Справа № 519/2414/25
Провадження № 1-кс/519/527/25
18.11.2025 м. Південне
Слідчий суддя Південного міського суду Одеської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні №12025161200000506 від 24.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Судострой, Республіка Комі, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
Слідчим за погодженням з прокурором до суду подано клопотання про продовження дії підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, з можливістю внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя керується положеннями ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод за змістом яких, обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, та враховує, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Згідно із ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення - є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Тому, продовжуючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано підозрюваному запобіжний захід у виді взяття під варту, не відпали, усі докази в судовому засіданні не перевірені й під страхом можливості застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яка інкримінована підозрюваному, останній може переховуватись від суду. Підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки їх покази є визначальними у кримінальному провадженні. Також суд оцінює конкретні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному та ймовірну можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає доцільним продовжити обраний до підозрюваного запобіжний захід та вважає, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_6 має певні соціальні зв'язки, вину визнає, однак вважає, що зазначені фактори не дають достатніх підстав вважати, що вони можуть мати стримуючу дію та сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.
З огляду на вищевикладені обставини, у задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м'якого запобіжного заходу, слід відмовити.
Ухвалою слідчого судді Південного міського суду Одеської області від 25.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, в межах строку досудового слідства, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 24 вересня 2025 року. Строк дії ухвали - до 22 листопада 2025 року. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 складає 90840 грн.
Як вбачається з матеріалів клопотання завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою неможливо через складність провадження та необхідність виконання ряду процесуальних дій.
Відповідно до ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування.
10.11.2025 в.о. керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 було винесено постанову про продовження строку досудового слідства до трьох місяців, тобто до 24.12.2025.
У зв'язку із вищевикладеним суд визнає за доцільне продовжити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з раніше визначеним розміром застави у 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-178, 183, 186, 193-194, 196, 197, 199, 205, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у кримінальному провадженні №12025161200000506 від 24.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, задовольнити.
Підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування на 37 днів, тобто до 24.12.2025 включно, із можливістю внесення застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 складає 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.
У задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8
Копію ухвали отримав: «___» год. «___» хв. «___»_____________2025 року
Підозрюваний: __________________ ОСОБА_6