Справа № 203/6020/25
Провадження № 2-о/0203/152/2025
29 жовтня 2025 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Сердягіної О.Ю.,
представника заявника Павленко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення факту проживання її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 11 лютого 2025 року, обґрунтовуючи таку необхідність метою належного оформлення спільної власності та спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 , оскільки вказана квартира придбана за спільні заощадження в період проживання однією сім'єю зі ОСОБА_3 у 2013 році, тобто є спільною сумісною власністю, а крім іншого, ОСОБА_3 інших родичів, окрім сестри, яка не приймала спадщину, не має, тому вона є єдиною спадкоємицею за законом четвертої черги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2025 року вказана заява передана судді Центрального районного суду міста Дніпра Колесніченко О.В. 27 серпня 2025 року.
З відкриттям окремого провадження за ухвалою суду від 27 серпня 2025 року (після усунення недоліків заяви), з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, вжиті заходи до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин згідно з істиною з витребуванням у державного нотаріуса Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, виконувача обов'язки державного нотаріуса Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори Трощій Н.Г. належним чином завіреної копії спадкової справи № 151/2025, заведеної після ОСОБА_3 , що надійшли до суду 08 жовтня 2025 року (а.с. 61, 94-110).
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , отримавши копію ухвали про відкриття провадження разом з копією заяви та доданими до неї документами, 25 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку подала до суду письмові пояснення в яких заявлений ОСОБА_1 юридичний факт визнала повністю, вказавши на дійсність обставин фактичного проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка заявниці ОСОБА_1 та її брата ОСОБА_3 після розірвання ним попереднього шлюбу у 2000-2001 роках, а також подальшого придбання ними спільно квартири АДРЕСА_1 , куди вона приїздила до них у гості у 2014-2015, 2017, 2023 роках, де брат знайомив її з ОСОБА_1 як своєю дружиною, а так само запрошувала їх разом до себе в гості. Зі спілкування з братом їй відомі обставини проведення у новій квартирі ремонту у 2013-2014 роках, обставини наявності у нього ряду хронічних хвороб та обставини ретельного догляду за ним його дружини Лілії, а також про стосунки між ними, поваги, любові, піклування один про одного, чому вона, як сестра, дуже раділа, що брат щасливий у такому тривалому і міцному шлюбі. Також в заяві зазначила, що не претендує на спадщину після брата, оскільки це квартири їх з Лілією, тому просила заяву задовольнити та розгляд проводити у її відсутності через неможливість прибуття в засідання.
Інших заяв по суті справи не надходило.
В судовому представник заявника - адвокат Павленко І.О. заяву підтримала в повному обсязі, наполягаючи на її задоволенні з наведених у ній підстав.
Представник заінтересованої особи - Сьома дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від представника заінтересованої особи не надходило.
Свідок ОСОБА_4 , будучи допитаною судом під присягою, в судовому засіданні показала, що з 2019 року проживає в квартирі АДРЕСА_2 , є сусідкою ОСОБА_5 та померлого ОСОБА_3 , тому бачила їх часто, спілкувались по сусідськи з різних побутових питань, ремонту, і знала про їх сім'ю зі ОСОБА_3 та про те, що ОСОБА_6 останні роки хворів, а ОСОБА_7 за ним доглядала до його смерті у 2025 році.
Свідок ОСОБА_8 , будучи допитаною судом під присягою, в судовому засіданні показала, що мешкає з 2017 року з дочкою в квартирі АДРЕСА_3 , а заявниця мешкає у кв. АДРЕСА_4 . З 2018 року почали спілкуватись з ОСОБА_9 , потім спілкувались лише з ОСОБА_6 . Останні 2 роки ОСОБА_6 стало гірше за станом здоров'я та ОСОБА_7 сама ходила в магазин, він лише іноді виходив з квартири. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були дуже приязні між собою, він відносився з великою повагою до неї як до своєї дружини, що вона бачила коли бувала у них в гостях. Спільних дітей у них було, лише донька ОСОБА_10 від першого шлюбу. ОСОБА_6 пропонував ОСОБА_7 одружитись, однак вона казала, що соромилась в такому віці йти до РАЦС. Свідок вказала, що коли вона переїздила до своєї квартири, то ОСОБА_7 з ОСОБА_6 робили ремонт в квартирі. Також зазначила, що ще за життя ОСОБА_6 , ОСОБА_7 розповідала, що вони прожили разом майже 25 років.
Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаною судом під присяго, в судовому засіданні показала, що тітку ОСОБА_12 знає ще з дитинства, оскільки, раніше вона мешкала в будинку по АДРЕСА_5 , де зараз мешкає дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_13 . З 1999-2000 років знає ОСОБА_14 разом з ОСОБА_15 , оскільки спочатку вони жили на пр. Кірова, потім придбали квартиру на АДРЕСА_6 . ОСОБА_1 має будинок у дачному кооперативі Придністровець в с. Обухівці поряд із дачним будиночком їх сім'ї, де вони часто бувають і постійно бачили своїх сусідів ОСОБА_1 зі ОСОБА_3 , які разом ремонтували свій дачний будиночок, мали сад, невеликий город. До початку війни ОСОБА_7 з ОСОБА_6 заходили до них, спілкувались, розповідали про свій ремонт на дачі, де робили санвузол та утеплення будинку. Вони завжди були разом, свідок була впевнена, що ОСОБА_6 є чоловіком ОСОБА_7 , що вони родина, подружжя. З 2010-2011 років ОСОБА_7 та ОСОБА_6 разом збирали кошти на придбання квартири, він постійно їздив у відрядження, а вона з ним. ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд, розглянувши заяву, вислухавши усні пояснення представника заявника, показання свідків, дослідивши письмові докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_16 , шлюб з якою розірвано 18 вересня 2000 року, про що Відділом реєстрації актів громадського стану виконкому Кіровської районної ради міста Дніпропетровська вчинено актовий запис №227 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.7).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у зареєстровано шлюбі з ОСОБА_17 з 22 липня 1988 року по 17 липня 2000 року (а.с. 5-5 зворот).
31 липня 2013 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Батовою Т.С. та зареєстровано в реєстрі за №3243. Право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_7 також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №7344219 від 31 липня 2013 року (а.с.14-15 зворот, 16-16 зворот).
З 12 серпня 2013 року ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_7 , що підтверджується довідкою №13 від 20 серпня 2013 року, видана Головою та бухгалтером обслуговуючого кооперативу «ЖСК №8 Весна» (а.с.17).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 71 рік помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпрпетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 12 лютого 2025 року вчинено актовий запис №629 та видано свідоцтво про смерть серії № НОМЕР_2 (а.с.27).
За життя ОСОБА_3 не було складено заповіту, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №81551210 від 17 червня 2025 року (а.с.34).
17 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Сьомої дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 як спадкоємець четвертої черги за законом.
За даними спадкової справи № 153/2025 встановлено, що інші спадкоємці за законом до нотаріуса не зверталися ні в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України, ні в порядку ст. 1269 ЦК України спадщину не приймали, що узгоджується з письмовими поясненнями сестри спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.68-72), яка підтвердила обставини неприйняття нею спадщини після брата ОСОБА_3 , оскільки не претендує на таке майно - квартиру.
22 серпня 2025 року постановою державного нотаріуса Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Наілі Галібовни відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку з відсутністю рішення суду, яке набрало законної сили, яким підтверджується факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем, та роз'яснила можливість отримати свідоцтво про право на спадщину за умови підтвердження у судовому порядку факту проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем.
Факти, що мають юридичне значення і встановлюються судом перелічені у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, проте такий перелік не є вичерпним і в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Згідно із частиною другою статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Статтею 25 СК України передбачено, що жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі.
Жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу.
Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (стаття 1264 ЦК України).
Відповідно до статті 74 ЦК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набуття ним чинності.
Положення КпШС України не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 СК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, тому встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено, проте з 01 січня 2004 року для заявниці має значення, оскільки спадкова квартира придбана 31 липня 2013 року та зареєстрована на ім'я ОСОБА_3 .
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 29 вересня 223 року у справі № 751/3254/22 та враховуються судом при вирішенні даної справи.
Як видно з акту, складеного головою ОК «ЖСК №8 «Весна» від 18 березня 2025 року, за підписами свідків-сусідів ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , в період з вересня 2013 року по день складення акту, ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_7 , крім них більше ніхто не проживав (а.с.35), що узгоджується з даними довідки №04/08, виданої 08 серпня 2025 року головою ОК «ЖСК №8 «Весна» про те, що ОСОБА_1 з 12 серпня 2013 року по день видачі довідки проживає за адресою: АДРЕСА_7 , без реєстрації (а.с.38).
На доданих до заяви фотографіях за період 2001, 2002, 2003, 2006, 2011, 2013, 2023, 2024 відображений ОСОБА_3 разом ОСОБА_1 , дитиною (онукою ОСОБА_1 ) не тільки на спільному відпочинку і на фоні пейзажів міста Дніпра, а також з 2013 року у різні періоди (що видно за віковими змінами осіб на фотографіях) з ОСОБА_20 та рідною сестрою ОСОБА_2 у побутовій обстановці однієї і тієї ж квартири (а.с.40-48, 79), що сукупно з показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 про сімейний характер відносин взаємоповаги, піклування один про одного, спільних придбань та спільного господарства заявниці зі ОСОБА_3 , а також даними про лікування та проведення ОСОБА_1 поховання ОСОБА_3 власним коштом (а.с.18-23,28,29-32) доводить поза розумним сумнівом факт проживання заявниці зі спадкодавцем саме однією сім'єю як чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року і до дня відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З огляду на положення ч. 6 ст. 294 ЦПК України, судом, перевіряючи дійсну відсутність спору про право, було встановлено, що після ОСОБА_3 , інші спадкоємці за законом, зокрема, рідна сестра ОСОБА_2 спадщину не приймали, з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_3 , окрім ОСОБА_1 , ніхто не звертався, і зі ОСОБА_3 у спадковій квартирі проживала разом лише ОСОБА_20 , з часу придбання такої у серпні 2013 року.
Виходячи з наведеного, з огляду на встановлені обставини відсутності інших спадкоємців, обставини дійсного фактичного постійного проживання заявника зі спадкодавцем ОСОБА_3 протягом тривалого часу з характерними для сім'ї чоловіка і жінки рисами взаємоповаги, спільного побуту, бюджету та витрат, зокрема, спільного придбання квартири АДРЕСА_8 , у період з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , знайшло підтвердження в судовому засіданні належними, допустимим і достатніми доказами згідно ст.ст. 77-80 ЦПК України у їх сукупності і логічному взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність такого факту і його безумовне юридичне значення для оформлення спільної зі ОСОБА_3 сумісної власності та спадщини після останнього, а тому заява підлягає задоволенню в повному обсязі з ухваленням про це рішення.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268, 293, 294, 315 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сьома дніпровська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'ю як чоловік та жінка з 01 січня 2004 року по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя О. В. Колесніченко