Справа № 750/11928/25
Провадження № 2/750/3247/25
18 листопада 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:
судді - Маринченко О.А.,
секретар судового засідання - Шилова Ж.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
27 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 20200034620 від 16 липня 2020 року в сумі 19439 грн. 15 коп.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 16 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 20200034620, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти в сумі 22400 грн. строком на 24 календарних місяці зі сплатою процентів за користування ними та комісії за управління (обслуговування) кредитом. Відповідач свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі не виконував, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 19439 грн. 15 коп., а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив справу розглянути за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи по суті сповіщався завчасно і належним чином. Судова повістка відповідачу надсилалася за адресою його місця проживання, зареєстрованою в установленому законом порядку.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
16 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 20200034620, за умовами якого позикодавець зобов?язався надати позику позичальнику, а позичальник - повернути позику та внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором (а.с. 15-17).
Позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів у національній валюті України - гривня на картковий рахунок (платіжна карта «VISA» або «MASTERCARD») або поточний рахунок, відкритий у банківський установі на території України (за виключенням карткових або поточних рахунків для виплат по заробітній платі або пенсії, інших соціальних виплат), наданий та особисто зазначений позичальником у даному договорі (пункт 1.3. договору).
Відповідно до пункту 1.4. договору підписанням даного договору позичальник підтверджує своє волевиявлення та бажання отримати позику на картковий або поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в «ПАТ КБ «Глобус Банк», та уповноважує позикодавця здійснити таке перерахування на зазначений картковий або поточний рахунок та одночасно підтверджує, що є кінцевим правонабувачем за зазначеним картковим або поточним рахунком.
Згідно із пунктом 2.2. договору не пізніше наступного робочого дня з дня отримання позикодавцем підписаного позичальником договору позикодавець здійснює перерахування позики на картковий або поточний рахунок, зазначений у пункті 1.4. даного договору, та повідомляє позичальника СМС-повідомленням наступного змісту: «Вітаємо з отриманням позики у розмірі 22400 гривень за договором позики № 20200034620 від 16.07.2020)».
Зарахування суми позики на картковий або поточний рахунок, зазначений у пункті 1.4. договору, є фактом отримання позики позичальником та фактом виконання своїх зобов?язань по договору з боку позикодавця (пункт 2.3. договору).
За положеннями пунктів 3.1., 3.2. договору сума позики за даним договором становить 20000 гривень. Плата за оформлення договору позики складає 2400 гривень.
Строк користування позикою становить 24 календарних місяців та починається з моменту (дати) зарахування суми позики на картковий рахунок або поточний рахунок позичальника (пункт 3.5. договору).
Згідно із пунктами 3.6., 3.8., 3.10. договору проценти за користування позикою встановлюються на рівні 0,01% річних від загальної суми позики за календарний місяць та нараховування авансом на початку кожного місяця користування позикою. Комісія за управління (обслуговування) позики встановлюється на рівні 4,5% від загальної суми позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування позикою. Щомісячний платіж складає 1941 грн. 43 коп. та оплачується позичальником щомісячно в дату, що відповідає даті зарахування суми позики на картковий або поточний рахунок позичальника.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За розрахунком, наданим позивачем, станом на 09 серпня 2025 року у відповідача існує заборгованість у сумі 19439 грн. 15 коп.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами першою, п'ятою, шостою та сьомою статті 81 ЦПК України також передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, обов'язок доведення обставин, на які посилаються сторони як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача.
Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року в справі № 334/3056/15 вказав, що в справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували виконання ним умов договору щодо надання кредитних коштів відповідачу. Клопотання про витребування доказів судом позивач також не подав.
За вказаних обставин, підстав для задоволення позову суд не знаходить.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 39-а, м. Київ; ідентифікаційний код - 35310044) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя