Справа № 493/1821/25
Номер провадження 2/493/1025/25
18 листопада 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
10.10.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Балтського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена позовна заява була подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки позивач у своєму позові не зазначила адресу проживання відповідача або останнє відоме їй місце його проживання, а також наявні розбіжності в адресі проживання позивача. Крім того, позивачем не сплачено судовий збір та не надано документ на підтвердження групи інвалідності, що є підставою звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою судді від 13.10.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для виправлення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Однак конверт з копією ухвали повернувся на адресу суду 13.11.2025 року з довідкою Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Недобросовісним користування процесуальними правами вважається, зокрема, заявлення численних необґрунтованих відводів суддям, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог ЦПК, одночасного оскарження судових рішень в різних видах проваджень, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судом за адресою, зазначеною позивачем в матеріалах справи, не повідомлення суду про зміну місця проживання (перебування), може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, позивач належним чином сповіщена про залишення позову без руху, неотримання нею копії ухвали про залишення позовної заяви без руху є зловживанням наданими правами, враховуючи ті обставини, що сторона повідомлялася належним чином у відповідності до чинного процесуального законодавства. Отже, позивач як ініціатор провадження на цій стадії, повинна проявляти процесуальну зацікавленість рухом своєї позовної заяви, і крім надісланої копії ухвали про залишення позову без руху, має можливість отримати інформацію щодо руху заяви в мережі Інтернет, а саме на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, є всі правові підстави вважати доставленою позивачу копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Станом на 18.11.2025 року вимоги ухвали від 13.10.2025 року про залишення позовної заяви без руху не виконані.
В зв'язку з чим у відповідності до ст. 185 ч. 3 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається не поданою і повертається позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною і повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з моменту її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.