о 10 годині, знаючи про позбавлення права керування транспортними засобами, їхав на належному йому автомобілі ВАЗ 2110 до місця несення військової служби та був зупинений на стаціонарному блокпості, який розташований по вулиці Дніпровській поблизу будинку № 293 у місті Мерефі Харківського району Харківської області.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, а саме обставин вчинення кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення доведена повністю.
Обставиною, яка відповідно до статті 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуді своїх дій.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він судимостей не має, до кримінальної відповідальності притягується вперше, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовослужбовцем військової служби за мобілізацією у військовому званні «солдат» на посаді оператора польової лазні взводу матеріального забезпечення 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , за місцем проходження служби характеризується задовільно, за місцем проживання негативної характеристики не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, наявність у обвинуваченого на утриманні трьох малолітніх дітей, обставини вчинення кримінального правопорушення.
Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, що відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України, призначити останньому покарання в межах санкції частини 1 статті 382 КК України у виді штрафу у розмірі п'ятисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Заходи забезпечення кримінального провадження в даному кримінальному провадженні не застосовувались.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 369, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 550 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 9350 (дев'ять тисяч триста п'ятдесят) гривень.
Речові докази: 11 (одинадцять) відеозаписів, які записані на DVD-диск - залишити зберігатися в матеріалах кримінального провадження № 12025221160000821.
Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1