Справа № 202/11155/25
Провадження № 2-з/202/90/2025
18 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі головуючого-судді Марченко Н.Ю., розглянувши заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,
Керівник Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1210100000:04:018:0244, площею 2,2012 га за період з 01.01.2022 до 21.07.2025 в розмірі 5 844 819,30 грн (п'ять мільйонів вісімсот сорок чотири тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень 30 копійок), а також на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на АДРЕСА_1 знаходиться земельна ділянка загальною площею 2,2012 га з кадастровим номером 1210100000:04:018:0244, яка перебуває у комунальній власності.
Цільове призначення земельної ділянки віднесено до секції 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства переробної, машинобудівної та іншої промисловості, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на АДРЕСА_1 розташовані будівлі та споруди загальною площею 4025,3 кв.м., які належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2017 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 80425612101).
Департаментом державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради 25.06.2025 здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 1210100000:04:018:0244, за результатами якого складено акт № 0335, згідно з яким доступ до земельної ділянки обмежений. Територія земельної ділянки огороджена спільним парканом з цегли та бетонних плит з несформованою земельною ділянкою площею 0,0046 га. На земельній ділянці розташовано комплекс будівель та споруд. На час обстеження на території земельної ділянки здійснювалась виробничо-господарська діяльність.
На час складання акта обстеження земельної ділянки відсутня інформація про наявність документів, які підтверджують державну реєстрацію права власності, права користування або права оренди земельної ділянки.
ОСОБА_1 25.09.2025 було отримано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,5000 га на АДРЕСА_1 по фактичному розміщенню будівель та споруд (виробничо-складського призначення), що підтверджується рішенням Дніпровської міської ради № 11/55 від 25.09.2024.
25.06.2025 Дніпровською міською радою прийнято рішення № 153/67 про передачу земельної ділянки площею 2,2012 га на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 по фактичному розміщенню будівель та споруд (виробничо-складського призначення).
Договір оренди вказаної земельної ділянки між Дніпровською міською радою та ОСОБА_1 укладено 22.07.2025 (номер запису про речове право 60839241 від 22.07.2025; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3177021912101).
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді власниками землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.
Відповідно до протоколу Комісії № 10 від 21.08.2025 та розрахунку суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, збитки, завдані Дніпровській міській раді, за період користування землею з 01.01.2022 по 21.07.2025, складають 5 844 819, 30 грн.
Зазначене зумовило прокурора звернутися в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, якою не було вжито заходів для захисту відповідних інтересів, із цим позовом.
Разом із позовною заявою керівником прокуратури подана заява про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель та споруд загальною площею 4025,3 кв. м, що складаються з: головний виробничий корпус з прибудовою літ А-2, А 1-2, загальною площею 1458,2 кв. м, ганок літ а, сходи літ а-1, склад сухих та сирих пиломатеріалів літ Б-1, загальною площею 375,8 кв. м, склад сухих сумішей літ В-1, загальною площею 355,4 кв. м, матеріально-технічний склад літ Г-1, загальною площею 354,4 кв. м, пандус літ г, естакада літ г», склад сухих матеріалів літ Д-1, загальною площею 394,5 кв. м; склад металу і труб з прибудовою літ Ж-1, Ж1-1, загальною площею 230,3 кв. м, будівлі прохідної літ Т-1, загальною площею 12 кв. м, склад літ Х-1, загальною площею 204 кв. м, склад літ Ч-1, загальною площею 619 кв. м, будівлі прохідної літ З-1, загальною площею 21,7 кв. м, ганок літ з, сходи літ з-1, трансформаторна станція літ Е-1, склади літ К, Л, М, навіси літ Н, Р, П, огорожі та споруди №1 - 19.І, склад тимчасовий літ О, металева будка тимчасова літ С, що розташовані на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 80425612101), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, а саме стягнення грошових коштів до місцевого бюджету, так як відповідач не обмежена в розпорядженні вищевказаним нерухомим майном. Відсутність заборони на здійснення реєстраційних дій щодо вказаного об'єкта може призвести до відчуження нерухомого майна з метою ускладнення чи неможливості виконання рішення суду.
На думку прокурора, вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії, не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки об'єкт нерухомості залишається у володінні та користуванні відповідача, а можливість розпоряджатися (відчужувати) вказаним майном обмежується на певний час, отже має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті. Вказаний захід забезпечення не може також перешкодити здійсненню будь-якої діяльності відповідача та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з частиною 1 статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вивчивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Відповідно до частини 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено, що визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд з'ясовує наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів, співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».
Таким чином метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження грошових коштів може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2023 року у cправі № 904/1934/23 зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Суд ураховує, що предметом спору у цій цивільній справі є стягнення з відповідача ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5 844 819,30 грн та судових витрат.
Позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, у тому числі щодо розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, використанням земельної ділянки, та суми коштів, яку зберіг у себе землекористувач внаслідок користування землею без достатньої правової підстави.
Слід відзначити, що з'ясування наявності чи відсутності фактів, якими обґрунтовуються позовні вимоги, зокрема перевірку правильності нарахування заявлених до стягнення сум та їх розміру, суд здійснює під час розгляду справи та ухвалення рішення по суті спору.
Тому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи. Суд лише має запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення про задоволення позову у майбутньому.
Суд звертає увагу, що в разі задоволення позову судове рішення підлягатиме примусовому виконанню та може бути виконано шляхом звернення стягнення на майно та кошти боржника.
В матеріалах справи наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , заборону вчинення реєстраційних дій щодо якого просить застосувати прокурор, належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 . При цьому у відповідному реєстрі зазначено загальну вартість нерухомого майна в розмірі 597 899,51 грн.
Суд вважає, що відповідач як власник нерухомого майна, на яке або частину якого може бути в подальшому звернено стягнення, має реальну можливість його відчужити чи іншим чином ним розпорядитися до розгляду справи по суті, що в разі задоволення позову ускладнить або унеможливить виконання рішення суду про стягнення з неї грошових коштів.
Судом було перевірено, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень немає відкритих виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 . Судом не виявлено інших спорів, стороною яких є ОСОБА_1 та предметом яких є нерухоме майно, заходи забезпечення позову щодо якого просить застосувати прокурор. У відповідних реєстрах відсутні відомості про права третіх осіб на це майно. Відтак забезпеченням позову не будуть порушені права чи інтереси інших осіб.
Отже, враховуючи наявний спір про стягнення грошових коштів у розмірі 5 844 819,30 грн, реальну можливість відповідача розпорядитися належним їй майном, суд вважає, що заяву необхідно задовольнити частково та з метою забезпечення позову прокурора заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням (договори купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя тощо) нерухомого майна, а саме нежитлових будівель та споруд, що складаються з: головний виробничий корпус з прибудовою літ А-2, А 1-2, загальною площею 1458,2 кв.м., ганок літ а, сходи літ а-1, склад сухих та сирих пиломатеріалів літ Б-1, загальною площею 375,8 кв.м., склад сухих сумішей літ В-1, загальною площею 355,4 кв.м., матеріально-технічний склад літ Г-1, загальною площею 354,4 кв.м., пандус літ г, естакада літ г», склад сухих матеріалів літ Д-1, загальною площею 394,5 кв.м.; склад металу і труб з прибудовою літ Ж-1, Ж1-1, загальною площею 230,3 кв.м., будівлі прохідної літ Т-1, загальною площею 12 кв.м., склад літ Х-1, загальною площею 204 кв.м., склад літ Ч-1, загальною площею 619 кв.м., будівлі прохідної літ З-1, загальною площею 21,7 кв.м., ганок літ з, сходи літ з-1, трансформаторна станція літ Е-1, склади літ К, Л, М, навіси літ Н, Р, П, огорожі та споруди №1 - 19.І, склад тимчасовий літ О, металева будка тимчасова літ С, що розташовані на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 80425612101).
На переконання суду, заборона відчуження цього майна є співмірною з заявленими позовними вимогами про стягнення грошових коштів у сумі 5 844 819,30 грн та не порушуватиме прав відповідача або інших осіб, так як носить тимчасовий характер - до вирішення судом спору та набрання рішенням суду законної сили і не позбавляє відповідача або інших осіб права користування вищевказаним нерухомим майном.
Водночас суд не вбачає підстав для заборони передання нерухомо майна в оренду чи вчинення інших дій, пов'язаних із користуванням нерухомим майном, оскільки це може негативно вплинути на матеріальний стан відповідача як власника майна, призвести до понесення нею збитків.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення відповідно до статті 154 ЦПК України, оскільки позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, що дозволить повною мірою відшкодувати можливі збитки відповідачу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст. 149-150, 153 ЦПК України, суд
Заяву керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради про забезпечення позову до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити частково.
Заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам), вчиняти реєстраційні дії, пов'язані з відчуженням (договори купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя тощо) нерухомого майна, а саме нежитлових будівель та споруд, що складаються з: головний виробничий корпус з прибудовою літ А-2, А 1-2, загальною площею 1458,2 кв.м., ганок літ а, сходи літ а-1, склад сухих та сирих пиломатеріалів літ Б-1, загальною площею 375,8 кв.м., склад сухих сумішей літ В-1, загальною площею 355,4 кв.м., матеріально-технічний склад літ Г-1, загальною площею 354,4 кв.м., пандус літ г, естакада літ г», склад сухих матеріалів літ Д-1, загальною площею 394,5 кв.м.; склад металу і труб з прибудовою літ Ж-1, Ж1-1, загальною площею 230,3 кв.м., будівлі прохідної літ Т-1, загальною площею 12 кв.м., склад літ Х-1, загальною площею 204 кв.м., склад літ Ч-1, загальною площею 619 кв.м., будівлі прохідної літ З-1, загальною площею 21,7 кв.м., ганок літ з, сходи літ з-1, трансформаторна станція літ Е-1, склади літ К, Л, М, навіси літ Н, Р, П, огорожі та споруди №1 - 19.І, склад тимчасовий літ О, металева будка тимчасова літ С, що розташовані на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 80425612101).
В іншій частині заяви відмовити.
Дані сторін:
Стягувач Дніпровська міська рада, ЄДРОПУ 26510514, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 75.
Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду у п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Наталія Марченко