18 листопада 2025 року
м. Київ
справа №380/19212/24
адміністративне провадження №К/990/46774/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Васильєвої І.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №380/19212/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ Україна» до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання дії та бездіяльності протиправними,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМ Україна» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило:
- протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 15 серпня 2024 року №11643599/42409652 про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстровану у контролюючому органі 12 серпня 2024 року за № 9228863860;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області врахувати Таблицю даних платника податку на додану вартість, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СМ Україна» від 12 серпня 2024 року за № 9228863860.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали, скаржник подав заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику
11 березня 2025 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 295 КАС України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справи було визначено склад колегії суддів: Шишов О.О. (головуючий суддя), Дашутін І.В., Яковенко М.М.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року № 1446 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 380/19212/24 у зв'язку з обранням судді Дашутіна І.В. до Великої Палати Верховного Суду, що унеможливлює його участь у розгляді цієї справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2025 року, для розгляду справи визначено такий склад суду: головуючий суддя - Шишов О.О., судді: Васильєва І.А., Яковенко М.М.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазнаваною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржувана ухвалу суду апеляційної інстанції була постановлено 28 березня 2025 року. Касаційна скарга подана лише 13 листопада 2025 року, що свідчить про пропущення строку, встановленого процесуальним законом для подання касаційної скарги.
Водночас у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку заявник зазначив, що первинна касаційна скарга подана у межах строку на касаційне оскарження. Також зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Зазначає практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень та даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», відповідач уже реалізовував своє право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції у цій справі. Однак касаційну скаргу було повернуто ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з інформацією в системі «Діловодство спеціалізованого суду», електронну ухвалу про повернення касаційної скарги від 27 травня 2025 року було доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Львівській області 28 травня 2025 року о 12:05 год.
Незважаючи на це, повторну касаційну скаргу подано лише 13 листопада 2025 року, що свідчить про безпідставне зволікання з боку скаржника у повторному зверненні до суду касаційної інстанції.
Розглянувши подану заяву про поновлення строку касаційного оскарження суд вважає, що строк було пропущено не з поважних причин, а через невиконання приписів процесуального закону внаслідок чого касаційна скарга судом касаційної інстанції поверталась скаржнику, що дає підстави суду визнати наведені скаржником підстави про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження не поважними, а доводи - необґрунтованими.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після ухвалення постанови суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 380/19212/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко