18 листопада 2025 року
м. Київ
справа №340/7651/24
адміністративне провадження № К/990/38572/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року
у справі №340/7651/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України (надалі - відповідач), у якому просив:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України протиправною щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , грошових коштів;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 наступне: грошове забезпечення за період його служби з 28 червня 2024 року по 09 липня 2024 року; компенсацію за 1 добу відпустки за 2023 рік; грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення за 2023 та 2024, як такому, що безперервно перебував на лікуванні, реабілітації та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, пов'язаною із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль) з 25 грудня 2023 року; одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення за 2023; одноразову грошову допомогу на підставі Наказу Міноборони №260 (звільнення із військової служби за станом здоров'я в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби); додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я у зв'язку із захворюванням (каліцтвом) пов'язаним із захистом Батьківщини за 122 дні за період з 25 грудня 2023 року по 01 квітня 2024 року та 29 квітня 2024 року по 20 травня 2024 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. У задоволенні решти позовних вимог судом відмовлено.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №340/7651/24.
Верховний Суд ухвалою від 06 жовтня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про виконання вимог ухвали, до якої додано платіжну інструкцію, що підтверджує сплату судового збору встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, що дає змогу суду вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
Таким чином, враховуючи предмет позову, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності.
Крім того, ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року вирішено здійснювати розгляд справи №340/7651/24 за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що ця справа законом віднесена до справ незначної складності та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та/або розглянутих в порядку спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Скаржником не зазначено фактів наявності значного суспільного інтересу, а також виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
При цьому, незгода із рішенням суду попередньої інстанції не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/ процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/ відповідача є звичайним передбачуваним процесом.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року у справі №340/7651/24.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк