06.10.2025 Справа №607/347/25 Провадження №2/607/1458/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначило, що 31.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 9716878, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит 5 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій. 26.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ. Відповідно до умов даного договору ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 9716878. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого сума заборгованості відповідача становить 20 125,00 грн, з яких: 5000 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 14 625,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 500 грн - прострочена заборгованість за комісією.
У зв'язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору з підстав, наведених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2025 року відкрито провадження у цій справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, не повідомивши суд про причини своєї неявки, будучи повідомлена про дату, час та місце судового засідання (рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень № 0610226435533, № 0610230719899, № 0610241544640, № 0610250310423, № 4600313420037).
Заяву, надіслану начебто ОСОБА_1 та отриману судом 14.07.2025 в електронній формі, через електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 без застосування власного електронного цифрового підпису, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до вимог частини восьмої статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 128 ЦПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою (частина перша); судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частина п'ята); у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої); днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункти 1 - 4 частини восьмої).
Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).
Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як було зазначено, представник позивача скористався вимогами зазначеної норми.
Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Крім того, суд зазначає, що у зв'язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом
Судом встановлено, що 31.03.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9716878 (індивідуальна частина) (далі також - Договір), який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Z 90369» (а.с. 11 - 24).
Відповідно до умов Договору, ТОВ «Мілоан» зобов'язується надати відповідачу кредит в розмірі 5 000 грн (п.п. 1.1., 1.2). Строк кредиту - 105 днів з 31.03.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3). Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 15.04.2023 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 14.07.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2). Комісія за надання кредиту становить 500 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1 125,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3). Процентна ставка фіксована (п. 1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням банківської карти № НОМЕР_1 *29 (п. 2.1). В п.2.3 договору сторони визначили порядок пролонгації договору та пільгового періоду.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення Договір надсилається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.
Згідно з п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Договору та Правил.
Відповідно до додатку № 1 до договору про споживчий кредит № 9716878 від 31.03.2023, який є графіком платежів, зазначено дату платежу 14.07.2023 та суму до сплати: кредит 5 000,00 грн; комісія за надання кредиту 500,00 грн; проценти 14 625,00 грн (а.с. 22).
Додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 9716878 від 31.03.2023 є паспорт споживчого кредиту, в якому містяться відомості про позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 23, 24).
Згідно з довідкою вих. № б/н від 14.10.2024 ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з якою укладено договір про споживчий кредит № 9716878 від 31.03.2023, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Z 90369, час відправлення ідентифікатора 31.03.2023 о 15:13:07, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор НОМЕР_2 (а.с. 25).
Відповідно до платіжного доручення № 97036308 від 31.03.2023 ТОВ «Мілоан» доручило перерахувати ОСОБА_1 на банківську карту НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 5 000 грн, згідно Договору (а.с. 28).
Відомість про щоденні нарахування та погашення, складені ТОВ «Мілоан» за Договором містить інформацію про нарахування товариством відповідачу процентів (а.с. 29, 30).
Згідно із випискою з особового рахунку за Договором, яка складена представником позивача, заборгованість ОСОБА_1 становить 20 125,00 грн, з яких: прострочене тіло кредиту 5 000,00 грн; прострочені відсотки 14 625,00 грн; заборгованість за комісіями 500 грн (а.с. 31).
26.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 101-МЛ (далі - Договір № 101-МЛ), відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 37 - 40).
Права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі у сумі, вказаній у п.7.1 Договору № 101-МЛ, після чого новий кредитор стає кредитором боржників стосовно їх заборгованості (пп. 6.2.3 Договору № 101-МЛ).
Відповідно до п.7.1 Договору № 101-МЛ в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5 робочих днів з дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами Договору № 101-МЛ складає 1 213 581,70 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру боржників від 26.07.2023 до Договору № 101-МЛ, згідно з вимогами п. 8.3 Договору № 101-МЛ, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 26.07.2023. Кількість боржників 2676. Загальна сума заборгованості 43 887 827,01 грн (а.с. 41).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору № 101-МЛ до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги, зокрема, за договором про споживчий кредит № 9716878 від 31.03.2023, позичальником за яким є ОСОБА_1 , сума наданого кредиту 5 000,00 грн, залишок за тілом кредиту 5 000 грн, залишок за відсотками 14 625,00 грн, залишок за комісією 500 грн. Загальна сума заборгованості 20 125,00 грн (а.с. 43).
Згідно з копією платіжної інструкції № 72130 від 26.07.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти в сумі 1 213 581,70 грн за відступлення права вимоги згідно з Договором № 101-МЛ (а.с. 42).
Суд звертає увагу, що на відміну від платіжного доручення № 97036308 від 31.03.2023 (надане позивачем в якості доказу видачі кредиту), платіжна інструкція № 72130 від 26.07.2023 містить штамп АТ «Райффайзен Банк» про здійснення платежу та підпис надавача платіжних послуг.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував, що відповідач отримав кредитні кошти, однак не виконує зобов'язань щодо їх повернення, а відтак порушене право кредитора підлягає захисту.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).
За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори) (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (абзац перший). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (абзац другий).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
У статті 639 ЦК України вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга).
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів унормовано Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон № 851).
Відповідно до статті 5 Закону №851 електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (частина перша); електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму (частина третя); візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (частина четверта).
Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 851 використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції визначає Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ (далі - Закон № 675).
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 675 електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (пункт 5); електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6).
Порядок укладення електронних договорів регулюється статтею 11 Закону № 675. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (частина перша статті 11 Закону № 675).
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина третя статті 11 Закону № 675).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п'ята статті 11 Закону № 675).
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За частиною дванадцятою статті 11 Закону № 675 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 675 якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наявні в матеріалах справи докази, досліджені судом у судовому засідання, дають підстави для висновку про дотримання всіх встановлених законодавством вимог при укладенні договору між позивачем та відповідачем у електронній формі, пропозиція (оферта) укласти електронний договір та її прийняття (акцепт) здійснені з дотриманням вимог статей 11 та 12 Закону № 675, що не дає підстав для сумніву в існуванні вільного волевиявлення сторін на укладення відповідного правочину.
2.2. У статті 526 ЦК України вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).
У зв'язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов'язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що при укладенні між сторонами цієї справи кредитного договору було дотримано його письмової форми.
2.3. Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в аспекті цієї справи ТОВ «Мілоан»).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
2.4. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року (справа № 910/1755/19), у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року (справа № 753/20537/18), від 21 липня 2021 року (справа № 334/6972/17), від 27 вересня 2021 року (справа № 5026/886/2012).
У цій справі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилається на те, що 31.03.2023 з ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит, на підставі якого відповідачу наданий кредит у розмірі 5 000,00 грн. безготівково на рахунок з використанням банківської карти № НОМЕР_3 .
До позовної заяви товариством надано копію платіжного доручення № 97036308, на підставі якого, як стверджує позивач, кошти в сумі 5 000 грн. були перераховані відповідачу на банківську карту № НОМЕР_3 .
Дане платіжне доручення оформлене в паперовій формі, про що свідчить підпис уповноваженої особи та печатка ініціатора платежу - ТОВ «Мілоан».
Платіжне доручення або ж платіжна інструкція - це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (пункт 54 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX, підпункт 10 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163).
Відповідно до пункту 27 цієї Інструкції Надавач платіжних послуг платника в платіжній інструкції, оформленій ініціатором у паперовій формі: заповнює реквізити «Дата прийняття до виконання» і «Дата виконання» та засвідчує їх власноручним підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг платника; проставляє відмітку «Вечірня», якщо платіжна інструкція надійшла до виконання після закінчення операційного часу; 3) робить на її зворотному боці напис про причину відмови у виконанні [з обов'язковим посиланням на норму законодавства України (за наявності), відповідно до якої платіжну інструкцію не може бути виконано, або/та пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено] та зазначає дату її повернення (це засвідчується власноручним підписом уповноваженого працівника); має право зробити виправлення в платіжній інструкції ініціатора в разі часткового виконання платіжної інструкції стягувача або зміни номера рахунку платника, найменування надавача платіжних послуг платника з ініціативи надавача платіжних послуг платника (у зв'язку з реорганізацією, перенесенням обслуговування рахунків у межах одного надавача платіжних послуг, зміною правил бухгалтерського обліку, виконанням надавачем платіжних послуг платника вимог законодавства України). На зворотному боці цієї платіжної інструкції зазначаються дата внесення виправлень, посилання на пункт 27 розділу I цієї Інструкції, згідно з яким вони вносяться, підстава для їх унесення, і це засвідчується власноручним підписом уповноваженого працівника.
Надавач платіжних послуг платника на зворотному боці платіжної інструкції зазначає своє правильне найменування, якщо причина повернення платіжної інструкції - неправильне зазначення найменування надавача платіжних послуг платника.
Проте, надане позивачем платіжне доручення не містить жодних відміток про виконання банківською установою платіжного доручення, тому суд не бере його до уваги як належний доказ перерахування коштів відповідачу.
Про витребування інших доказів від банківських (фінансових) установ про отримання відповідачем кредитних коштів позивач до суду не звертався.
Відомості про щоденні нарахування та погашення, а також виписка з особового рахунка, які за своєю суттю є розрахунком заборгованості, що знаходяться в матеріалах справи, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, а отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає товариство.
У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року (справа № 759/10277/20) найвищий суд у системі судоустрою України виснував, що сам по собі розрахунок заборгованості без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору та досягнення згоди щодо вищевикладених істотних умов.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Таким чином, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами позивачем не доведено отримання відповідачем від первісного кредитора кредитних коштів у розмірі
5 000 грн, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача (нового кредитора) заборгованості за кредитним договором № 9716878 від 31.03.2023 у розмірі 20 125,00 грн відсутні, тож в задоволені позовних вимог слід відмовити.
Ураховуючи ту обставину, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Керуючись статтями 2, 4, 12 - 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274, 280 - 289, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача у межах витрат, що ним понесені.
3. Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
4. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
8. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
9. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
10. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
11. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, м. Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець