18 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 460/8104/25
адміністративне провадження № К/990/46981/25
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №460/8104/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 адміністративний позов задоволено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №460/8104/25.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області 17.11.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу залишено без руху для надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та зазначення причин поважності пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали, Головне управління ДПС у Рівненській області у встановлений судом строк, 26.09.2025, подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до відомостей Інформаційно-телекомунікаційної системи Управління документами ДПС України розділ «Електронний суд» рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №460/8104/25 за вихідним №20328/5/17-00 надійшло до Головного управління ДПС у Рівненській області 16.07.2025 об 15-39 год., та зареєстровано контролюючим органом протягом робочого дня 17.07.2025 об 14-49 год. Таким чином, як зазначає скаржник, датою отримання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №460/8104/25 є 17.07.2025. Крім того, скаржник вказує на те, що уповноважений представник відповідача мав можливість ознайомитися із судовим рішенням у справі №460/8104/25 лише після його отримання та реєстрації діловодною службою відповідача Інформаційно-телекомунікаційної системи Управління документами ДПС України. Крім того, покликається на те, що Головне управління ДПС у Рівненській області є учасником 7923 судових справ, що перебувають на розгляді в судах різних інстанцій та відповідно інформація щодо стану розгляду яких надсилається до Інформаційно-телекомунікаційної системи Управління документами ДПС України, що інтегрована з підсистемою «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи для ефективного опрацювання вхідних документів.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 визнано неповажними підстави пропуску строку апеляційного оскарження, відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 у справі №460/8104/25.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що з електронних матеріалів справи слідує, що копію оскаржуваного рішення скаржник отримав в електронний кабінет 14.07.2025, а апеляційну скаргу подано 18.08.2025. При цьому, колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про: фактичне отримання оскаржуваного рішення 16.07.2025 о 15:39, з посиланням на відомості з Інформаційно-телекомунікаційної системи Управління документами ДПС України розділ «Електронний суд»; реєстрацію вказаного судового рішення контролюючим органом протягом робочого дня 17.07.2025 о 14:49 год.; передачу вказаного рішення суду на виконання уповноваженого представника у справі 17.07.2025 о 15:35.
Суд зазначив, що описані скаржником дії фіксують факт реєстрації, а також процес проходження кореспонденції до виконавця у Головному управлінні ДПС у Рівненській області в межах Інформаційно-телекомунікаційної системи Управління документами ДПС України. Однак, відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України саме день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем його вручення. Отже, відомості з Інформаційно-телекомунікаційної системи Управління документами ДПС України у розділі «Електронний суд» не можуть вважатись належним доказом дати отримання копії судового рішення.
Посилання скаржника на обставини розподілу та передачі оскаржуваного рішення на виконання уповноваженого представника у справі є необґрунтованими та описують виключно внутрішню організацію роботи Головного управління ДПС у Рівненській області.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.09.2025 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб податкового органу, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2025 у справі №460/8104/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова