Справа № 127/28842/25
Провадження № 3/127/6134/25
17 листопада 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
09 вересня 2025 року о 23.30 год. у м. Вінниці по вул. Енергетична, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Подія фіксувалась на портативні відео-реєстратори №468628, №472306.
Крім того, 10 вересня 2025 року о 00.54 год. у м. Вінниці по вул. Енергетична, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України. Подія фіксувалась на портативні відео-реєстратори №467730, №264819.
Справи про вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень надійшли до суду одночасно та постановою суду від 16 жовтня 2025 року об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Бухар О. В. не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку визначеному законодавством, доказів поважності причин неявки, а також клопотань щодо відкладення розгляду справи суду не надали.
Справа призначалася до розгляду неодноразово. Вперше на 30 вересня 2025 року о 11.00 год. Виклик ОСОБА_1 здійснювався шляхом направленням судової повістки засобами поштового зв'язку, про що свідчать матеріали справи, однак 29 вересня 2025 року на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням ОСОБА_1 та необхідністю надання йому можливості скористатися правом на правову допомогу. Розгляд справи було відкладено на іншу дату.
16 жовтня 2025 року о 10.00 год. ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, виклик останнього здійснювався шляхом направлення судової повістки за допомогою поштового засобу зв'язку, однак 15 жовтня 2025 року до суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням ОСОБА_1 . Розгляд справи був відкладений на іншу дату.
04 листопада 2025 року о 10.00 год. ОСОБА_1 у судове засідання також не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка його захисника.
17 листопада 2025 року о 14.30 год. ОСОБА_1 вкотре у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило.
Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, не був позбавлений можливості реалізувати усі свої права, визначені КУпАП у будь-який спосіб. Однак жодних дій для обґрунтування власної позиції у справі ним здійснено не було.
Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 448996 від 10 вересня 2025 року, складеного у м. Вінниці по вул. Енергетична, 7, 09 вересня 2025 року о 23.30 год. у м. Вінниці по вул. Енергетична, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Santa FE», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України, у зв'язку з чим складений цей протокол. Подія фіксувалась на портативні відео-реєстратори №468628, №472306.
Крім того, 10 вересня 2025 року о 00.54 год. у м. Вінниці по вул. Енергетична, буд. 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України у зв'язку з чим складений протокол ЕПР1 №449044 від 10 вересня 2025 року. Подія фіксувалась на портативні відео-реєстратори №467730, №264819.
Наявність складів адміністративних правопорушень та вина ОСОБА_1 , окрім вищевказаних протоколів, підтверджується також: відеозаписами з портативних реєстраторів, на яких зафіксовано рух транспортного засобу «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 ; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданими КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка» Вінницької обласної ради від 10 вересня 2025 року, в яких зазначені ознаки сп'яніння, виявлені поліцейськими; рапортами працівників патрульної служби від 10 вересня 2025 року, а також відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано хронологію подій у кожну із зазначених дат.
Зокрема, із відеозаписів слідує, що вперше, коли ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, він не заперечував факт керування транспортним засобом марки «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , та погоджувався з твердженням про те, що у нетверезому стані керувати автомобілем не можна, зазначивши, що він це розуміє. Також пропонував працівникам поліції не проходити огляд на місці зупинки, промовляючи: «Можливо, не потрібно». Окрім цього, просив зрозуміти та увійти в його становище, зокрема посилався на те, що має сім'ю і перебував у зоні бойових дій. Працівники поліції, діставши пристрій «Drager», запропонували водієві пройти огляд. Пропозиція пройти огляд як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, надходила ОСОБА_1 багаторазово, однак останній не надавав чіткої відповіді, ухилявся від необхідності належним чином продути пристрій «Drager», поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою та говорив: «Пропонуй мені скільки хочеш пройти огляд». Незважаючи на неодноразові пояснення працівників поліції щодо порядку проходження огляду, водій відмовлявся виконувати вимоги. Крім того, під час розмови ОСОБА_1 сідав за кермо автомобіля «Hyundai», номерний знак НОМЕР_1 , та вмикав запалювання. Ключі від автомобіля знаходилися при ньому, інших осіб у салоні чи біля автомобіля не виявлено. Попри це, водій стверджував, що не керував транспортним засобом, і вимагав надати докази. Вдруге, коли ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, він також заперечував факт керування транспортним засобом, хоча жодних інших осіб в автомобілі або поруч із ним не було. На вимогу надати докази працівники поліції продемонстрували відеозаписи з реєстраторів, однак він наполягав, що на них не видно, що саме він сидів за кермом. Працівники поліції знову неодноразово пропонували пройти огляд, але водій не виявив бажання та ухилявся від його проходження.
З вказаних відеозаписів слід дійти висновку, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на створення обставин, які унеможливлювали проходження огляду на стан сп'яніння. За наявності таких дій його мовчання у відповідь на пропозицію працівника поліції пройти огляд втрачає значення, а формальне заявлення про небажання відмовлятися від огляду, без реальних дій для його проходження, фактично свідчить про повну відмову від проходження огляду.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє керує автомобілем, підпадає під дію цивільних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна, зокрема як водій проходити відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Вказані ознаки алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 визначені у протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 449044 та №448996 від 10 вересня 2025 року.
Відповідно до п. 6, 7 Розділу І цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП, що виразилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд дійшов висновку, що його вина цілком доведена. Факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксований відповідними належними доказами та жодним чином не спростований. За наявних фактичних обставин, що мають місце, у діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 2 ст. 33, 36 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн, сплата якого передбачена ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись ст. 33, 36, 266, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, 268, 276, 279, 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення до виконання 3(три) місяці.
Суддя: