Ухвала від 12.11.2025 по справі 496/6616/25

Справа № 496/6616/25

Провадження № 1-кп/496/683/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2025 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080200000483 від 23.04.2024 року, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чишмя Оргеївського району Молдавської РСР, громадянина України, маючого середню освіту, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебуваючого на посаді водій 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620240802000004183 від 23.04.2024 року відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Як вбачається із клопотання, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Збройних Сил Російської Федерації проти України, на всій території України запроваджено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. В подальшому воєнний стан в Україні безперервно продовжувався.

Зокрема, Указом Президента України від 15.04.2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб. Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан.

08.03.2022 відповідно до Указу президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та набуття чинності Указу президента «Про загальну мобілізацію» та виконання вимог мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України №32/321/501/13т, матроса ОСОБА_4 призвано на службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Далі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2022 №278 матроса ОСОБА_4 призначено на посаду водія 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос».

Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 20.10.2022, тобто з дня відправлення у військову частину НОМЕР_1 ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання свого військового обов'язку - проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Батьківщини, незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати і виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати і утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.

Згідно із вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відповідно до вимог ст. ст. ст. ст. 11, 16, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, матрос ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, беззастережно та неухильно виконувати накази командирів (начальників) у встановлений термін, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, а також твердо знати та зразково виконувати свої службові обов'язки, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, матрос ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеними вище вимогами законодавства, що регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи реальну можливість належно їх виконувати, свідомо, допустив їх порушення, вирішивши стати на злочинний шлях за наступних обставин.

Згідно із ст. 40 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі, зокрема, відбуття чи повернення з відрядження відпустки або лікування.

Однак, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на посаді водія 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 06.03.2024, був відсутній при перевірці особового складу без поважних причин, в місці дислокації військової частини НОМЕР_1 , а саме у місці розташування 3 кулеметного відділення кулеметного взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , що дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму воєнного стану) та ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби до 24.09.2025, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби.

Надалі, 24.09.2025 ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до правоохоронного органу, що розташований у м. Біляївка, Одеського району, Одеської області та, таким чином, завершив вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання і просив на підставі ч.5 ст. 401 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а провадження у справі закрити, оскільки ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора з наміром повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.

На обґрунтування клопотання прокурор долучив письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 МВС щодо подальшого проходження служби військовослужбовця ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_2 МВС та письмову згоду підозрюваного ОСОБА_4 на його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

В судовому засіданні суд переконався в тому, що підозрюваний ОСОБА_4 , який під час воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України, дійсно добровільно звернувся до прокурора з наміром повернутися до проходження військової служби, без будь якого тиску або впливу. Крім того підозрюваний не заперечує проти закриття кримінального провадження.

Захисник підтримала клопотання прокурора, просила його задовольнити.

Суд, заслухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження, приходить висновку, що клопотання прокурор про звільнення підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.

Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Як вбачається з матеріалів судового провадження підозрюваний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягався.

Підозрюваному ОСОБА_4 були роз'яснені підстави, правові наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, на що обвинувачений надав згоду на закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Суд, ураховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності за ст. 407, 408 КК України, добровільно звернувся до прокурора із клопотанням про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби, за наявності письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 на проходження ОСОБА_4 військової служби, вбачає підстави для звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності.

На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 285, 288, 371, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 - задовольнити.

На підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, для продовження проходження військової служби.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.

На підставі ст. 288 КПК України зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 МВС України для проходження військової служби за місцем дислокації військової частини.

Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 МВС України невідкладно після набрання ухвалою суду законної сили прийняти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військову службу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 14.11.2025 року о 09:00 год.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131870913
Наступний документ
131870915
Інформація про рішення:
№ рішення: 131870914
№ справи: 496/6616/25
Дата рішення: 12.11.2025
Дата публікації: 20.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (08.10.2025)
Дата надходження: 02.10.2025
Розклад засідань:
12.11.2025 10:30 Біляївський районний суд Одеської області