Р І Ш Е Н Н Я№ 127/16727/25
17 листопада 2025 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Усатюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Кошельок» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи його тим, що відповідно до кредитного договору №3169608237-473033 від 24.09.2021, укладеного між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 , відповідачу надано кредит в розмірі 7500,00 грн, строком на 20 днів, з процентною ставкою за користування кредитними коштами 2,2% на добу (за початковий строк кредитування). Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач належно умови договору не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 18150,00 грн, з яких 7500,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 18150,00 грн - заборгованість за відсотками. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10000,00 грн. (а.с. 1-6)
В судове засідання представник позивача ТОВ «Кошельок» не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо заочного розгляду справи не заперечує. (а.с. 5)
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. (а.с. 50-51, 54-55) Відзив відповідачем не подано.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача відповідно до гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 24.09.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» укладено кредитний договір №3169608237-473033, за яким відповідач отримав кредит в розмірі 7500,00 грн (п. 1.1.) (а.с. 13 зворот). Строк кредитування - 20 днів (п. 2.1) (а.с. 14). Договором визначено порядок та умови нарахування відсотків за користування кредитними коштами (п.п. 3.1-3.15).
Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідача. (а.с. 17)
Згідно з п. 3.4 кредитного договору, відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для позичальника (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової (процентної) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього договору за умови дотримання позичальником графіку розрахунків, що є додатком цього договору, становить 10965 грн, або 146% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 3465 грн, або 46% від суми кредиту.
У п. 3.5 кредитного договору вказано, що сторони погоджуються, що у випадку користування кредитом з боку позичальника більше за визначений лояльним періодом, встановлений п. 2.1 договору або додатковими угодами між сторонами зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього договору процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п. 3.4 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 2,2% (за кожен день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору і до дня повного повернення кредиту). Таким чином зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 1.85% розповсюджуються на весь період користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов'язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.2.1 договору.
Сторони погодили (п.3.6), що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК, що має наслідком продовження строку користування кредитом на умовах, визначених п.3.7, п. 3.8.
Зобов'язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення лояльного періоду, але не більше ніж 90 днів після закінчення лояльного періоду (п.3.7).
Згідно п.3.8, з наступного дня після закінчення лояльного періоду позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803% річних, що становить 2,2% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Згідно п. 3.12 договору, прострочення сплати кредиту та/або процентів за користування кредитом (згідно графіка платежів) не зупиняє нарахування процентів, крім випадку прийняття окремого рішення про це кредитодавцем.
Згідно п. 4.1.3 у випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту позичальник зобов'язався сплатити нараховані проценти за користування кредитом, виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.
Закінчення строку надання кредиту не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов договору (п. 6.4).
На а.с. 17 зворот - 18 - копія графіка розрахунків (додаток №1 до кредитного договору №3169608237-473033 від 24.09.2021).
За змістом повідомлення про підтвердження платежу, АТ «Таскомбанк» надає підтвердження про здійснення переказу 24.09.2021 у сумі 7500,00 грн на платіжну картку НОМЕР_1 , відправник ТОВ «Кошельок». (а.с. 21)
Згідно з повідомленням ТОВ «ТАС ЛІНК», видача коштів за кредитним договором №3169608237-473033 у сумі 7500,00 грн 24.09.2021 проведено успішно на картку НОМЕР_1 . (а.с. 22)
На а.с. 23-24 - Правила надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Кошельок».
На а.с. 19-20 - розрахунок заборгованості ТОВ «Кошельок» за договором №3169608237-473033 від 24.09.2021 станом на 11.01.2022, відповідно до якого заборгованість складає 25690,00 грн, з яких 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18150,00 грн - заборгованість за процентами.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором №3169608237-473033 від 24.09.2021 належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складає 25690,00 грн, з яких 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18150,00 грн - заборгованість за процентами.
На а.с. 46, 74-75 - повідомлення АТ «Південний» про те, що на ОСОБА_1 оформлена картка № НОМЕР_2 (поточний рахунок № НОМЕР_3 від 13.08.2019), а також виписка про рух коштів по рахунку за період з 23.09.2021 по 11.01.2022.
Отже, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини (кредит).
Надані позивачем докази у сукупності мають взаємний зв'язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором). Умови договору не оспорюються, умови договору сторонами виконувались, що свідчить про дійсність договору.
Згідно ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 207 ч. 1 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Ст. 628 ч. 2 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ч. 2 абз. 2 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис згідно ст. 6 ч. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов'язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконував належним чином умови договору про надання кредиту, тому права позивача підлягають захисту.
12.02.2025 між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» і ТОВ «Кошельок» укладено договір про надання правової допомоги. (а.с. 32)
Згідно додатку від 15.05.2025 до договору про надання правової допомоги від 12.02.2025 витрати на правничу допомогу розраховуються таким чином: оформлення документів щодо надання правничої допомоги - 1000,00 грн; збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору - 2000,00 грн; складання позовної заяви - 4000,00 грн; формування додатків до позовної заяви - 2000,00 грн; відправка позову - 1000,00 грн. Загальна вартість послуг становить 10000,00 грн. (а.с. 33)
Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).
Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Постановою Верховного Суду від 11.12.2019 (справа №2040/6747/18) закріплено правовий висновок, згідно якого суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підставі викладеного, враховуючи те, що справа не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участі в судовому засіданні при розгляді справи, позов до суду подано в системі "Електронний суд", суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача на правоничу допомогу неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 1054, 639, 629, 628, 526, 527, 530, 207 ЦК України,
Законом України «Про електронну комерцію»,
Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,
ст.ст. 13, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 279, гл. 11 розд. ІІІ ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3169608237-473033 від 24.09.2021 в розмірі 25650,00 (двадцять п'ять тисяч шістсот п'ятдесят) грн, з яких 7500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18150,00 грн - заборгованість за процентами;
а також стягнути 2422,40 грн судового збору і 3500,00 грн витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат на правничу допомогу відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного рішення до Вінницького апеляційного суду.
Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», ЄДРПОУ 40842831, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Повне рішення виготовлено 17.11.2025.
Суддя О.О. Венгрин