Справа № 521/12812/25
Номер провадження № 2/521/6122/25
18 листопада 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.
за участю секретаря - Коржеван В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОШОП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу автомобілю, -
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОШОП» через свого представника 23.07.2025 року звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить: Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ШОП» (ЄДРПОУ: 45124510) заборгованість у розмірі 409 795,00 грн. (чотириста дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень, 00 коп.). Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ШОП» (ЄДРПОУ: 45124510)судові витрати. У обґрунтування позовних вимог представник позивача повідомив, що між Відповідачем та ТОВ «АВТО ШОП» 30 квітня 2025р. укладено договір Купівлі - продажу автомобіля №30/04/2025/50-15. На виконання цього договору ТОВ «АВТО ШОП» передало у власність ОСОБА_1 легковий транспортний засіб BMW 328D, 2015року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_2 . Зазначені обставини підтверджуються Актом приймання-передачі транспортного засобу від 30 квітня 2025р. Відомості про реалізацію транспортного засобу були внесені в електронному вигляді до Єдиного державного реєстру Головного сервісного центру МВС України на підставі Акту огляду реалізованого транспортного засобу № 8579/25/003452 від 17 червня 2025 року. Отже, ТОВ «АВТО ШОП» свої зобов'язання по договору Купівлі - продажу №30/04/2025/50-15 виконало повністю. Відповідач зі своєї сторони не виконав взятих на себе зобов'язань по договору Купівлі - продажу №30/04/2025/50-15 щодо оплати вартості легкового транспортного засобу BMW 328D, 2015року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_2 у розмірі 409 795,00 грн. (чотириста дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень, 00 коп.) у тому числі ПДВ: 68 299,17 грн. Позивач 02 липня 2025р. направив до відповідача вимогу №02/07-7 від 02.07.2025р. в якій вказав про заборгованість і про необхідність у семиденний термін сплатити її. Згідно даних відстеження поштових відправлень на сайті Укрпошти, Відповідач отримав вказану вимогу 05.07.2025р. але не виконав вказаних у ній вимог. Зазначені обставини стали приводом для звернення з вказаним позовом до суду.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 28 липня 2025 року за вказаним позовом відкрито провадження по справі, перше судове засідання призначено до розгляду на 01 вересня 2025 року об 11 годині 30 хвилин. За клопотанням представника позивача витребувано від ОСОБА_1 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу BMW 328D, 2015року випуску, білого кольору номер кузова: НОМЕР_2 .
У судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача ТОВ «АВТОШОП» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність, в якій позовні вимоги підтримав.
Відповідач та його представник адвокат Мука А.О. в судові засідання не з'являлися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Сторона відповідача подала до суду відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, в якому просив відмовити у позові в повному обсязі, оскільки наведені в позові твердження не відповідають дійсним обставинам. Відповідач виконав свої договірні зобов'язання в повному обсязі, здійснивши оплату за договором. Адвокат Мука А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 звертав увагу суду на те, що Акт огляду реалізованого транспортного засобу № 8579/25/002767 від 30.04.2025 року є першим, але не остаточним. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200 «Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери», виправлення у складених у письмовій формі актах огляду реалізованих транспортних засобів не допускаються. У разі допущення помилки під час видачі такого акту він підлягає анулюванню в паперовому та електронному вигляді, після чого складається новий акт, який і передається покупцеві. Саме з цієї підстави приблизно через місяць, а саме 17 червня 2025 року, Позивачем було видано остаточний Акт огляду реалізованого транспортного засобу № 8579/25/003452.При цьому, коли Відповідач звернувся до сервісного центру МВС для здійснення реєстраційних дій, йому було повідомлено, що перший Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 30.04.2025 року є недійсним. У зв'язку з цим Відповідач зателефонував Позивачу з проханням видати новий належний акт. Позивач не заперечував та оформив остаточний Акт огляду від 17.06.2025 року, який і був переданий Відповідачу. Однак у своїй позовній заяві Позивач не надав суду перший акт від 30.04.2025 року та не зазначив факту його анулювання, чим фактично приховав істотні обставини справи. Така вибірковість у поданні доказів свідчить про намагання створити викривлене уявлення щодо фактичного виконання Відповідачем своїх зобов'язань. Очевидно, що у випадку відсутності факту оплати з боку Відповідача Позивач не мав би жодних правових підстав для видачі нового акту огляду. Крім того, у підтвердження факту проведення розрахунку Відповідачу було видано касовий ордер, який, на жаль, згодом було втрачено. Проте втрата цього документа жодним чином не свідчить про невиконання зобов'язань. Стороною відповідача зазначається, що у договорі купівлі-продажу № 30/04/2025/50-15 від
30.04.2025 року відсутнє чітке визначення строку оплати та строку його дії. Тому фактичне складання та видача актів огляду транспортного засобу підтверджують, що Відповідач оплатив товар у повному обсязі та належним чином виконав свої договірні зобов'язання. Крім того, згідно з п. 4.4. Договору, після передачі товару за Актом приймання-передачі від 30.04.2025, Продавець втрачає право власності на транспортний засіб, а Покупець набуває його у власність та без будь-яких законодавчих обмежень користується і розпоряджається ним. Факт складання такого акту та подальше оформлення остаточного Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 17.06.2025 року підтверджує, що обов'язки за договором були виконані належним чином, а право власності на транспортний засіб законно перейшло до Відповідача. Більше того, вимога Позивача від 02.07.2025 року про нібито несплату за договором є юридично та фактично необгрунтованою. На цю дату у Відповідача вже був на руках остаточний Акт огляду РЕАЛІЗОВАНОГО транспортного засобу від 17.06.2025 року, що саме по собі свідчить про належне виконання умов договору та проведення повного розрахунку.
Суд уважає можливим провести розгляд справи без участі осіб, які не з'явилися.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між Відповідачем та ТОВ «АВТО ШОП» 30 квітня 2025р. укладено договір Купівлі - продажу автомобіля №30/04/2025/50-15. Що сторонами і не оспорюється.
На виконання цього договору ТОВ «АВТО ШОП» передало у власність ОСОБА_1 легковий транспортний засіб BMW 328D, 2015року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_2 .
Що підтверджується Актом приймання-передачі транспортного засобу від 30 квітня 2025р.
Відомості про реалізацію транспортного засобу були внесені в електронному вигляді до Єдиного державного реєстру Головного сервісного центру МВС України на підставі Акту огляду реалізованого транспортного засобу № 8579/25/003452 від 17 червня 2025 року.
Отже, ТОВ «АВТО ШОП» свої зобов'язання по договору Купівлі - продажу №30/04/2025/50-15 виконало повністю.
Відповідач зі своєї сторони не виконав взятих на себе зобов'язань по договору Купівлі - продажу №30/04/2025/50-15 щодо оплати вартості легкового транспортного засобу BMW 328D, 2015року випуску, білого кольору, номер кузова: НОМЕР_2 у розмірі 409 795,00 грн. (чотириста дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень, 00 коп.) у тому числі ПДВ: 68 299,17 грн.
Позивач 02 липня 2025р. направив до відповідача вимогу №02/07-7 від 02.07.2025р. в якій вказав про заборгованість і про необхідність у семиденний термін сплатити її.
Згідно даних відстеження поштових відправлень на сайті Укрпошти, Відповідач отримав вказану вимогу 05.07.2025р. Але не виконав вказаних у ній вимог.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення частин 1, 2, 3 статті 692 ЦК України визначають, що:
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаях ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму (ст. 655 ЦК України).
За своїм змістом договір купівлі-продажу є двостороннім, консенсуальним та відплатним правочином, метою якого є відчуження майна від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні.
За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов'язання сплатити його покупку ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов'язок передати предмет договору наступному власнику.
Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачене домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачене домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.
Продавцем майна за договором купівлі-продажу згідно ст. 658 ЦК України має бути лише власник або належним чином уповноважений на укладання такого договору представник.
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
За змістом п. 8 наведеного вище Порядку (в редакції, чинній станом на 04.03.2021), державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для Фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Закону України «Про дорожній рух»).
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери є оформлені в установленому порядку, зокрема, договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій Законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових насідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
За ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Єдиною підставою для відмови у задоволенні позову сторона відповідача вказує на те, що Актом приймання-передачі від 30.04.2025, Продавець втрачає право власності на транспортний засіб, а Покупець набуває його у власність та без будь-яких законодавчих обмежень користується і розпоряджається ним. Факт складання такого акту та подальше оформлення остаточного Акту огляду реалізованого транспортного засобу від 17.06.2025 року підтверджує, що обов'язки за договором ОСОБА_1 були виконані належним чином, а право власності на транспортний засіб законно перейшло до Відповідача.
Не погоджуючись з адвокатом відповідача, суд приймає до уваги, що Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 зазначив: «Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.
При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс».
Для доведення позиції позивача було надано договір Купівлі - продажу автомобіля №30/04/2025/50-15 від 30.04.2025р. та Акт приймання-передачі транспортного засобу.
У постанові ВП ВС від 5 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 також вказано, що: «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».
Пунктами 4.2. та 4.4. договору Купівлі - продажу автомобіля №30/04/2025/50-15 від 30.04.2025р. встановлено, що товар вважається переданим покупцю в момент підписання Акта приймання-передачі. З укладенням Акту приймання-передачі від продавця до покупця переходить право власності на товар, яким він розпоряджається на власний розсуд з подальшим складанням акту огляду реалізованого транспортного засобу. Складання акту огляду реалізованого транспортного засобу не має будь-якої прив'язки до розрахунку покупцем за отриманий товар.
Відповідно до ст.81 - Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.82 - Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають
доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками
Суд критично оцінює позицію відповідача та його представника та наголошує, що тільки фіскальні та товарні чеки, касовий ордер є доказами на підтвердження факту оплати товару, а Акти -приймання передач підтверджують факт передачі майна від одного суб'єкта до іншого.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд уважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ШОП» (ЄДРПОУ: 45124510) заборгованість у розмірі 409 795,00 грн. (чотириста дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень, 00 коп.) та сплачений судовий збір у сумі - 6150, 00 гривень.
Керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ШОП» (ЄДРПОУ: 45124510) заборгованість у розмірі 409 795,00 грн. (чотириста дев'ять тисяч сімсот дев'яносто п'ять гривень, 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ШОП» (ЄДРПОУ: 45124510) сплачений судовий збір у сумі - 6150, 00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя,- Ірина Поліщук