Справа № 308/16590/25
18 листопада 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі судді Фазикош О.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року та поновлення процесуального строку по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Лиманський Владислав Юрійович, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Лиманський Владислав Юрійович, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовлено, позовну заяву залишено без руху.
10.11.2025 зареєстровано заяву від Костяков Д.В., яку сформовано в системі «Електронний суд» від 07.11.2025 року про долучення документів, що підтверджуються сплату судового збору до матеріалів справи №308/16590/25 та подану ним заяву, яку передано складу суду 17.11.2025 року.
12.11.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про долучення заяви до матеріалів справи №308/16590/25 про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду, роз'яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2025 р. у справі №308/16590/25, а саме зазначити недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, та продовжити строк на усунення недоліків до 10 (десяти) днів з моменту отримання позивачем ухвали про роз'яснення зазначеної Ухвали, яку передано складу суду 17.11.2025 року.
Заява обґрунтована тим, що текст ухвали викладений таким чином, що не можливо встановити, які аргументи суду стосуються оцінки судом доводів клопотання про витребування доказів, а які недоліків позовної заяви (окрім висновків суду щодо не долучення позивачем документів про сплату судового збору).
Ухвала не містить зазначення про те які недоліки позовної заяви (окрім несплати судового збору), тобто в чому полягає невідповідність позовної заяви ст. 175 ЦПК України.
Вказує, що оцінка доказів на етапі вирішення питання про прийнятність позовної заяви та відкриття провадження у справі не передбачена ЦПК України. І або стосується аргументації судом підстав, з яких він дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, або ж судом безпідставно створюється підстава для обмеження його в праві доступу до правосуддя шляхом подальшого постановлення ухвали про повернення позовної заяви позивачу.
Позивач зазначає, що ним подано докази сплати судового збору та що оформлення ним позовної заяви здійснено шляхом заповнення форм документів безпосередньо в підсистемі «Електронний суд». Зазначені відомості відповідають п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України і абзацу другому ч. 8 ст. 14 ЦПК України. З огляду на що, йому не є зрозумілим в чому полягає невідповідність позовної заяви приписам ст. 175 ЦПК України.
Позивач зазначає, що з ухвали не зрозуміло чи наявна та в чому полягає (якщо на думку суду така існує) невідповідність позовної заяви ч. 1 ст. 177 ЦПК України. При цьому зауважує, що у випадку звернення позивача до суду в електронній формі в нього відсутній обов'язок подавати суду копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи , а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Вказано в заяві також і на те, що з ухвали не зрозуміло чи наявна та в чому полягає (якщо на думку суду така існує) невідповідність позовної заяви ч. 5 ст. 177 ЦПК України.
Позивач зазначає, що судом зазначено, що в матеріалах позову наявна заява, з якою позивач звертався до нотаріуса щодо надання їй копій документів на підставі яких вчинено Виконавчий напис, не додано постанову про відкриття виконавчого провадження до позовної заяви. Така заява в матеріалах справи відсутня, і ним нотаріусу не подавалася. Тобто, висновки Ухвали в цій частині є помилковими. І однозначно не стосуються його позову і обставин саме цієї справи. Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні в витяг з реєстру виконавчих проваджень, докази того що позивач звернувся за отримання документів з виконавчого провадження. Висновки Ухвали в цій частині є помилковими, оскільки ні Законом України «Про виконавче провадження», ні відповідними підзаконними актами не передбачено існування «реєстру виконавчих проваджень». В позовній заяві зазначено, що існує Автоматизована система виконавчих проваджень, відомості якої є загальнодоступними в мережі Інтернет.
Позивач зазначає, що самостійно на власний розсуд користується належним йому правом подання суду доказів і доведення суду обставин, про існування яких він стверджує.
Також позивач вказує на те, що оскільки з тексту ухвали йому не зрозуміло в чому полягає невідповідність позовної заяви ст. 175 ЦПК України, ст. 177 ЦПК України (окрім невідповідності ч. 4 ст. 177 щодо несплати судового збору) просить роз'яснити судове рішення (Ухвалу) тільки у випадку якщо суд вважатиме такі недоліки наявними зазначити недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, та продовжити строк на усунення недоліків до 10 (десяти) днів з моменту отримання позивачем ухвали про роз'яснення зазначеної Ухвали.
13.11.2025 зареєстровано заяву від ОСОБА_1 , яку сформовано в системі «Електронний суд» від 12.11.2025 року про забезпечення позову, яку передано складу суду 17.11.2025 року.
Ознайомившись зі змістом ухвали та дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового документа, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення виникає у зв'язку з тим, що рішення суду неоднозначно розуміється та з метою уможливлення його виконання, якщо таке не можливе через незрозумілість резолютивної частини судового рішення.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
З огляду на зміст зазначеної норми, роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню на підставі Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 596/1922/18 (провадження № 14-13цс23).
Зі змісту зазначеної статті убачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення, а роз'яснено може бути тільки судове рішення, яке підлягає реалізації в порядку пред'явлення до примусового виконання за наслідками розгляду справи по суті (ч. 2 ст. 271 ЦПК України).
Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання в порядку пред'явлення до примусового виконання за наслідками розгляду справи по суті.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз'ясненні рішення.
Виходячи зі змісту ст. 271 ЦПК України роз'ясненню підлягає судове рішення, яке може бути пред'явлено до примусового виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення, яке просить роз'яснити ОСОБА_1 є ухвалою, за змістом якої є відмова у задоволенні клопотання про витребування доказів та залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року, у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів - відмовлено, позовну заяву залишено без руху, в ухвалі судом зазначено виявлені недоліки, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - а саме п'ять днів з дня вручення позивачу копії ухвали.
Таке судове рішення не підлягає примусовому виконанню, не допускає декілька варіантів тлумачення, є зрозумілим, а тому не підлягає роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України. В ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху наведені мотиви, з яких виходив суд при прийнятті такого судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Наведені у заяві про роз'яснення судового рішення обставини не містять визначених процесуальним законом підстав для його додаткового роз'яснення, зміст мотивувальної частини ухвали судді Ужгородського міськрайонного суду від 07 листопада 2025 року про залишення позовної заяви без руху є зрозумілим для будь-якого стороннього спостерігача та жодним чином не створюють передумови неможливості чи утруднення його виконання.
Враховуючи наведене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху слід відмовити.
Водночас, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано заяву про долучення документів, що підтверджуються сплату судового збору до матеріалів справи №308/16590/25, заяву про обґрунтування доводів в частині виконання ухвали без руху, клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви.
Разом з тим, позивачу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано на відсутність ряду документів якими обґрунтовується позовна вимога.
Зокрема, вказано про те, що позивачем в додатку до позовної заяви не додано постанову про відкриття виконавчого провадження; матеріали позовної заяви не містять копії виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з позивача на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 049,15 грн. від 22.06.2021, який оскаржується позивачем, позовна заява не містить відомостей про те, що позивачем вживалися відповідні заходи, що він звертався із клопотаннями до приватного виконавця, чи до відповідача з метою отримання відповідних письмових доказів; відомості про те, чи звертався позивач до стягувача із клопотанням про надання йому відповідних копій документів, що були надані приватному нотаріусу, та на підставі яких у подальшому було вчинено виконавчий напис до матеріалів позовної заяви не додано; позовна заява не містить підтвердження того, що позивач звертався до приватного виконавця з метою ознайомлення, отримання копій матеріалів виконавчого провадження.
В даному випадку недоліки на які вказано в ухвалі про залишення позовної заяви без руху в повній мірі не усунуто, однак позивачем подано клопотання про надання додаткового строку для усунення таких недоліків.
З урахуванням того, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 року в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовлено, та зі змісту позовної заяви слідує, що оскільки до отримання позивачем або витребування судом відповідних доказів (документів та інформації) від їх володільців чи розпорядників позивачу не буде відомо які саме це докази, навести їх перелік не може з об'єктивних причин, позивач вказує, що ним з метою одержання відповідних доказів на підтвердження існування вказаних обставин, які мають значення для справи, укладено договір - додаток №2 до договору про надання правничої допомоги від 08.10.2024 р. та що адвокат зобов'язується скласти та направити відповідні адвокатські запити з метою одержання доказів існування цих обставин (на наявність яких він посилається), зокрема отримати копії всіх документів щодо підстав вчинення Виконавчого напису та всіх документів щодо пред'явлення цього Виконавчого напису до примусового виконання, а також подання позивачем клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків, суд вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, а ОСОБА_1 слід надати додатковий строк на усунення недоліків, а саме 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.
Відповідно до ч.. 2,3, ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.ч.1-3,6 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
За вказаних обставин, суд, враховуючи обставини розгляду даної позовної заяви, з метою непорушення права на захист, вважає за можливе задовольнити частково клопотання позивача про надання додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви та продовжити строк виконання вимог ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 poку по усуненню недоліків позовної заяви та встановлює такий протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 260, 271 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07.11.2025 р. у справі №308/16590/25,- відмовити.
Продовжити строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2025 poку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕБТ ФОРС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець Лиманський Владислав Юрійович, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню без руху, протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог даної ухвали відповідно до ч. 13 ст. 178, п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак в частині відмови у роз'ясненні рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош