23.10.2025 Справа №607/26247/24 Провадження №2-о/607/163/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
присяжних: Горохівський О.А.,
Кравчинюк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
за участі сторін:
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_1 , адвоката - Магдич О.О.,
представника особи, щодо якої вирішується
питання про визнання недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна ОСОБА_2 , адвоката - Шлапака М.Я.,
розглянув в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магдич Ольга Олександрівна, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна над недієздатним та
І. Описова частина
1. Стислий зміст заяви
06 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Магдич О.О. звернулася в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 , із заявою про наступне: 1) призначення у справі судово-психіатричної експертизи; 2) визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатним; 3) встановлення опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначивши ОСОБА_1 його опікуном (а.с. 1 - 3).
В обґрунтування вказаної заяви представник ОСОБА_1 - адвокат Магдич О.О. - зазначила, що заявник є онуком ОСОБА_2 , його дідусь внаслідок віку та свого психічного здоров'я перебуває на лікуванні у лікаря-психіатра КОНП «ТОКПЛ» ТОР з діагнозом: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, із вираженим когнітивним зниженням. Адвокат звертає увагу суду, що у зв'язку із цим захворюванням він повністю позбавлений можливості розуміти значення своїх дій та керувати ними, у ОСОБА_2 спостерігається стійкий психічний розлад, він не дає звіт своїм діям, не впізнає рідних, не орієнтується у часі та просторі.
У заяві також вказано, що на момент подання цієї заяви, ОСОБА_2 хворіє більше 10 років, за дідусем догляд здійснює заявник, інших членів сім'ї, які б за віком, станом здоров'я та сімейним становищем могли б взяти на себе цей обов'язок у нього немає. Адвокат підкреслює, що ОСОБА_2 є вдівцем, а його син - батько заявника ОСОБА_3 - перебуває у лавах Збройних Сил Україні. Дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_4 - з 11 листопада 2017 року постійно проживає з сім'єю в Республіці Італія.
2. Стислий зміст заперечень (пояснень) на заяву
Від представника особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_2 - адвоката Шлапака Миколи Яковича - надійшов відзив, у якому висловлена позиція щодо обґрунтованості заяви та доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (а.с. 27).
Заінтересована особа: орган опіки та піклування Управління соціальної політики Тернопільської міської ради своїм правом на заперечення, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористалася.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 листопада 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження (а.с. 19, 20).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2025 року клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Магдич О.О. - про призначення у справі судово-психіатричної експертизи - задоволено. Призначено у цивільній справі № 607/26247/24 судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільської філії СЕ Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» (а.с. 39, 40).
19 березня 2025 року від Тернопільської філії СЕ Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричної експертизи № 158 від 25 лютого 2025 року (а.с. 42, 43).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня 2025 року провадження у цивільній справі № 607/26247/24 поновлено та призначено судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 44, 45).
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2025 року цивільну справу № 607/26247/24 направлено до органу опіки та піклування, Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із зобов'язанням надати оформлене та обґрунтоване подання щодо доцільності або недоцільності призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього недієздатним (а.с. 58, 59).
08 вересня 2025 року на адресу суду від опікунської ради при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради надійшло подання органу опіки та піклування про погодження кандидатури опікуна ОСОБА_1 стосовно ОСОБА_2 у разі визнання його недієздатним (а.с. 63).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат - Магдич О.О. - заяву підтримали в повному обсязі з мотивів, наведених у заяві, та просили її задовільнити.
Представник особи, щодо якої вирішується питання про визнання недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - адвокат Шлапак М.Я. - щодо задоволення заяви не заперечив.
Заінтересована особа: орган опіки та піклування Управління соціальної політики Тернопільської міської ради в судове засідання не з'явилася, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлялася належним чином, утім подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 , про що свідчить копія свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , запис за № 2044 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , батьками якого є: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , актовий запис за № 182 (а.с. 9).
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади № 2024/003974238 від 22 квітня 2024 року (а.с. 11).
Як вказано у витягу № 17220 з реєстру платників єдиного податку від 13 березня 2024 року, ОСОБА_1 з 27 жовтня 2022 року перебуває на 3 групі оподаткування (а.с. 14).
ОСОБА_4 має Permesso Di Soggiorno I12801419, що надано як доказ її проживання за кордоном (а.с. 12, 13).
Відповідно до висновку № 1547/12 про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 16 квітня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с. 7).
Згідно довідки КНП «ТОКПЛ» ТОР № 2662 від 13 вересня 2024 року видана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він з 23 травня 2024 року звертається за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклініки КНП «ТОКПЛ» ТОР, діагноз: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку, із вираженим когнітивним зниженням (а.с. 8).
У висновку судово-психіатричного експерта № 158 від 25 лютого 2025 року вказано, що: на теперішній час ОСОБА_2 виявляє ознаки судинної деменції, що досягає рівня вираженого недоумства; захворювання є хронічним, стійким психічним розладом; виходячи з вищевказаного ОСОБА_2 не може розуміти, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 42, 43).
Поданням органу опіки та піклування від 08 вересня 2025 року № 200/06 погоджено кандидатуру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в опікуни над дідом за батьківською лінією - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання останнього рішенням суду недієздатним (а.с. 63, 64).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша та друга статті 8 Конституції України).
Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп).
Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України закріплено: суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина перша); суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина друга); суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (частина четверта); забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (частина десята).
За загальним правилом (частина перша статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
2.2. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (частина перша); порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Главою 2 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (частина третя статті 297 ЦПК України). Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу (частина перша статті 298 ЦПК України).
Як було зазначено, у матеріалах справи наявні докази про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не може розуміти, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (висновок судово-психіатричного експерта № 158 від 25 лютого 2025 року).
2.3. За частиною першою статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (стаття 55 ЦК України).
Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статті 60 ЦК України).
Згідно з частиною четвертою статті 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
Пунктом 2.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України № 34/166/131/88 від 26 травня 1999 року (далі - Правила), передбачено, що опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п'ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Пунктом 2.4. Правил визначено, що опіка встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
Згідно з пунктом 3.1. Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Пунктом 3.3. Правил визначено, що документами, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, є: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров'я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов'язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов'язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім'ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.
Частиною першою статті 300 ЦПК України визначено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року (справа № 736/1508/17), від 23 листопада 2021 року (справа № 751/9572/19), від 28 липня 2024 року (справа № 372/3474/21), від 24 липня 2024 року (справа № 727/597/24).
Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов'язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами (постанова Верховного Суд від 27 листопада 2024 року, справа № 341/1526/23).
Відповідно до подання органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08 вересня 2025 року № 200/06 орган опіки та піклування вважає доцільним призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є онуком за батьківською лінією ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , запис за № 2044 та свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , актовий запис за № 182.
При вирішенні питання щодо призначення опікуна суд враховує, що ОСОБА_1 перебуває в родинних відносинах з недієздатним ОСОБА_2 , є його онуком за батьківською лінією, проживає разом з ним, має бажання бути опікуном, не має медичних протипоказань для здійснення повноважень опікуна.
Вказані вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 може виконувати обов'язки опікуна, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання ОСОБА_1 повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_2 .
Судом не встановлено наявності інших осіб, окрім ОСОБА_1 , які реально могли б взяти на себе обов'язки опікуна над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та виявили б таке бажання.
Перешкод, зазначених у статті 64 ЦК України для призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , не встановлено, тому суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .
2.4. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).
За змістом частини сьомої - восьмої статті 300 ЦПК України, у рішенні суду про визнання особи недієздатною, слід визначити строк його дії, який не може перевищити двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року (заява № 18389/03) Страсбурзький суд констатував порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, оскільки відсутність у заявниці можливості безпосередньо вимагати поновлення своєї цивільної дієздатності призвела до того, що це питання не розглядалося судами; відсутність судового розгляду цього питання, яка серйозно вплинула на численні аспекти життя заявниці, не можна виправдати легітимними цілями, що лежать в основі обмеження доступу до суду осіб, визнаних недієздатними, що спонукало Суд до висновку про те, що ситуація, в якій опинилася заявниця, призвела до відмови їй у правосудді щодо можливості забезпечення перегляду її цивільної дієздатності (§ 40).
Це спричинило суттєві зміни у національному законодавстві у частині визнання особи недієздатною та встановлення над нею опіки.
Відтак, як було зазначено, частинами шостою та сьомою статті 300 ЦПК України передбачено, що строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви
Враховуючи вищенаведене, суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що заява підлягає задоволенню. Так, суд вважає, що ОСОБА_2 слід визнати недієздатним, оскільки внаслідок психічного захворювання він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Інші особи, які могли б здійснювати опіку над недієздатною, окрім заявника, судом не встановлено.
Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Таким чином, судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 258 - 259, 263 - 265, 268, 273, 293 - 300, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Магдич Ольга Олександрівна, заінтересовані особи: орган опіки та піклування Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною, встановлення над ним опіки та призначення опікуна над недієздатним, - задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 - недієздатним та встановити над ним опіку.
3. Призначити опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , його онука - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
4. Строк дії рішення про призначення опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , встановити 2 (два) роки з дня набрання рішення законної сили.
5. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції віднести на рахунок держави.
6. Роз'яснити опікуну, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного в рішенні.
7. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
8. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
9. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
10. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
11. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення виготовлено 23 жовтня 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
Орган опіки та піклування Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 03195636, адреса місцезнаходження: вул. Лисенка, 8, м. Тернопіль.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець