18 листопада 2025 року
Київ
справа № 280/10430/24
адміністративне провадження № К/990/42079/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 280/10430/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
15.10.2025 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 15.10.2025.
Верховний Суд ухвалою від 29.10.2025 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку; надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому законом; надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом; навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, однак, не порушено питання про його поновлення.
10.11.2025 на виконання вимог ухвали суду від ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надійшла уточнена касаційна скарга, в якій заявлено клопотання про поновлення процесуального строку. Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що касаційні скарги у цій справі ним подавалися неодноразово, проте, поверталися Верховним Судом з підстав відсутності належного викладення підстав для касаційного оскарження, а також роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Суду. Зауважує, що повторні касаційні скарги подавалися в межах КАС України.
Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, колегія суддів виходить з такого.
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо сплати судового збору, а також належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Верховний Суд у цій справі неодноразово роз'яснював скаржникові вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Однак, скаржник, фактично, таких роз'яснень не врахував, що і стало підставою для постановлення Верховним Судом ухвал від 17.09.2025, 09.10.2025 у цій справі.
Такий проявлений ГУ ДПС підхід до виконання вимог ухвал Верховного Суду не можна вважати проявом добросовісного ставлення скаржника до наявних у нього прав та їх реалізації. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє , скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційні скарги були повернуті, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв'язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, у клопотанні про поновлення строку, поданому на виконання вимог ухвали суду від 29.10.2025, ГУ ДПС не наводить обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судові рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для належного оформлення касаційної скарги у більш стислий строк. Не обґрунтовує скаржник і проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, як такі, що були об'єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. ГУ ДПС лише зазначає, що йому було роз'яснено про те, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, а наведені - не можуть оцінюватися як поважні.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 280/10430/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева В.П. Юрченко