Справа № 485/1158/25
Провадження №2/485/524/25
іменем України
18 листопада 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі
головуючої судді Бодрової О.П.,
за участі секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє Третьяк Гаіна Олександрівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
установив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У червні 2025 року ОСОБА_2 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» (далі - ТОВ «ЮТС-Агропродукт»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» (далі ТОВ «Перемога-Плюс») про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 5,3998 га, кадастровий номер 4825783700:03:000:0107, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області). Земельна ділянка набута позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3
31 травня 2012 року між ОСОБА_3 (спадкодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Південь» (далі-ТОВ «Райз-Південь») був укладений договір оренди землі вказаної земельної ділянки (далі - договір оренди). 28 липня 2017 року на підставі додаткової угоди №3500031 до договору оренди (далі-додаткова угода), укладеної між спадкодавцем, орендарем ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «ЮТС-Агропродукт», до останнього перейшли права та обов'язки орендаря за договором оренди на умовах договору, викладених у новій редакції цієї додаткової угоди. З 17.04.2025 новим орендарем є ТОВ «Перемога-Плюс». Зазначила, що в супереч умов договору, укладеного між сторонами, відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплачував орендну плату в 2022-2024 роках, що є систематичним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання у відповідності до ст.141 ЗК України. Заборгованість відповідача за договором складає 11220,37 грн за 2022 рік, 11220,37 грн за 2023 рік, 11220,37 грн за 2024 рік, а всього 33661,11 грн (вже з відрахуванням податків).
Посилаючись на те, що відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2022-2024 роки не виконав, позивач просила:
- розірвати договір оренди землі від 31 травня 2012 року (кадастровий номер земельної ділянки 4825783700:03:000:0107), укладений між ОСОБА_3 (спадкоємець ОСОБА_1 ) та ТОВ «Райз-Південь» (орендар відповідно до додаткової угоди від 28 липня 2017 року ТОВ «ЮТС-Агропродукт», код ЄДРПОУ 41101589), новий орендар ТОВ «Перемога-Плюс», номер запису про інше речове право 59785233 від 09.12.2014;
- стягнути з відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 33661,11 грн;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
23 червня 2025 року до суду від представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» Журика А.Л. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначає, що земельна ділянка розташована на території Снігурівської територіальної громади Миколаївської області. Територія Снігурівської міської ТГ була тимчасово окупована російською федерацією з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року, та на даний час є територією можливих бойових дій. Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації, ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яке здійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, майно підприємства було знищене та розграбоване, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов'язань. Факт неможливості здійснення діяльності та знищення майна підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо реєстрації кримінального провадження №42022232090000075 від 12.04.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України. Крім того, 23.04.2022 з території підприємства військові рф захопили належні підприємству на праві власності 11 мультикоптерів. Рішенням національних судів неодноразово підтверджено знищення та викрадення військовослужбовцями зс рф майна товариств, яке зберігалось або перебувало за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул.Промислова,3. При цьому посилається на ряд рішень Господарського суду міста Києва від 02.07.2024, 03.06.2024, 16.05.2024, 13.05.2024, 11.04.2024, 28.03.2024, 25.03.2024. Внаслідок військового вторгнення товариству було заблоковано доступ до земельних ділянок, що унеможливлює їх обробіток. Крім того, внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування, що унеможливлює її використання. Таким чином, посилаючись на неможливість використання земельної ділянки та фактичне знищення майна товариства, відповідач вважав поважними причини невиконання обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022-2024 рік за договором оренди земельної ділянки на підставі ч.6 ст.762 ЦК України, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог /а.с.59-60/.
27 червня 2025 року від представника позивача Третьяк Г.О. надійшла відповідь на відзив, у якій остання просила суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі. З доводами представника відповідача не погодилась, звернула увагу суду на те, що не доведено належними доказами позбавлення можливості відповідача здійснювати господарську діяльність на вказаній території. Знищення та розграбування майна підприємства не впливає на виконання договірних зобов'язань з виплати орендної плати. Відповідач не виконує належним чином зобов'язання, окрім 2022 року, також у 2023 році та у 2024 році, тобто після деокупації території Снігурівської міської територіальної громади. Разом з тим, відповідачем не долучено будь-яких документів на підтвердження факту забруднення земельної ділянки позивача вибухонебезпечними предметами та як наслідок непридатності її для використання за цільовим призначенням /а.с.72-74/.
У додаткових поясненнях представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 7 червня 2024 року «Про деякі питання про створення, забезпечення функціонування та ведення реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами» затверджено Порядок ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, внаслідок чого введено у дію реєстр територій та геоінформаційна система, якому відповідає Інтерактивна карта територій, яку адмініструє Державна служба надзвичайних ситуацій (далі ДСНС). Згідно даних Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/), територія Снігурівської міської територіальної громади, до якої входить Павлівська сільська рада, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети. Зазначений доказ є загальновідомим та не потребує доказуванню.
Інші процесуальні дії у справі
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 09 червня 2025 року зазначену позовну заяву прийняла до розгляду та відкрила провадження у справі, призначила підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження /а.с.43/.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 23 вересня 2025 року витребував докази, відмовив у прийнятті зустрічного позову /а.с.108-110/.
Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 20 жовтня 2025 року закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду /а.с.143/.
Позиції учасників справи
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила розгляд справи провести у її відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
Представник співвідповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином і своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.
Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Дослідивши матеріали справи і оцінивши докази, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд встановив, що 31 травня 2012 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Райз-Південь» договір оренди землі, за умовами якого передав земельну ділянку кадастровий номер 4825783700:03:000:0107, останньому в оренду строком на 15 років /а.с.14-15/.
28 липня 2017 року була укладена додаткова угоди №3500031 до Договору оренди землі від 31 травня 2012 року, відповідно до якої орендодавець ОСОБА_3 , орендар ТОВ «Райз-Південь», новий орендар - ТОВ «ЮТС-Агропродукт» узгодили, що орендар відступає новому орендарю право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:03:000:0107.
Так, відповідно п.3.1. додаткової угоди, договір укладено строком до 08 грудня 2029 року.
28 листопада 2018 року ОСОБА_1 успадкувала від ОСОБА_3 земельну ділянку, що розташована на території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825783700:03:000:0107, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 28 листопада 2018 року державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області Коваль Ю.В. /а.с.12/.
Згідно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 від 05 травня 2025 року вбачається, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» орендну плату за 2022-2024 роки не сплачувало позивачу.
Згідно копії інформаційної довідки №429826502 від 04 червня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4825783700:03:000:0107 зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2025 року № 1704/25-21 /а.с.27/.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України порушення законів та звичаїв війни.
У витягу зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно о 12:00 невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки, зокрема автомобіль КАМАЗ на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації, що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції. Крім того, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE). Унаслідок цих дій підприємство також втратило можливість обробляти земельні ділянки загальною площею 60 532,9902 га, розташовані у Херсонській області.
Положеннями пунктів 2.3., 5.1. договору № 1704/25-21 до покупця переходять усі права й обов'язки Орендаря щодо земельних ділянок за Договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами; договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов'язань - до повного їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до цільового призначення.
Згідно ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, у відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у зв'язку з укладенням договору та прийняттям в користування об'єкта оренди виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч.5 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
Положеннями ст.7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.
Позивачка, звертаючись до суду, зазначила, що порушення її прав відповідачем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» полягає у систематичній несплаті орендної плати за договором оренди належної їй земельної ділянки.
Відповідно до п.4.1. Договору оренди (у редакції додаткової угоди), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 4825783700:03:000:0107 становить 145719,13 грн (п.2.4. додаткової угоди) /а.с.17/.
Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України (п.4.2. Договору оренди (у редакції додаткової угоди).
Орендна плата вноситься орендарем у такі строки: з 01 серпня до 31 грудня кожного року (п.4.5. Договору оренди (у редакції додаткової угоди)).
За положеннями п.12.3., 12.4. Договору оренди (у редакції додаткової угоди) дія договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору у односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.
Сторони у п.13.2. Договору оренди (у редакції додаткової угоди) узгодили, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з положеннями ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.
Указом Президента України від 24лютого 2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває дотепер.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі № 913/785/17, від 30 листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі № 906/540/22).
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, згідно з яким Снігурівська міська територіальна громада Баштанського району Миколаївської області (до якої входить Павлівський старостинський округ), на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а наразі належить до територій можливих бойових дій.
При цьому окупація території військовими формуваннями держави-агресора Російської Федерації, на якій така розташована, є такою обставиною, яка перешкоджає орендарю використання орендованого майна з незалежних від нього причин.
Так, вказана обставина є загальновідомою, у зв'язку з чим, вина орендаря у не сплаті орендної плати за 2022 рік відсутня.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки земельна ділянка розташована на території, яка у 2022 році була окупована військами РФ, що унеможливлювало її використання відповідачем ТОВ «ЮТС-Агропродукт», наявні підстави, передбачені ч.6 ст.762 ЦК України, для звільнення його від сплати орендної плати за 2022 рік.
До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові 25 червня 2025 року (справа № 610/941/24).
Отже, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення орендної плати за 2022 рік.
Разом з тим, належних та достовірних доказів неможливості використовувати земельну ділянку у 2023-2024 роках відповідачі суду не надали.
Належних доказів обстеження земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, складання актів, внесення інформації до реєстру, як то передбачено Порядком ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 740 від 07.06.2024 (далі-Порядок), визнання непридатними, звільнення від оподаткування у зв'язку із забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами суду не надано.
Дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) містить зазначення територій, на якій були виявлені або яка може забруднена вибухонебезпечними предметами, не є достовірним доказом на підтвердження замінування саме земельної ділянки позивача. На користь такого свідчить те, що за даними вказаної карти до небезпечних територій віднесено територію всього колишнього Снігурівського району Миколаївської області.
Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Отже, вказаний лист не є безумовною підставою для звільнення від виконання зобов'язань за кожним окремим договором.
Сам лише витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України не є доказом неможливості здійснення відповідачем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» господарської діяльності.
Щодо посилання відповідача на розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, суд зауважує, що відповідне розпорядження саме по собі не є правовою підставою для звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки. Це розпорядження носить виключно організаційно-декларативний характер та передбачає включення суб'єктів господарювання до переліку таких, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, для цілей звернення до державних органів чи участі в програмах підтримки. Однак воно не звільняє відповідача від цивільно-правової відповідальності, не скасовує зобов'язань, які покладені на нього договором оренди землі, та не містить жодної імперативної норми щодо автоматичного припинення чи призупинення нарахування та сплати орендної плати.
Окрім того, зазначене вище розпорядження підлягає обов'язковому затвердженню на сесії обласної ради, про що прямо зазначено в його тексті. Відповідачем не надано доказів того, що розпорядження було належним чином затверджене та набуло чинності в установленому законом порядку. Водночас сам факт включення до переліку постраждалих суб'єктів не встановлює жодного факту, що безпосередньо впливає на зобов'язання відповідача за конкретним договором оренди та не свідчить про неможливість виконання саме обов'язку зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку.
Таким чином, посилання на розпорядження Херсонської обласної ради не є належним і достатнім доказом для звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди земельної ділянки за 2023-2024 роки.
Відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» протягом 2022-2024 років не вживав жодних заходів з метою обстеження земельної ділянки, про наявність обставин, які перешкоджають йому використовувати земельну ділянку за призначенням позивачку не повідомляв. Така поведінка відповідача, на думку суду, є недобросовісною, що позбавляє позивача права користуватися своєю власністю, зокрема і отримувати від цього дохід.
За даними інформації Снігурівської міської ради від 28 серпня 2025 року, акту візуального обстеження №31 від 05 серпня 2025 року, в результаті обстеження Комісією з візуального обстеження земельної ділянки в межах території Снігурівської міської територіальної громади з'ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825783700:03:000:0107, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , використовується за цільовим призначенням, зібраний вражай зернових сільгоспкультур 2025 року, про що складено відповідний акт візуального обстеження і проведено фотофіксацію стану ділянки.
Вказане спростовує доводи відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про те, що земельна ділянка була або є забрудненою вибухонебезпечними предметами у 2023-2024 роках. У такому разі відповідач мав би надати докази щодо її розмінування.
Оскільки відсутні докази абсолютної неможливості використання відповідачем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» земельної ділянки за призначенням у 2023-2024 роках, позовні вимоги до нього, як сторони договору, яка порушила зобов'язання, про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за 2023-2024 року є обґрунтованими.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить з такого.
Відповідно до Договору оренди землі (з урахуванням додаткової угоди) орендна плата становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та складає (10% від 145719,13 грн), тобто 14571,91 грн за рік оренди.
ТОВ «ЮТС-Агропродукт» не сплачувало позивачу орендну плату за земельну ділянку в 2023-2024 роках.
За розрахунком позивача ОСОБА_1 сума заборгованої орендної плати за 2023 рік складає 11220,37 грн, за 2024 рік складає 11220,37 грн, усього 22440,74 грн (вже з відрахуванням податків).
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 орендної плати за період 2023-2024 роки підлягають задоволенню у загальному розмірі 22440,74 грн.
Щодо вимог про розірвання договору оренди землі
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Зазначеною нормою визначено, що самостійною підставою для припинення права користування земельною ділянкою є як систематична несплата земельного податку окремо так і орендної плати.
Отже, відповідач ТОВ «ЮТС-Агропродукт» систематично не сплачував орендну плату позивачці за договором оренди землі, а саме не здійснив виплату за 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням її прав.
За вказаного, доводи позивачки про наявність передбачених п. "д" ч.1 ст.141 ЗК України, підстав для розірвання договору оренди землі знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та підлягають задоволенню.
Продаж відповідачем ТОВ «ЮТС-Агропродукт» прав оренди земельної ділянки ТОВ «Перемога-Плюс» після істотного порушення прав орендодавця не є підставою для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення умов договору. ТОВ «Перемога-Плюс» набув прав орендаря за договором оренди земельної ділянки після 17 квітня 2025 року, а тому є співвідповідачем по справі.
З урахуванням вище зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у частині розірвання договору оренди земельної ділянки, та стягненню з відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 22440,74 грн заборгованості з виплати орендної плати за 2023-2024 роки.
Щодо судових витрат
На підставіст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, в частині майнової вимоги позивачів по 66,67 %, за такого з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір за майнову вимогу та за немайнову вимогу.
На підставі викладеного, ст.141 ЗК, ст.617 ЦК, керуючись ст.12, 13, 81, 141, 263-265,268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 4825783700:03:000:0107, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589) та ОСОБА_3 , яку успадкувала ОСОБА_1 , від 31 травня 2012 року (у редакції додаткової угоди №3500031 від 28 липня 2017 року до договору оренди землі), право оренди за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» (код ЄДРПОУ 33251307) на підставі договору №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 22440,74 (двадцять дві тисячі чотириста сорок гривень сімдесят чотири копійки) гривень заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди землі від 31 травня 2012 року за 2023-2024 роки (вже з відрахуванням податків).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 1130,49 (одна тисяча сто тридцять гривень сорок дев'ять копійок) гривень понесених судових витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» на користь ОСОБА_1 484,48 (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок) гривень понесені судові витрати зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 18 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідачі: ТОВ «ЮТС-Агропродукт», код ЄДРПОУ 41101589, місце знаходження: Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул. Звягельська, буд. 19 А.
ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 33251307, місце знаходження: Полтавська область, Лохвицький район, с.Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12.
Суддя О.П.Бодрова