Справа № 522/10926/25-Е
Провадження № 2/522/5833/25
(заочне)
12 листопада 2025 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Шенцевої О.П.
при секретарі - Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП,
ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 436184,25 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 грн., завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, а також стягнення судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 березня 2025 року сталася ДТП за участі позивача та відповідача, в результаті якої було пошкоджено транспортні засоби. В подальшому, відповідача постановою суду визнано винним у скоєнні ДТП. Цивільно-правова відповідальність відповідача, як власника транспортного засобу, не була застрахована, у зв'язку з чим позивачкою було скеровано заяву про виплату страхового відшкодування на адресу МТСБУ, проте їй було відмовлено, оскільки на дату ДТП відсутній договір зазначеного виду страхування по відношенню до транспортного засобу марки MAZDA з номерним знаком НОМЕР_1 , а тому МТСБУ не має правових підстав для здійснення регламентної виплати. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2025 року відкрито провадження за правилами загального провадження та призначено підготовче засідання 30 червня 2025 року о 15 год. 30 хв.
12 листопада 2025 року представник позивача звернувся до суду з заявою, в якій просив суд розглядати справу без їх участі, позовні вимоги просив задовольнити повністю та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання 12 листопада 2025 року відповідач не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання сповіщений належним чином. Відзив на позов не подавав. Заяви про відкладення розгляду справи не надав.
Згідно до п.п. 6, 7 ч.2ст.43 ЦПК Україниучасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Відповідно до ч.1ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована УкраїноюЗаконом №475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі N 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст. ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 березня 2025 р. о 16 год. 20 хв. в м. Одеса, вул. Балківська, 33, водій ОСОБА_2 керуючи т.з. BMW 520D, н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування та скоїв зіткнення з т.з. Renault Express, н.з. НОМЕР_3 , водій ОСОБА_3 , та з т.з. Mazda CX5, н.з. НОМЕР_4 водій ОСОБА_1 котрі рухались попереду. Відповідач порушив п. 12.1 ПДР - не врахував безпечної швидкості руху, особливості вантажу, стан ТЗ, у зв'язку з чим відносно нього було складено протокол серії ЕПР 1 № 269635 за ст. 124 КУпАП.
Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Таким чином відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Вина Відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14.04.2025 року по справі 522/5449/25, яка набрала законної сили.
Автомобіль марки Mazda CX5, державний номерний знак НОМЕР_4 , 2012 року випуску, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Позивачці були завдані значні технічні пошкодження.
21.03.2025 року ОСОБА_1 звернулась до атестованого судового експерта ФОП ОСОБА_4 з заявою про проведення експертного, транспортно-товарознавчого дослідження з метою визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MAZDA CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_6 , внаслідок ДТП, яка сталася 12.03.2025 року.
Так, відповідно до висновку експерта №7937 експертного транспортно-товарознавчого дослідження колісного транспортного засобу MAZDA CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_6 , від 03.04.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля MAZDA CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_7 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 12.03.2025 року, становить 436 184 грн. 25 коп. Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MAZDA CX-5, реєстраційний номер НОМЕР_4 , внаслідок ДТП, яка сталася 12.03.2025 року, становить 187 933 грн. 46 коп.
Цивільно-правова відповідальність Відповідача, як власника транспортного засобу марки BMW 5200, н.з. НОМЕР_2 , не була застрахована.
Позивачкою було скеровано заяву про виплату страхового відшкодування на адресу МТСБУ, проте їй було відмовлено, оскільки на дату ДТП відсутній договір зазначеного виду страхування по відношенню до транспортного засобу марки MAZDA з номерним знаком НОМЕР_1 , а тому МТСБУ не має правових підстав для здійснення регламентної виплати.
Проте, оскільки відповідач добровільно не бажає відшкодувати завдані позивачці збитки, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Позивачем надано належні докази на підтвердження завданих їй збитків у вигляді витрат, які слід зробити для відновлення свого майна у розмірі 436 184,25 грн.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Так, до сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності стаття 3 Закону визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди внаслідок ДТП особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди).
Водночас, така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов'язанні ним є страховик).
Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_2 не застрахував свою цивільну відповідальність, а тому його майнові інтереси внаслідок ДТП договором не захищені.
Також не захищені й інтереси потерпілого внаслідок ДТП особи на відшкодування завданої майнової шкоди.
Отже, з огляду на те, що у ОСОБА_2 були відсутні договірні відносини із страховою компанією щодо відшкодування заподіяної ним шкоди, тому за заподіяну ним шкоду має відповідати саме він як винуватець ДТП.
За таких обставин, оскільки транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яка відбулась з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого відповідно до вимог закону застрахована не була, при цьому позивач з метою отримання страхового відшкодування у встановленому законом порядку звернувся до МТСБУ, однак їй було відмовлено, а тому слід стягнути з відповідача, як винної у ДТП особи, на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 436184,25 грн.
Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - «Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб».
В статті 23 ЦК України, зазначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Позивачка зазначає, що внаслідок ДТП їй було завдано моральну шкоду, яка полягає у пережитому у ДТП переляку, нервовому стресі, моральних стражданнях та переживаннях через пошкодження власного майна, погіршення його технічного і естетичного стану, у неможливості користуватися ним та побутових незручностях, що виникли внаслідок цього.
Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку, що позивачка має право на відшкодування відповідачем завданої моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн.
Докази подані позивачем відповідач належним чином не спростував, інший розмір шкоди ним не доведено, а судом не встановлено.
Тобто позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, доведені та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3529,47 гривень.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 1166, 1173 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 5, 10, 11, 12, 13, 15, 43, 44, 76, 81, 83, 89, 95, 128, 133, 137, 141, 210-211, 259, 263, 264, 265, 266, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , відшкодування майнової шкоди у розмірі 436184 (чотириста тридцять шість тисяч сто вісімдесят чотири) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , судовий збір в розмірі 3529 (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 47 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя