17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №240/3717/24
адміністративне провадження № К/990/46491/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 про перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, і
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Житомирській області проводити їй з 01 січня 2024 року щомісячно нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб щомісячно, згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 03 квітня 2024 року позовні вимоги задовольнив частково. Зобов'язав ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити із 01 січня 2024 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На підставі цього рішення суд видав виконавчі листи № 30949 2024 р., № 30950 2024 р. для звернення їх до примусового виконання.
ОСОБА_1 подала до Житомирського окружного адміністративного суду заяву за порядком, встановленим статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з проханням:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Житомирській області з невиконання рішення суду, за яким мав бути проведений перерахунок підвищення їй до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення з січня 2025 року, розмір якого повинно становити 3200 грн;
- направити ГУ ПФУ в Житомирській області окрему ухвалу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли викладеним в ній порушенням закону;
- з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, встановити ГУ ПФУ в Житомирській області строк для надання відповіді - тридцять днів з дня надходження окремої ухвали.
За наслідками розгляду цієї заяви Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, винесену за результатами розгляду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі № 240/3717/24, залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодилася з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції і оскаржила їх до суду касаційної інстанції.
Серед іншого, вважає, що оскаржена постанова суду апеляційної інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, не ґрунтуються на усіх обставинах справи, тому не може залишатися в силі і підлягає скасуванню. В касаційній скарзі її авторка наводить обставини, які, в її трактуванні, доводять підстави для втручання в оскаржене судове рішення та покликається на передумови, які, з її погляду, уможливлюють відкриття касаційного провадження, бо, справа становить для неї значний суспільний інтерес та має виняткове значення.
Отож, предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року, якою цей суд за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 залишив без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, ухвалену в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 240/3717/24.
Колегія суддів перевірила наведене в касаційній скарзі обґрунтування на користь задоволення заявлених у ній вимог і дійшла висновку про таке.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з частиною шостою цієї самої статті, якщо нема обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, винесена окремо від рішення суду за результатами розгляду заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення і котра не є суб'єктом владних повноважень, і яка (ухвала) передбачена пунктом 28 частини першої статті 294 КАС України, та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена в порядку апеляційного перегляду такої ухвали, не підлягають касаційному оскарженню.
Колегія суддів не має застережень щодо того, що судові рішення ? ухвала окружного адміністративного суду та / чи тільки постанова (ухвала) суду апеляційної інстанції, за певних фактичних і юридичних передумов, в рамках забезпечення права на судовий захист можуть бути предметом відповідного інстанційного перегляду, зокрема, й шляхом оскарження до Верховного Суду. Але для цього особа, яка оскаржує таке (чи такі) рішення судів попередніх інстанцій, з посиланням на матеріальні та процесуальні норми права в їхньому системному розумінні має вмотивовано обґрунтувати стверджуване порушення свого права, яке потребує судового захисту й, зокрема, право на апеляційний перегляд справи та / чи у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Скаржниця ОСОБА_1 подала касаційну скаргу і просить переглянути оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 КАС України, за правилами касаційного оскарження. Але її звернення до Верховного Суду не містить ні посилання на нормативну базу, ні обґрунтування та мотивування, яке би ілюструвало, що таке судове рішення як залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу, за законом можуть бути переглянуті саме за правилами касаційного оскарження.
Наведені в касаційній скарзі інші міркування на користь слушності її доводів не спростовують ключових мотивів і обґрунтування, наведеного в цій ухвалі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У контексті викладеного колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 подана саме на судове рішення, яке не переглядається касаційним судом, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження треба відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Копію цієї ухвали, касаційну скаргу та додані до неї матеріали направити особі, яка подала скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій